Мабуть, ще жодна реформа не була прийнята суспільством повністю позитивно. Воно й зрозуміло, бо в більшості випадків до людей доходить інформація, яка вже обросла чутками та міфами. Це стосується і медичної реформи. Однак досвід провідних європейських країн показує, що таке реформування на часі і дає хороші результати у своїй галузі. Скоро Україну чекає реалізація концепції реформи системи екстреної медичної допомоги.
Експерти стверджують, що в Україні бракує близько третини бригад. Автомобілі часто недоукомплектовані, транспорт та медична апаратура потребують оновлення. Які ж зміни нас очікують?
Впровадження навчальної програми «Перший на місці події»
Життя людини проголошене найвищою цінністю. І кожен знає, що у будь-якій надзвичайній ситуації час іде на хвилини. Чим більше втрачено часу до початку лікування, тим вищою є ймовірність розвитку захворювання та ускладнень, які можуть призвести до непоправних наслідків. Перші хвилини надання допомоги – вирішальні, і життя потерпілого в таких ситуаціях залежить від того, хто першим опиниться на місці події.
Міністерство охорони здоров’я розробило навчальну програму для працівників поліції, пожежників, працівників ДСНС, Національної гвардії – «Перший на місці події». Вона спрямована на здобуття базових навичок із порятунку та підтримки життя постраждалих до приїзду медиків. Програма найближчим часом буде затверджена, що дасть можливість безпосередньо приступити до проведення навчань.
Модернізація диспетчерської системи та створення кол-центру
Якщо говорити про встановлені нормативи, то карета швидкої допомоги повинна прибути на місце виклику протягом 10 хвилин у містах та 20 хвилин – у сільській місцевості. Та бувають випадки, коли очікування бригади швидкої може бути довшим. Приміром, рік тому в моєї бабусі трапився серцевий напад, тоді «швидка» приїхала через півтори години, і мабуть, якби не наявність певних медичних знань та ліків у аптечці, то їхня допомога могла б уже і не знадобитися.
Звісно, я розумію, що усе це пов’язано з незадовільним станом доріг, відсутністю координації та великою кількістю непрофільних викликів.
Міністерство охорони здоров’я пропонує модернізувати оперативно-диспетчерську службу центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Для цього планують впровадити GPS-технології, що дасть можливість відслідковувати на карті переміщення карет і направляти до місця виклику найближчу бригаду. Такі центри вже діють у Києві, Дніпропетровській, Херсонській, Харківській областях, а в режимі тестування – у Вінницькій та Полтавській областях.
Також пропонують створити кол-центри. Це зменшить навантаження на диспетчерів. Такі центри дозволять відсіяти непрофільні виклики, а в разі потреби кожен зможе звернутися до цього сервісу за порадою лікаря чи потрібною інформацією.
Розширення мережі підстанцій
Як уже було сказано раніше, діючі нормативи передбачають доїзд «швидкої» протягом 10-20 хвилин залежно від місцевості. На сьогоднішній день можна стверджувати, що наявних підстанцій недостатньо для того, щоби швидка допомога могла прибути вчасно. МОЗ України наполягає на необхідності перегляду нормативів.
Адже незалежно від того, перебуває пацієнт у місті чи селі, стандарт доїзду повинен бути незмінним, бо кожен заслуговує на якісну та вчасну першу медичну допомогу. Тому пропонується оптимізація мережі підстанцій та створення додаткових пунктів тимчасового базування швидкої медичної допомоги, а кількість карет «швидкої» повинна відповідати потребам пацієнтів.
Створення відділень невідкладної допомоги
Пропонується створити відділення медицини невідкладних станів, які будуть функціонувати у цілодобовому режимі. Забезпечити відділення таким персоналом, що зможе швидко та ефективно працювати з мінімальною інформацією про пацієнта. Це дозволить вирішити проблему, куди везти пацієнта у разі необхідності госпіталізації. У таких місцях пацієнт зможе перебувати не більше 24 годин.
