Близько двох тижнів тому в Тернополі громадська організація «БебіКо» розпочала роботу в новому приміщенні. Та радість цієї події розділили не всі. Змішані почуття у мешканців гуртожитку за адресою Федьковича,14, до яких Тернопільська міська рада підселила громадську організацію.
Прихистили популярну ГО
Загалом будівля за адресою Федьковича,14, що у центрі Тернополя, має давню та скандальну історію. Ще кілька років тому вона навіть не мала статусу гуртожитку, хоча там десятки років проживають працівники комунальної лікарні №3. Через відсутність документів тернополяни не могли приватизувати кімнати. За допомогою судів люди таки змогли досягти того, що будівлю визнали гуртожитком (частково). Мешканці сподівались, що на цьому історію закінчено. Вони зможуть розширити житлову площу та отримати документ. Та місцеве керівництво мало інші плани на будівлю і рішенням виконкому визнало частину приміщень нежитловими. У них мерія заселила відому громадську організацію Центр сприяння дітям із синдромом Дауна «БебіКо», яка опікується «сонячними дітками».
«Робота Центру – це соціальний проект, який реалізовується спільно мерією Тернополя та громадською організацією. Раніше Центр працював на орендованій квартирі, за яку платили кошти самі громадські активісти. Коли закінчувався термін оренди, вони звернулись у міську раду і ми ухвалили рішення виділити для роботи цього Центру приміщення площею майже 160 кв. м на вул. Федьковича, – розповів під час урочистого відкриття організації міський голова Сергій Надал. – Поруч розташована і дитяча лікарня, і Центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів».
Справді, здобутки громадської організації важко переоцінити. Особливо батькам, чиї діти там займаються. Громадська організація має в місті хорошу репутацію і є рятівним колом для батьків, які виховують особливих діток. Сьогодні Центр сприяння дітям із синдромом Дауна «БебіКо» відвідують 20 діток. А у групі денного догляду перебуває восьмеро маленьких тернополян.
– Наша організація була заснована у 2010 році. У Центрі проводяться індивідуальні й загальні заняття, а також є міні-садочок денного догляду, – розповідає голова громадської організації Ольга Гордієнко.
Зіштовхнули лобами
Попри всі досягнення активістів, близьке сусідство з громадською організацією не тішить жителів гуртожитку. Люди розповідають, що з появою тут ГО у них виникли незручності. Вхідні двері гуртожитку постійно відчинені, місця спільного користування заставлені колясками і загороджують прохід. Біля їхніх дверей постійний потік людей.
Жодного зауваження до громадської організації люди не мають. Але стверджують, що міська влада створює умови, аби люди самі виселились із гуртожитку. У свій час тернополяни змогли виселити з приміщення приватне підприємство, яке там орендувало кімнати на першому та другому поверхах. Зараз міська влада висунула людям нерівноцінного конкурента – дітей, боротися проти яких не піднімається рука.
На запитання журналіста «Номер один», як бути з людьми, які проживають через стіну з ГО, Сергій Надал відповів: «Хочу подивитися, як вони будуть відселяти дітей».
Варто зазначити, що у гуртожитку працівники третьої лікарні займають дві кімнати та кухні. У свій час кожен із мешканців мав по кімнаті. Потім, унаслідок так званого ущільнення, людей почали заселяти разом. Обіцяли, що це тимчасово. Вийшло так, що одну кімнату тепер ділять сімейні пари та неодружені жінки.
– Ось у цій кімнаті проживає сімейна пара та жінка. Цю кімнату було переобладнано з кухні. В ній теж живуть пара і ще одна людина, – демонструє приміщення одна з мешканок – Ольга Зубик.
У свій час, коли вперше виник скандал із приватизацією кімнат, людям пропонували переселитися в інші гуртожитки, але від побаченого вони були шоковані.
– Нам пропонували кімнати, призначені для громадян із категорії репресованих. На них теж були претенденти. Більше того, коли ми поїхали оглянути їх, виявилось, що там живуть жінки з 1928 року народження. Виходить, нам треба було підселятися до них. Що в результаті б тоді змінилося? – апелює мешканка гуртожитку Людмила Куркаш.
Переписка довжиною в роки
Люди розповідають, що оббили всі пороги чиновників. Були на прийомі у кількох заступників міського голови, однак їх постійно відправляли з кабінету в кабінет. Зрештою справа дійшла до суду. Рішенням від 23 липня 2014 року суд зобов’язав міську раду визнати будівлю на вул. Федьковича,14 гуртожитком. У міській раді
по-своєму зрозуміли рішення Феміди і гуртожитком визнали не всю будівлю, а лише деякі її приміщення. Так рішенням виконавчого комітету від 16 березня 2016 року приміщенням площею 81,4 кв. м за вказаною адресою надано статус гуртожитку. Решту площі, а це майже 260 кв. м, визнано нежитловою і передано на баланс управління за використанням комунального майна.
Мешканці гуртожитку стверджують, що міська рада не мала права розділяти приміщення гуртожитку на житлові та нежитлові. Мовляв, таким чином мерія не виконала рішення суду. Більше того, у травні 2016 року ГУ Нацполіції в Тернопільській області надіслало подання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб виконавчого комітету, які не виконують рішення суду.
У березні минулого року виконавчий комітет надіслав старшому державному виконавцю відділу примусового виконання рішень територіального управління юстиції листа, в якому зазначено, що мерія виконала свої зобов’язання. Зокрема, розгляд питання про присвоєння статусу гуртожитку мав місце на засіданні виконавчого комітету. В результаті житловим та нежитловим приміщенням присвоєно адресні номери з подальшим наданням статусу гуртожитку.
– Поруч такі ж кімнати, як і наші. То як одні можуть бути житловими приміщеннями, а аналогічні сусідні – ні. Хто проводив обстеження, чому ми про це нічого не знаємо? – бідкаються люди.
Переписки, бюрократична тяганина та суди тривають між мешканцями гуртожитку та мерією роками. Ні до чого не приводить і живий діалог між сторонами. Здебільшого такі зустрічі закінчуються скандалами. Наразі люди не мають чіткого бачення, які рішення має ухвалити міська рада, аби покращити житлове становище працівників лікарні, а місцевій владі це на руку. На переконання заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри, рішення заселити людей у це приміщення від самого початку було неправильним. Рішення про ущільнення взагалі ухвалено попередниками, тому в мерії не бачать підстав розв’язувати цю проблему. Сьогодні заручником ситуації може стати громадська організація «БебіКо», яка вже облаштувалась у приміщенні, провела там ремонти, але перебуває, наче на вулкані.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812