Вугрі – запалення сальних залоз та волосяних фолікулів (волосяних мішечків, з яких росте волосина). Збудники вугрової висипки – стафіло-, стрептококи та коренебактерії, які звичайно є на шкірі. Спостерігається у дітей будь-якого віку, проте найчастіше вугрі з’являються у пубертатний період під час гормональної перебудови організму: у дівчат – у віці 14-17 років, у юнаків – до 16-19 років. Появі вугрів сприяють психічна травма, неправильне харчування (надлишок у раціоні жирів тваринного походження, вуглеводів, солі), прийом деяких медикаментів (кортикостероїдних гормонів, препаратів брому, йоду), цукровий діабет, мікседема, себорея. Лікувати запалення сальних залоз та волосяних фолікулів, за словами нашого позаштатного консультанта – медика і валеолога Галини Кожій, можна і народними засобами.
– Пані Галино, що ж простими словами являє собою такий вид запалення, як вугрі?
– Це скупчення шкірного сала, мікрофлори та клітин рогового шару. 3 часом розвивається запалення фолікула та з’являється щільний вузлик конічної форми темно-червоного кольору. Через 2 доби на верхівці вузлика накопичується гній і формується гнійний пухирець. Згодом уміст гнояка висихає, після відпадання кірочки лишаються синюшно-рожеві плями або рубці. Глибокі вугрі є досить болючими. Елементи вугрової висипки особливо рясно вкривають обличчя, верхню частину грудної клітки та спину. Звичайно, до 20-25 років вугрі спонтанно зникають.
– Лікування цього захворювання, як і більшості недуг, мабуть, варто розпочати зі зміни раціону вживання їжі?
– Безперечно. У випадку з запаленням сальних залоз та волосяних фолікулів призначають дієту з обмеженою кількістю вуглеводів, солі, тваринних жирів, копчення, какао, кави, цитрусових. Забороняють спиртні напої.
– А що ж тоді можна і варто включати у меню хворого на цю недугу?
– У меню в такому випадку включають молочнокислі продукти, нежирні варені м’ясо та рибу, овочі, фрукти, пророслу пшеницю, житній хліб.
Щоденно вранці рекомендують приймати до 1 чайної ложки пивних дріжджів. Корисні вітамінні чаї із плодів шипшини коричної, чорної смородини та горобини звичайної, трави суниць лісових та кропиви дводомної. Їх п’ють 2-3 рази на день.
До раціону включають моркву, абрикоси, сливи, яблука, журавлину, лимони, березовий сік. Навесні треба їсти салати з молодих листків кропиви дводомної, кульбаби лікарської, щавлю.
– Які народні засоби Ви рекомендуєте вживати у випадку важкого перебігу цього захворювання?
– У випадку важкого перебігу, що супроводжується зниженням імунітету, рекомендують настоянку кореня ехінацеї пурпурової (1:10) на 40-відсотковому спирті етиловому. Приймати по 5-15 крапель 2-3 рази на день. Дітям молодшого віку дають по 1 краплі (разова доза).
– Яку суміш лікарських рослин Ви можете порекомендувати для нормалізації процесів обміну в організмі хворого на цю недугу?
– Нормалізації процесів обміну сприяє суміш, до складу якої входять такі компоненти: корінь лопуха великого – 30 г; кореневище оману високого – 30 г; трава звіробою – 40 г; трава звіробою звичайного – 40 г; квітки терену звичайного – 20 г; кореневища пирію повзучого – 30 г. Дві столові ложки суміші залити 400 мл води, довести до кипіння, витримати упродовж 7 хв на малому вогні, настояти 1 год. Приймати по 2 склянки на день за декілька разів. Дітям віком до 5 років дозу зменшити вдвічі.
У випадку появи ознак вторинного інфікування рекомендують суміш із таких компонентів: трава парила звичайного – 40 г; корінь лопуха великого – 20 г; листки горіха волоського – 20 г; трава фіалки триколірної. Столову ложку суміші залити 250 мл окропу, кип’ятити 5 хв на малому вогні. Приймати по 30 – 50 мл 4 рази на день перед вживанням їжі.
– А які народні засоби Ви можете порекомендувати для примочок ураженої вуграми ділянки шкіри?
– Для примочок та обмивання ураженої ділянки шкіри використовують такі лікарські рослини, що проявляють протизапальну та антимікробну дію: трава деревію звичайного; квіткові кошики ромашки лікарської; трава хвощу польового; трава м’яти перцевої; трава шавлії лікарської. Усіх – по 10 г. Столову ложку суміші залити 200 мл води, довести до кипіння, кип’ятити 5 – 7 хв на малому вогні, настояти 1 год, процідити.
На вугрі також накладають компреси з настоянки бруньок тополі чорної та берези бородавчастої (1:10) на 40-відсотковому спирті етиловому, кашку з цибулі, хрону або часнику (у марлі).
Також уражені вугровою висипкою ділянки шкіри протирають свіжим соком подорожника великого, відваром листків та квіток черемхи звичайної, м’яти перцевої або кореневища оману високого.
– А які процедури із застосуванням народних засобів використовують у випадку підвищеної секреції сальних залоз?
– У випадку підвищеної секреції сальних залоз призначають такі процедури.
До мильної піни додають 1/4 чайної ложки дрібної кухонної солі, наносять на шкіру на 1 – 3 хв, після чого змивають водою та присипають порошком кореня солодки голої або квіткових кошиків нагідок лікарських. Процедуру повторюють 2-3 рази на тиждень.
Корисні також маски із кислого молока з додаванням лимонного соку.
Для розсмоктування інфільтратів та видалення вугрів рекомендують парафінові аплікації (через добу). Курс лікування 10-12 процедур.
Добре діють збуджувальне повне обгортання або постільна парова ванна. Їх призначають 2-3 рази на тиждень.
Раджу також здійснювати щоденне загальне обтирання тіла водою температурою 3 С, після якого витирати тіло хворого насухо, він повинен рухатися до повного зігрівання.
– Які би Ви ще порадили засоби без вживання медпрепаратів у лікуванні цієї недуги?
– Велике значення мас догляд за шкірою. Шкіру щоденно на ніч треба обмивати водою контрастної температури з додаванням оцту. Тримати у чистоті постіль та білизну. Приміщення систематично провітрювати, проводити вологе прибирання з використанням дезінфікуючих засобів.
У жодному разі не можна самому видавлювати вугрі, бо це може посилити запалення та призвести до утворення рубців. Великі вугрі видаляє лише лікар. Треба стежити за регулярністю випорожнень. У разі запору ставити клізми.
Обов’язково слід лікувати вогнища інфекції (гайморит, хронічний тонзиліт), захворювання органів травлення, цукровий діабет.
Олесь Миколайчук
Джерело: Тижневик "Номер один"