Потім його переводять в операційну чи реанімацію.
Впровадження західних протоколів лікування
Багато актів у сфері охорони здоров’я можна назвати застарілими та неактуальними. Вони – пережиток радянської системи, який не враховує сучасних досягнень доказової медицини. Зараз українським лікарям дозволено використовувати у своїй роботі міжнародні клінічні протоколи і відповідно надавати допомогу за світовими стандартами. Такі документи є основним інструментом управління якістю, бо вони базуються не стільки на індивідуальному досвіді лікаря, як на доказовій медицині і відповідно є найкращими з доступних на сьогодні.
Нові професії та стандарти навчання
Міністерство охорони здоров’я розробило 4-модульну програму перепідготовки фельдшерів та лікарів «швидкої», яка спрямована на підвищення їхньої кваліфікації відповідно до міжнародних стандартів надання невідкладної допомоги.
Нова спеціальність – парамедик, це особа з рівнем освіти не нижчим молодшого бакалавра. Програма навчання парамедиків більше скерована на надання екстреної медичної допомоги. У них більш розширені вимоги до професійних умінь та навиків у цій сфері. Вони будуть відповідальними за оцінку стану пацієнта, надання йому необхідної допомоги та транспортування до лікарні. Уже зараз медичні виші країни відкрили набір на ці спеціальності.
Також введено таку спеціальність як екстрений медичний технік (водій «швидкої»), який буде повноцінним членом медичної команди, а його підготовка триватиме мінімум 3 тижні і включатиме як теоретичну, так і практичну частини.
Ця концепція повинна бути реалізована протягом 2018-2022 років. Подібні моделі надання екстреної медичної допомоги успішно працюють у багатьох розвинених країнах світу. Це дозволить забезпечити високі стандарти надання медичної допомоги кожному пацієнту – чи то з віддаленого села, чи з міста.
Критика та міфи
Медична реформа зустріла чи не найбільший супротив з боку громади, тому що хтось спеціально, переслідуючи свої певні цілі, поширює неправдиву інформацію. Для прикладу, наведемо тези, які активно використовують ті, хто проти.
«Швидка» не буде виїжджати на виклики щодо серцевих нападів та високої температури у дітей.
Хворий у жодному випадку не може залишитися без допомоги. Існує два види звернень до екстреної допомоги: ті, що загрожують життю, та неекстрені. На перші виклики виїжджають бригади швидкої допомоги, на інші – невідкладної.
Якщо служба невідкладної допомоги не може прийняти виклик, диспетчер направляє до пацієнта бригаду екстреної медичної допомоги, яка є вільною у той момент, тому допомога у будь-якому випадку прибуде.
Парамедик не такий досвідчений, як фельдшер, його навчають лише кілька тижнів.
Насправді таке твердження застаріле. Раніше парамедиками вважалися ті, хто транспортує пацієнта до медичного закладу. Однак в Україні парамедик – це особа з медичною освітою. Вона навчається не менше 3 років та спеціалізується на наданні допомоги в системі екстреної допомоги. У Тернопільському медичному університеті цього року вже розпочалося навчання за новим фахом. А фельдшерам на станціях швидкої допомоги необхідно буде пройти курси із перекваліфікації і після того продовжити виконувати свою роботу.
Здійснити якісну реформу за один день не можливо, а темпи та якість впровадження змін насправді дуже залежать від підтримки та сприяння медичних працівників.
Із власного досвіду
Не дивлячись на те, що хоч і повільно, але впевнено Україна крокує до європейських стандартів хоча б у сфері охорони здоров’я, не варто покладатись у ситуаціях, небезпечних для життя, лише на екстрені служби. У них не завжди є можливість вчасно добратися до потерпілого. А ми, перебуваючи у постійному русі, часто стаємо свідками неприємних ситуацій, і як у них діяти, знає не кожен.
