Бюджетний кодекс, який регламентує державну медичну субвенцію, говорить, що в Тернополі як мінімум зайва одна лікарня. Як наслідок субвенції, яка розподіляється між усіма тернопільськими лікарнями та медичним персоналом, вистачить тільки до середини вересня. Понад 30 мільйонів гривень потрібно вишукувати, щоби закрити бюджетний рік. Оскільки ми входимо у виборчий дворічний період, тому навряд чи варто очікувати на масштабні скорочення в цій галузі, однак міською радою вже розроблено дорожню карту, яка ґрунтується на тому, щоби протягом 2018-2020 рр. кардинально розмежувати надання медичних послуг між тернопільськими лікарнями.
Як мінімум зайва одна лікарня
Міська рада однією з перших в Україні замовила незалежний медичний аудит, який показав, скільки лікарень, служб, ліжкомісць та грошей потрібно для обслуговування реальної кількості населення обласного центру. За даними фахівців Громадської спілки з реорганізації системи охорони здоров’я України, в усіх лікувальних закладах Тернополя потрібно оптимізувати/перепрофілювати 177 ліжок. Також аудитори пропонують, зважаючи на дані ДП «Центр медичної статистики України», перерозподілити звернення пацієнтів до закладів первинної медико-санітарної допомоги, внаслідок чого вдасться вивільнити додатковий ресурс у сумі 82 млн. грн. А ці гроші можна було б направити на розвиток лікувальних закладів.
Про плани тернопільської влади у галузі охорони здоров’я, яким чином у бюджеті будуть вишукувати додаткові гроші та багато іншого ми дізнавалися у заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри.
– Уряд, створивши міф про успіхи децентралізації, збільшив навантаження на місцеві бюджети. Приміром, Тернопіль отримав приблизно 394 мільйони гривень додаткових доходів і 664 мільйони додаткових видатків. На місця передали в тому числі додаткові функції з охорони здоров’я. Зараз, наприклад, є проблема з забезпеченням інсуліном хворих на цукровий діабет. Тобто держава забезпечила інсуліном до вересня і додаткова потреба по цих коштах тільки по місту Тернополю становить 4 млн. грн. На оплату праці в цілому по галузі охорони здоров’я до кінця року не вистачає 29,5 млн. грн. Як трактує Бюджетний кодекс, у Тернополі забагато лікарень. Недоотримуючи належного фінансування, ми змушені замість модернізації обладнання медичних закладів вишукувати кошти на виплату зарплати. Виходячи з фінансових проблем та гострої необхідності удосконалення медичного обслуговування населення, в Тернополі розробили дорожню карту реформування галузі охорони здоров’я, – розповідає Леонід Олексійович.
Лікарні стануть спеціалізованими
– Одна з наших проблем – це дублювання функцій у лікарнях. Кожен наш лікувальний заклад має сконцентруватися на тих послугах, які є визначеними для нього. Якщо лікарня швидкої допомоги, то це означає, що вона має надавати екстрену та невідкладну медичну допомогу. Лікарня №2 – медзаклад планового лікування, тому ми його маємо посилити, сконцентрувавши там стаціонар, а не розкидати його по всіх медзакладах. Третя лікарня у нас реабілітаційного та відновлювального профілю, відповідно всі напрямки мали б відповідати її завданням. Тобто наші лікарні мають бути спеціалізованими: лікарня швидкої допомоги – це екстрена та невідкладна допомога, друга лікарня – планова медична допомога, третя – це відновлення і реабілітація, – каже пан Бицюра.
Згідно з розробленими рекомендаціями, у лікарні швидкої допомоги припиняться надання планової стаціонарної допомоги хірургічного (крім ортопедичних та інфекційних хвороб) та терапевтичного профілю, переводиться у платні послуги відділення політравм та створюємо відділення екстреної медичної допомоги. У міській лікарні №3 заплановано впорядкувати терапевтичне відділення, створити відділення реабілітації та відновлення.
У міській лікарні №2 після нововведень надаватимуть усю планову хірургічну та терапевтичну допомогу. Для цього планується добудувати операційний блок. І створення на її базі лікарні інтенсивного лікування госпітального округу. Також має відбутися передача з міської дитячої лікарні гематологічного відділення на обласний рівень.
Які плануються скорочення?
Про кількість скорочень медперсоналу говорити ще зарано.
– Головні лікарі отримали рішення міської ради і виконкому і на їхній підставі повинні подати змінені штатні розписи та всі розрахунки з фінансування вихідної допомоги і т.п. Проаналізувавши, на чому вони «стоять», що можуть зробити своїми силами, а що ми їм маємо допомогти, тоді все зводитимемо докупи і прийматимемо кінцеве рішення. На жаль, у медицині в цілому по Україні, незважаючи на гучні заяви МОЗу, панує хаос, але ми не маємо, ані часу, ані фінансів, щоби сидіти і чекати! – заявив заступник мера.
