На останній сесії Тернопільської міськради депутати проголосували за повернення до шкільної програми “Основ християнської етики”. Дисципліну викладатимуть з 1-го по 9 клас як факультатив, тобто за бажанням учнів. Гроші на це виділятимуть із бюджету громади.
Підручників із християнської етики не буде
Дискусію довкола курсу християнської етики розпочали на початку 2021 року. У січні під час обговорення типової освітньої програми для базової школи курс християнської етики пропонували ввести не як факультатив, а як основний предмет. Уже в березні Міністерство освіти і науки України заперечило таку можливість. Аргументували це законом про повну загальну середню освіту, адже заклад освіти сам визначає перелік навчальних предметів або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі, враховуючи освітні потреби школярів. У травні МОН ліквідувало окрему комісію з основ християнської етики у школах.
Така подія сколихнула багатьох батьків країни і Тернополя зокрема. Вони вважають, що навчати дітей християнської етики потрібно з дитинства, і це має робити не лише родина, а й у стінах школи дітям мають прищеплювати християнську мораль.
3 вересня на сесії Тернопільської міської ради депутати проголосували за впровадження модифікованої програми «Основи християнської етики» для учнів Тернопільської громади. Фінансуватиметься така ініціативи з бюджету громади.
Беручи до уваги той факт, що дітям ніхто не може нав’язувати віросповідання, даний предмет будуть відвідувати ті учні, батьки яких виявили таке бажання.
– Уже з вересня даний факультатив впроваджений у школах Тернополя. Скільки є таких шкіл, поки не відомо. Оскільки це добровільний предмет, який відвідуватимуть діти за своїм бажанням та бажанням батьків, підручників із християнської етики не буде. Вчитель має програму, якої дотримується. Робота будуватиметься таким чином, щоби донести до учнів моральні та духовні цінності християн, – каже начальниця Тернопільського міського відділу освіти Ольга Похиляк.
Курс «Основи християнської етики» читатимуть для молодших школярів по 17 годин на рік, для учнів 5-9 класів ця норма становитиме 39 годин.
– Щоразу батьківська громадськість зверталася до міської ради, до дирекції шкіл із проханням повернути даний курс, адже його основна мета – формування в дитини людських чеснот: добра, милосердя, гуманності… Ці риси перегукуються із формулою нової української школи. Дана програма не є обов’язковою для тієї категорії дітей та батьків, у яких інше віросповідання. Вони мають повне право не відвідувати даний предмет, і від них не вимагаються різноманітні заяви чи відмови, достатньо повідомити класного керівника. Ми розробили модифіковану програму, яка буде спрямована на мотивацію до добрих вчинків і шанування традицій, які поширені в західному регіоні. Важливим питанням є й те, хто буде викладати цей курс. Вчителем християнської етики є людина, яка пройшла курси підвищення кваліфікації в нашій установі або в інших закладах, які давали можливість обрати даний курс для подальшого викладання. Це можуть бути вчителі різного фаху, але в першу чергу це мають бути ті педагоги, у яких є покликання до даного предмета, адже він є досить делікатний та цінний, – розповіла директор Тернопільського комунального методичного центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Галина Литвин.
– Даний курс раніше успішно викладався. Коли його припинили, ми зустрілися із зверненнями батьків, аби повернути його. Відповідні заяви були і до міської ради. На даний час ми прислуховуємось до думки батьків та їхніх учнів, адже нав’язати ми нічого не можемо. Все здійснюється згідно з правилами та за особистим бажанням, – коментує дане рішення депутатів директорка Тернопільської ЗОШ №8 Галина Підгайна.
«Християнська етика, як бомба сповільненої дії?»
Більшість батьків Тернопільської громади пишаються, що домоглися, щоби курс «Основи християнської етики» відновили у школах, нехай і на правах факультативу. Така позиція може бути навіть і кращою для школярів, адже немає загальноприйнятого правила відвідувати урок, який не подобається.
– Вважаю, що християнська етика повинна бути в школі. Мій син наступного року йде у перший клас, але в дитячому садочку їм уже зараз розповідають про Бога, вчать молитися. Сину п’ять з половиною років, а він знає вже три молитви. Розповідає мені про Святого Миколая та Ісуса Христа, це відбувається у формі гри, але я не бачу в цьому нічого поганого. Ми ходимо щонеділі до церкви, і всю Службу дитина стоїть чемно. Якщо йому це не набридає, він ставить запитання і цікавиться релігією, то чому я маю це припиняти. Вважаю недоцільним виключення предмета «Християнська етика» зі шкільної програми, – каже тернополянка Марія Богоніс.
Тернопільські батьки запевняють, що школа є тим місцем, де діти проводять більшість свого часу, важливо, аби тут вони отримували не лише знання правопису та алгоритмів, а й духовно збагачувались.