Цього року мені довелося побувати на курсах надання домедичної допомоги, їх проводив військовий парамедик. Окрім теоретичної частини навчання, у нас була і практична. Ми з жахом усвідомлювали свою власну безпорадність, при цьому володіючи вже певним теоретичним базисом. Звісно, поглиблене вивчення виправило помилки, які були допущені, але ж… уявіть собі, що з 200 чоловік, які потраплять на місце пригоди, зроблять спробу надати допомогу лише 5, і тільки 1 із них зробить це більш-менш кваліфіковано. Можете порахувати, які шанси у вас вижити у випадку тієї ж таки ДТП. В умовах сучасної урбанізації, небезпеки на дорогах, заводах, будовах, у зоні проведення бойових дій вміння надавати домедичну допомогу – це обов’язок кожного свідомого громадянина.
КОМЕНТАР
Михайло Джус, очільник Центру екстреної медичної допомоги Тернопільщини:
– Так, життя людини – це найбільша цінність, але далеко не всі зміни та нововведення МОЗу, що стосуються реформування служби екстреної медичної допомоги, є нагально необхідними. А окремі моменти медичної реформи не зрозумілі нам взагалі. Зокрема заплановано, що «первинка» має обслуговувати хронічно хворих, а екстрена медична допомога повинна виїжджати винятково на екстрені виклики. Станом на сьогодні «швидка» приймає і виїжджає на всі виклики, хоча левову частку з них мали би обслуговувати сімейні лікарі, але вони працюють тільки до 17 год. За добу працівники «швидкої» обслуговують по 150-200 викликів лише у Тернополі, з них – 30-40 госпіталізацій, а решту хворим медики «швидкої» надають допомогу вдома, беручи на свої плечі роботу «первинки».
Реформування екстреної медичної допомоги відбувається занадто швидко, без вкрай необхідної бази для анонсованих змін. Зокрема, ще навіть не створено госпітальних округів із їхніми базовими лікарнями та відділеннями екстреної медичної допомоги при них – усе це поки що лише на папері. А без цього парамедична система працювати просто не зможе! Не кажу вже про елементарне – машини швидкої допомоги, яких катастрофічно бракує нашій службі через нестачу фінансування. Всього по області їздить 114 санітарних авто, більша половина з них давно потребує списання! За останніх п’ять років не закуплено жодної машини! Доплюсуйте до цього розбиті дороги, особливо по селах, та масове звільнення працівників зі «швидкої» через мізерну принизливу зарплатню – в середньому 4100 в місяць, тому дуже багато працівників звільняються і виїжджають працювати за кордон.
До того ж ситуація із перекваліфікацією фельдшерів на парамедиків (яких тільки зараз почали навчати у Тернополі та Черкасах) взагалі не зрозуміла. Не відомо, скільки отримуватиме парамедик і який зиск із цієї перекваліфікації. Зараз бригада «швидкої» складається з лікаря, фельдшера та водія, крім того, маємо ще спеціалізовані бригади: кардіологічні, педіатричні, неврологічні та психіатричну. Після реформи спеціалізованих бригад не буде взагалі, у складі бригади матимемо лише двох парамедиків (це максимум рівень фельдшера) та одного медичного техніка, на якого хочуть перевчити водіїв. Чи на краще ці зміни – судіть самі…
До того ж усі анонсовані МОЗом зміни потребують величезних коштів, а їх у службі екстреної медичної допомоги катастрофічно бракує на елементарне: транспорт, медобладнання, виплату заробітних плат, уже не кажучи про їхнє збільшення… Наразі службі швидкої не вистачає лікарів, фельдшерів, водіїв, і виходить, що нам важко сформувати бригади на кожен день. Якщо така тенденція триватиме й надалі, то взимку це буде просто катастрофа, бо обслуговувати та рятувати хворих не буде кому взагалі! Тому на нарадах на рівні Кабміну, комітету з питань охорони здоров’я ВР питання про фінансування екстреної медичної допомоги піднімалося і були запевнення, що ситуацію виправлять з 1 січня, хоча в проекті бюджету на 2019 рік формула розрахунку коштів поки що не змінилася.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3813