Ліс – це золота жила для тих, хто зумів перетворити дерево на гроші і часто-густо не знає межі. Підприємці як легально, так і не дуже рубають дерево за деревом, абсолютно ігноруючи той факт, що ліс – це не лише легені планети, а й вода, яка зараз перетворюється на дефіцит. Тернопільщина – не виняток. Хоча місцеві чиновники і запевняють, що ведуть лік кожному дереву в області, проте випадки нелегальної рубки все-таки трапляються. І як правило, вони залишаються безкарними.
Рубають «контрольовано»?
Землі лісового господарства складають в області 194 тис. га. Користувачами їх є не тільки державні підприємства, які складають 81% від загальної площі, а й комунальні господарства, які належать до райрад та адміністрацій.
– Динаміка показує, що з 2006 року і до сьогодні загальна площа земель лісового фонду зі 156,5 тис. га збільшилася до 157 тис. га. Тобто на 830 га. Зазначу, що вкрита лісовою рослинністю територія збільшилась із 2000-го по 2015 рік на 2440 га. Це відбулося тому, що нам надали нові землі. Хоча 830 га – це не так вже й багато. Кажуть, що в лісі ніхто не може дерев порахувати. Та наука доводить, і ми це підтверджуємо, що всі вони пораховані. На сьогодні загальний запас деревини сільськогосподарських підприємств становить 31,5 мільйона куб. м. Звісно, ми можемо чути, що все-таки ліс вирізається, планово чи непланово йде неконтрольоване знищення. Я ж наголошую, що все контрольовано! – заявив під час круглого столу в Тернопільській ОДА начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко.
Пан Олег каже, що Тернопільщина – це не Карпати, тому хизуватися надвеликими запасами сировини не можемо. Проте, без сумніву, насадження в області чималі.
– Заготівля деревини у нас не збільшилась і становить 225 тис. куб. м на рік. Це при тому, що приріст становить 520-530 тис. куб. м. Тому лише 50% деревини іде на заготівлю від того, що приростає. Якщо складається думка, що лісів ніхто не саджає, то це не так. Всі ділянки, які йдуть під заготівлю, засаджуються в обов’язковому порядку. Посадка робиться вручну або за допомогою природного поновлення. Останнє здебільшого стосується бука, який росте на Бережанщині і Бучаччині, – каже пан Яремко.
Землю не дають, бо не просять?
За словами головного лісника області, їх управління часто-густо стикається з тим, що немає площі для того, щоб висадити новий ліс.
– Посадка на нових землях – це проблемне питання. Складається, з одного боку, враження, що нам цю землю дають, а якщо розібратися, то тих земель фактично немає. Тому останнім часом ми не можемо садити нового лісу, – бідкається лісник.
Таке формулювання проблеми, м’яко кажучи, обурило заступника голови ОДА Ігоря Вонса, який також був присутній під час круглого столу. Мовляв, є проблема – давайте вирішимо, а не просто переведемо повітря даремно.
– Хто не надає? Де? Є тут присутній виконувач обов’язків керівника обласного Держгеокадастру, ми може його запитати? Так, розумію, що це актуальне питання, адже всі думають, що влада за допомогою вашого підприємства тільки знищує ліс, ви ж кажете, що ліси, навпаки, грамотно використовуються та відновлюються. Говорите, що проблема лише у виділенні землі. Тобто я так розумію, що кошти для заліснення є. Тільки от немає де це робити, вірно? Тоді давайте розбиратися, – сказав Ігор Вонс.
На це головний лісничий області відповів, що останні роки землі під ліс усе ж виділялися, але не було фінансування для того, щоб висадити дерева. Крім того, необхідні певні дозвільні документи на облаштування лісу, які теж не є дешевим задоволенням.
– Для того, щоб посадити ліс, потрібні певні документи, які вартують дорого. На сьогодні посадковий матеріал наше підприємство має. Що стосується площ, то підприємства хочуть деградовані землі, адже відшкодування за землі сільськогосподарського призначення несуть великі витрати. У нас практично розроблена нова програма лісів України до 2020 року. Тернопільщина в цілому не є лісистою, ресурсною. Ми в програму запланували посадити лісу на 500 га. Підуть нам назустріч місцеві органи самоврядування – будуть ті 500 га, якщо не підуть – не буде, – пояснює пан Олег.
До речі, на круглому столі був присутній в.о. начальника Держгеокадастру області Віктор Мартинюк, який пояснив, що проблема з пошуком нових земель під ліс, можливо, і є, але робота в цьому напрямку не ведеться. Держгеокадастр не може нав’язувати землю самостійно, для цього потрібно бодай попросити.
– Давайте Ви (звернувся до Олега Яремка, – авт.) напрацюєте пропозиції, де вбачаєте потребу, на яких ділянках. А далі будемо спільними зусиллями це питання вирішувати, – обурливо висловився пан Вонс.
Без нових насаджень лісу на Тернопільщині заготівля деревини, за словами головного обласного лісника, стрімко падає, натомість її реалізація у грошовому еквіваленті росте .
– Реалізація деревини проходить через аукціони та спецторги. Вся ділова деревина реалізується на товарній біржі, на яку з’їжджається вся Україна. Дров’яна деревина реалізується на товарній біржі в Києві. Участь у ній також беруть всі області. На сьогодні чим далі, тим складніше стоїть питання реалізації деревини. Виявляється, що ресурсу все менше, переробників більшає. Якщо взяти років 5-7 тому, для того, щоб на біржу прийшло 15-20 представників, треба було добре попрацювати. На сьогодні під час аукціону зал заповнений. Виникають відповідно проблемні питання щодо реалізації. Що стосується податків, то вони не є малі. У 2015 році було заплачено (до зведеного бюджету) майже 24 млн. грн.,- повідомив Олег Яремко.
