В Україні набирає обертів національна програма «Бізнес. Місто. Бренд», але от проектів зі створення бренду області ще не було. Тернопільщина, очевидно, стане першою в цьому. Міжнародний журнал «Community» виступив з такою ініціативою, завдяки його експертам, відбулася дискусійна панель, яка стала підготовчим етапом до цього.
Логотип – це не бренд
У рамках дискусійної панелі було презентовано кейс про успішний досвід стратегічних сесій із пошуку сенсу, які вже відбулися у Білій Церкві, Хмельницькому, Шостці та Черкасах.
– Один із наших проектів уже був успішно реалізований у Тернополі – «Місто професій». Це національний проект, який ми проводили у двадцяти чотирьох містах України. Участь у ньому за минулий рік взяло 255 тис. дітей. Що ж стосується «Бізнес. Місто. Бренд» – це проект, який ми придумали, аби показати, яким чином відбувається брендинг міст. В Україні існує неправильне розуміння слова «брендинг». Коли очільники міст чи областей починають керувати, то вважають, що в першу чергу треба зробити логотип населеного пункту, гімн тощо. Хоча насправді це все «тридцять третє питання». Починати варто не з цього. Першими це зрозуміли в Одесі. Що вони зробили? Зібрали великий пул людей, в який входила громадськість та представники влади, і почали шукати сенс міста. Не потенціал, не скільки є землі чи підприємств, а що відчувають люди, коли їм говорять про місто Одесу, – розповіла модератор дискусійної панелі, головний редактор журналу «Community» Тетяна Люлька.
Як не парадоксально, але в Одесі, за словами пані Тетяни, дійшли до висновку, що не море і навіть не архітектура є ключовим символом міста, а його колорит та гумор. Саме на цьому в подальшому базувалося формування бренду Одеси.
– Вони не розглядали своїх туристичних можливостей. Це не цікаво. Вони шукали, чим це місто особливе для самих людей, які там живуть. Ще один момент. Ми часто спілкуємося з міськими головами та головами ОДА і вони кажуть, що для того, аби «забрендувати» місто, потрібні гроші. Це не зовсім так. Адже для того, щоб відшукати сенс міста, кошти насправді не потрібні. Його треба просто виявити, – пояснює пані Тетяна.
На основі цього активісти і започаткували так звані стратегічні сесії, які направлені на пошук сенсу окремих міст. Перший такий захід вони провели у Києві.
– Ми зрозуміли, що коли збираються жителі міста, то вони чудово розуміють, які у них є мінуси, але при цьому дуже заглиблюються в деталі. Тому ми зробили проект, на який запросили сто учасників, серед яких були мери чотирьох міст (Біла Церква, Черкаси, Хмельницький та Шостка). Всіх присутніх розділили на чотири групи рандомним методом, тобто навмання. За кожною групою був закріплений модератор, який являється спеціалістом із брендингу. Також у кожну групу потрапив і мер міста. Але фішка була у чому? Міський голова не міг потрапити в групу, яка розглядатиме його місто,- продовжує Тетяна Люлька.
Жінка каже, що головною метою до проведення таких заходів є показати, яким чином влада може взаємодіяти з бізнесом.
– Як приклад, Львів. Там дуже багато підприємств «брендуються» під місто: Львівська майстерня шоколаду, видавництво «Старого лева» і т.д. Це, у свою чергу, дуже позитивно впливає на імідж самого міста та на бренд у цілому, – пояснює п. Тетяна.
До речі, через два дні після проведення такої сесії в Києві до активістів зателефонував мер Білої Церкви і сказав, що проект наштовхнув його на певні думки та ідеї, і попросив провести аналогічний захід, але вже в самій Білій Церкві.
– Кілька тижнів тому ми провели стратегічну сесію у Білій Церкві, в результаті якої місто виявило, що є їх сенсом та на чому слід акцентувати увагу в першу чергу. Зокрема, це перетворення Білої Церкви на український Гарвард, адже у них третина населення – це молоді люди віком від 13 до 21 року, – каже Тетяна Люлька.
Чому Тернопільщина?
Через успішний досвід розробки «сенсу» для кількох міст України, активісти вирішили не зупинятися та спробувати розробити «бренд» всієї області. Для цього обрали власне Тернопільщину.
– Ми за власні кошти привозимо сюди найкращих спеціалістів із брендингу та зробимо так, щоб про цей проект почула вся Україна. Від вас лише потрібно велике приміщення, в яке вмістимо 200 чоловік, – каже Тетяна Люлька.
Звісно, раніше на Тернопільщині вже робили певні кроки до пошуку інвестиційно привабливих особливостей краю. Додаткові ж консультації експертів стануть у великій нагоді, зазначає директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Галина Воляник. Адміністрація Тернопільської області вважає, що створення бренду території – це європейський підхід, який допоможе Тернопільщині закріпити свої лідерські позиції. Зацікавилось у цьому проекті і місто Тернопіль.
– Хочеться, щоб Тернопіль також залучили до пленуму. Сьогодні так склалося, що місто не може без області, а область – без міста. Тернопіль був зруйнований під час війни, тому в нас немає великої кількості історичної спадщини тут, але вона присутня навколо міста. В радіусі 120 км розміщено 70% усіх замків України, найбільша гіпсова печера – теж у нас, річка Дністер з її каньйонами і спусками, два духовних центри. Тобто область унікальна, але ключова проблема в тому, що в районах нерозвинена інфраструктура, але це все є в місті. З цим активно працюємо, але розуміємо, що акцентувати на туризмі одному не варто. Тим паче, що і туризм є різний, приміром, той же гастрономічний, бізнесовий, науковий, – каже директор КП «Туристично-інформаційний центр» Тарас Ковальчук.
Пан Ковальчук запропонував організаторам проекту залучити до нього безпосередньо місто Тернопіль, або всі небайдужі до його подальшого розвитку мали можливість долучитися до пошуку «сенсу» Файного. Наразі активісти не відповіли ні «так», ні «проти». Разом з тим, пообіцяли подумати над тим, щоб Тернопіль міг у рамках проекту розробити свій «бренд» паралельно до області.
– До речі, ми обрали Тернопільщину не дарма. Я пам’ятаю, коли привозили сюди дружину Президента, то під час підготовки зустрічі нам не ставили палки в колеса. Це був кайф тут працювати. Тому сподіваюся, що і з цим проектом у вас не буде жодних проблем, – каже Тетяна Люлька.
Ділова жінка каже, що вже уважно вивчила інвестиційний паспорт Тернопільщини. В першу чергу її зацікавило те, що в області знаходиться 33 виші і 44 тисячі студентів.
– Мені здається, що у вас варто піднімати тему не просто розвитку промисловості, позиціонувати Тернопільщину як передову по заведенню технологій у різних сферах, – пропонує пані Люлька.
На думку організаторів, щоб досягнути хорошого результату, важливо відійти від рудиментної практики «нав’язування зверху» – потрібно, щоб до стратегії брендування області долучилося максимально широке коло різних цільових груп. А з допомогою експертів-практиків вдасться виробити якісний інноваційний продукт. Наразі організатори запланували провести таки1 захід на Тернопільщині у кінці квітня. Поки що триватимуть підготовчі роботи з пошуку приміщення та залучення небайдужих людей, яким цікаво спільно пошукати, в чому ж сенс їх Батьківщини.
Тетяна Колеснік
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812