– Галузь медицини – це, напевно, одна з останніх сфер, яка досі живе за радянськими принципами: невмотивований лікар, відсутність якісно організованої мережі та зрозумілої системи її фінансування. Проведення розмежування рівнів надання медичної допомоги – це перший крок до наведення порядку, але він так і не завершився. Медицина, як і будь-яка галузь, повинна реагувати на запити суспільства. А в нас запит суспільства відображений у статистичних даних, які показують тривалість і якість життя, рівень смертності, структуру захворюваності, показники хронічних захворювань у дітей тощо. Якщо проаналізувати наш стан здоров’я і сусідів – поляків, то фактично в нас інша структура захворюваності серед населення, менша тривалість життя і т.п. Тобто в українській медицині непорядок! – розмірковує Леонід Олексійович.
На думку одного з очільників обласного центру, в тернополян, та й українців загалом, деформоване поняття медицини та власного здоров’я.
– Перше наше завдання – просвітницька кампанія серед населення з роз’ясненням факторів, які впливають на тривалість і якість життя, та підняття посилення відповідальності за своє здоров’я. Друге – це нарощування профілактичної мережі й мережі ранньої діагностики, виявлення хвороб. Елементарна математика і логіка підказують, що чим швидше ми виявили хворобу, тим дешевше її буде вилікувати й ефективнішими будуть методи реагування на неї. Особливість радянської медицини – велике навантаження на високоспеціалізовану допомогу та недосконалість первинної ланки. Коли ми стикнулися з тим, що Бюджетний кодекс доводить, що в нас є величезна кількість медичних закладів, які не потрапляють у бюджетне фінансування і лягають на плечі місцевого самоврядування, то керівники лікувальних закладів почали доводити свою необхідність та захищати себе, – каже заступник мера.
Поряд із масштабною реорганізацією Тернопіль уже зробив кілька прогресивних кроків у медичній сфері, і про це теж варто сказати.
– Обставини нас змушують не стояти на місці. Тому перші міжбюджетні трансферти укладено саме в нас, для гнучкого надання платних послуг ми першими в Україні реорганізували наші заклади в комунальні підприємства. Ми були першими щодо організації первинної допомоги, перші впровадили лікувально-діагностичні центри. А ще перші в Україні ввели індикатор збільшення тривалості життя у стратегічні цілі розвитку міста. І це – логічно! Ми можемо розповідати про економіку, благоустрій, соціальний захист чи екологію, однак тривалість і якість життя – це інтегрований показник, який висвітлює вплив усіх факторів на людину, середовище тощо. Саме така логіка закладена в реорганізацію закладів охорони здоров’я і їхню модернізацію, – каже Леонід Олексійович.
«Невмотивовані лікарі зайві у системі охорони здоров’я!»
На думку заступника міського голови, реформа у Тернополі проводиться не лише заради вирішення фінансового чинника. Безумовно, влада зацікавлена в тому, щоби фінансово забезпечити медичні заклади, однак залишається проблема мотивації лікаря.
– На жаль, сьогодні маємо так звану медичну солідарність, яка іноді набуває злочинних рис. Тому що вигороджувати свого колегу за тих обставин, що він допустив, як мінімум медичну помилку, а максимум злочин – це далеко не солідарність. Саме тому ми підняли і проблему кваліфікації лікарів як таких. Переконаний, що близько 70 відсотків лікарів взагалі мають проблеми із кваліфікацією. Наша біда в тому, що в нас невмотивований лікар. У нього має бути певна місія та зовсім інший рівень відповідальності, ніж той, який є нині. Кваліфікований лікар має постійно самовдосконалюватись, брати участь у семінарах, конференціях тощо.
Є проблема і шкідливого впливу наших «світил», які ще в Радянському Союзі отримали знання та звання і з тих пір нічим новим не цікавляться, не хочуть себе удосконалювати, відтворюють собі подібних у підлеглих та молодших колегах. Ми втрачаємо молодих лікарів, які змушені виїжджати не тільки через відсутність фінансування. Дуже велике значення має атмосфера в медичному закладі, де, на жаль, не підтримується ініціатива і цькується бажання удосконалити методи і засоби лікування. І цих випадків є десятки! У нас цілі служби, як обласні, так і міські, які просто не знають, що відбувається на національному та світовому рівнях. Ці люди зайві у системі охорони здоров’я! Скільки би ми грошей не вкладали, які б реформи не запроваджували, нічого не відбудеться, якщо не змінити їхнього мислення! – підсумував Леонід Бицюра.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3813