– Деякі діти з нашого класу відвідують церкву і допомагають там. Сумніваюся, що їх хтось змушує це робити. Якщо дитина виявляє таке бажання, слід не відмовляти, а підтримати. Я розумію, що у свої неповні 10 років моїй доньці важко прийняти рішення, відвідувати ще один урок чи ні. Тому ми, батьки, беремо на себе цю відповідальність, пояснюючи їй, що тут ти зможеш більше дізнатися про Бога та його життя. Нещодавно вони всім класом приймали святе Причастя, і на наш подив, дитина розповідала нам таємниці, яких їх навчили у церкві. Я за те, щоби діти розвивалися всебічно. Якщо в майбутньому донька виявить бажання змінити віросповідання і перебратися в іншу країну, ніхто їй боронити не буде, бо це вільний вибір, а цього і вчить церква. Але я радий, що християнську базу вона отримає і у школі, і вдома. Не важливо, в якому куточку світу ти живеш і як молишся, важливо, аби твої дії нікого не кривдили, – каже батько Ігор Семенчик.
Проте не всі містяни радіють, що тернопільські депутати ухвалили рішення на користь даного факультативу. Є й такі, котрі вважають дані дії протизаконними.
– Впровадження у світську державну школу етики будь-якої релігійної приналежності – це протизаконно, оскільки порушується 35 стаття Конституції України. Тернопільські депутати одноголосно проголосувавши за це, ймовірно, не зовсім усвідомлюють, що вчинили, адже вони на території міста зробили нечинною одну зі статей основного закону. А якщо можна Тернополю, то чому не можна і містам, де переважає московський патріархат? Оскільки порушено вже одне і вчителів для цього, як відомо, бракує, то порушиться й інше – викладати предмет-факультатив прийдуть служителі тої церкви, яка переважає у даній місцевості. Ви запускаєте до державної школи ворожий елемент? Усвідомлюєте? Чи так має бути? А щоби цього не сталося, існують єдині правила гри – Конституція України, яку зобов’язані шанувати всі. Ви навчаєте дітей, що порушувати закон не можна. Але якщо дуже хочеться, то можна. Правильно я зрозумів учинок депутатів?- запитує тернополянин Ігор Аркуша.
Чоловік вважає, що коли християнську етику дозволяють викладати у школі, то можна дозволити викладати й інші предмети, які несуть знання про інші релігії та віросповідання.
– Депутати заклали міну сповільненої дії самі ж під себе. Припустімо, що гіпотетично якась кількість мусульман набере більшість у школі якогось із мікрорайонів міста і почне для себе вимагати викладання «Мусульманської етики» та ще й фінансуватиметься з бюджету міста. Куди ви тоді побіжите за захистом? Правильно! Звернетесь до Конституції України. А що там написано? Відкрийте і прочитайте, хто ще не знає. Я розумію, що ви заграєте із «лохторатом». Але навіщо закони під ноги кидати? Церквам держава дозволила відкривати недільні школи. От туди і хай ведуть своїх дітей ті, хто бажає «Християнської етики». З церковним же фінансуванням. Дехто каже: «А що в цьому поганого? Це ж високу мораль дітям прищеплять!» А інші віросповідання – аморальні? Там вчать «вбий, вкради…?» То чому немає місця іншим релігіям у школі? Що за дискримінація? Знову ж єдине вирішення питання – Конституція. Щодо мене, то я за обов’язковий предмет «Релігієзнавство», де вивчають всі релігії, – додає пан Ігор.
Схожої думки притримується і пані Катерина, мама трьох дітей.
– Те, що зробили християнську етику факультативом, я підтримую. Через віросповідання чоловіка наші діти не можуть відвідувати даний урок, якби він був обов’язковим. У нас в родині інші традиції та цінності, і я вважаю, що дитина повинна підтримувати батьківські цінності. Знати можна багато, але коли це не насаджують і не пропагують, – каже жінка.
«Основи християнської етики – це є неконфесійний предмет»
А ось тернопільське духовенство каже, що християнська етика в школі навчить дітей основних заповідей, які підтримує не лише християнство, а й увесь світ.
– Християнська етика повинна бути в школі. На декларативному рівні ми вважаємося християнською державою. У преамбулі Конституції України згадується Боже ім’я, президент складає присягу на Євангелії, також держава встановила християнські свята вихідними. Основи християнської етики – це є неконфесійний предмет, тобто програма викладання у школах є ухваленою Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій. Це означає, що не одна конфесія працювала над програмою, це свого роду міжконфесійна праця різних церков. Тому даний предмет підходить для всіх, оскільки закладає правдиві християнські цінності, основи християнського вчення. Християнська етика жодним чином не є нав’язування християнства, оскільки цей предмет є за вибором. Давайте подумаємо, які є інститути, що передають віру? Найперше – це сім’я, потім церква і школа. Християнська етика для початку повинна навчити дітей бути людьми. Тими, які зможуть побачити біля себе інших людей, навіть з іншими світоглядами. Не засудити, не повчати, а побачити. Орієнтиром є 10 Божих заповідей, які вписані в природу людини. Навіть невіруюча людина розуміє, що не можна вбивати, красти, заздрити. Ці закони вписані глибоко в серці кожної людини, – підсумував голова комісії у сфері освіти і виховання Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ отець Іван Зозуля.
Джерело: Тижневик "Номер один"
10667