Рубають, бо немає вибору?
Хоча чиновники ОДА запевняють, що у них кожне дерево під контролем, однак випадки незаконної рубки все частіше трапляються. І приховувати їх було б, як мінімум, безглуздо, адже все це відбувається на виду в жителів Тернопілля.
– Ми часто чуємо про самовільну рубку. Якщо сказати, що її немає, це було б неправильно. За 9 місяців цього року було зафіксовано 107 випадків незаконної рубки, з них було складено 36 адмінпротоколів. Минулого року було розпорядження голови ОДА Степана Барни про те, щоб створити робочі групи, які мали б контролювати незаконні рубки. Крім того, є екоінспекція. Наше управління теж займається цим. Тобто в кожному районі є так звані рейдові групи, які спільно з поліцією виїздять на місця. Все-таки за останні 3-4 місяці значних самовільних рубок немає, – переконує пан Яремко.
Говорячи про несанкціоновану рубку, розуміємо, що мова йде не про одне-два зрізаних дерева.
– Звичайно, що дядько з села не йде рубати великого дуба, щоб хату обігріти. Незаконна рубка – це промислове явище, потрібне переробникам, – із сумом пояснює Олег Яремко.
Звісно, якщо підприємці цієї сфери не знають міри, то логічно було б просто заборонити вирубувати ліс взагалі, проте, за словами обласного лісника, призупинення рубок призведе до того, що у державних лісогосподарських підприємствах без роботи залишаться сотні людей.
– Ви (звернення до Олега Яремка, – авт.) десь плавно нас підводити до того, що і схема реалізації деревини, яка на сьогодні існує, і недостатня кількість запасів сировини призводить до того, що складається мікроклімат в області, який спонукає до протиправних дій. Відбувається контакт на рівні переробників та працівників лісгоспу. Це замкнуте коло. Деревообробники звертаються з тим, що немає ресурсу, екологи ж говорять про масове знищення лісів. Кожен бачить ситуацію своїми очима, – констатує Ігор Вонс.
Олег Яремко пояснює, що загалом слід ставитися нормально до того, що дерева, як і люди, мають свій відведений вік життя. Якщо ялині в нашій місцевості судилося жити 45 років, то, мовляв, нічого поганого не станеться, якщо на 46-му її зрубають. Однак той факт, що брак сировини стимулює підприємців іти на злочин, аби вберегти свій бізнес, – це вже хоч і сумний, але доконаний факт. Тим паче, що бізнес на дереві в нашій області поволі перетворюється у заробіток однієї особи.
Несправедливий аукціон
Чиновники Тернопільської ОДА кажуть, що динаміка заготівлі деревини буде йти на зменшення. Проте переробників стає все більше.
– Працюю в цій галузі уже 17 років. Являюся виробником та експортером своєї продукції. Зараз з’явилося багато підприємств на аукціоні, які почали масову закупівлю лісу, необґрунтовано піднімаючи ціни на 40%, а подекуди і на 70% від стартової ціни. Тому я пропоную проводити аукціон у два етапи: на першому 50% запланованої сировини продавати підприємцям Тернопільщини, а інші 50% – уже в інші регіони, в тому числі й наш. Як на мене, то я б і 100% залишив нам, бо обмаль сировини, а це все робочі місця та поповнення бюджету області, – каже голова ГО «Деревообробники та заготівельники Тернопільщини» Ігор Данилевич.
Підприємець бідкається, що місцеві переробники стикнулися зараз з тим, що дві- три фірми, як правило немісцеві, завдяки високій фінансовій спроможності, приходять на аукціони і забирають увесь ліс. У свою чергу місцеві підприємці втрачають заробіток, бо просто не спроможні тягатися з опонентом-чужинцем. Місцеві підприємці навіть попросили голову ОДА Степана Барну вплину на ситуацію, адже з такими темпами на Тернопільщині не залишиться жодної легальної пилорами.
– Всі знають, що Барна за своїх весь час стоїть. У тому числі за місцевий бізнес, який він підтримує та якому допомагає. Однак це відбувається за однієї умови: коли бізнес порядно працює, платить податки, створює робочі місяця, дає середню заробітну плату і зареєстрований на Тернопільщині. До чого я це кажу? Тільки в цьому році у нас було виявлено понад 100 випадків незаконної рубки лісів. Це тільки виявлено! А рубає хто? Москалі приїхали? Ми будемо говорити про випадки випалювання лісів? Це робить хто? Теж москалі? Тому я із задоволенням став би на бік переробників деревини, але за однієї умови: вони мають чесно працювати. Колеги, 90 відсотків усіх проблем у лісі – не від лісників, а все тому, що хтось хоче мінімізувати витрати. Чому? Бо вигідніше дати хабаря ліснику, ніж заплатити податок, – каже голова Тернопільської ОДА Степан Барна.
За словами очільника області, варто напрацювати положення по аукціону та врахувати інтереси місцевих заготівельників, але переробники мають сприяти виходу цього бізнесу з тіні та називати відкрито прізвища тих, хто незаконно рубає ліс. Тоді, мовляв, буде співпраця. Що ж, час покаже…
Тетяна Колеснік
Джерело: Тижневик "Номер один"
3813