Президент Володимир Зеленський вирішив проявити політичну ініціативу одразу після своєї інавгурації. Він захотів сформувати одноосібну більшість у Верховній Раді і взяти всю повноту влади в країні. Для цього одразу ж заявив про достроковий розпуск парламенту. Як виявилось, перше ж його рішення пішло врозріз із Конституцією. Далі – більше. Кадрові призначення викликали жваву дискусію в українців, а одне з них, а саме призначення на посаду голови адміністрації президента Андрія Богдана, порушило Закон «Про очищення влади». А те, що в “нового” президента у перші дні стався серйозний конфлікт зі “старим” парламентом, говорить про те, що спокійне життя йому може тільки снитися.
“Слуга народу” може отримати монопольну більшість у парламенті
Наступного дня після інавгурації Володимир Зеленський запросив до себе керівництво Верховної Ради та депутатських фракцій для проведення консультацій щодо дострокового розпуску парламенту. Як і очікувалось, юридичною підставою для розпуску президент назвав формальну відсутність коаліції ще з 2016 року, а головним аргументом на користь дострокових виборів – вкрай низький рівень довіри громадян до Ради – 4%. Зеленський також виступив з ідеєю змінити правила виборів: скасувати мажоритарку і перейти до суто пропорційної системи, також знизивши прохідний бар’єр для партій із п‘яти до трьох відсотків.
Скасування мажоритарки вигідне новому президенту насамперед тому, що зібрати майже 200 кандидатів від округів від “Слуги народу” – складне завдання. А от на особистому бренді Зеленського партія цілком може показати дуже високий результат.
Більшість політичних гравців прямо зацікавлені і в скасуванні мажоритарки, і в зниженні прохідного бар’єра: перше знижує загальну вартість парламентських кампаній, друге серйозно збільшує шанси на проходження в Раду, наприклад, для “Самопомочі”, Радикальної партії, «УДАРу», “Народного фронту” та інших політичних сил, які мають порівняно невисокий рейтинг підтримки. У зниженні бар’єра об’єктивно зацікавлені й позапарламентські гравці, наприклад, “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка, яка, за даними соцопитувань, якраз балансує на межі п’ятивідсоткового бар’єра. Це ж стосується і партії “Сила і честь”, яку очолює Ігор Смєшко. Підвищуються шанси отримати свою фракцію і в націоналістів, і в ліберально-демократичних сил на кшталт партії “Голос” Святослава Вакарчука. Але все ж ключовим бенефіціаром нової системи виборів стала би президентська партія “Слуга народу”. Згідно з останнім соцопитуванням, проведеним соціологічною групою “Рейтинг” 16-21 травня, підтримати цю політсилу готові 43,8% серед тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. Якщо моделювати склад наступного парламенту із тих цифр, “Слуга народу” вперше в українській історії могла б отримати монопольну більшість у 226 і більше голосів, сформувавши свій уряд без оглядки на інші партії.
«Зробимо їх разом!»
Довгий час залишалося незрозумілим, наскільки ініціативи Зеленського погоджені з парламентськими фракціями. Однак він усе ж опублікував на сайті указ про розпуск ВР, в якому значилася дата перевиборів – 21 липня. Також Зеленський ініціював позачергове засідання парламенту для розгляду двох законопроектів: про зміну виборчого законодавства та про внесення технічних поправок до закону про держзакупівлі, які би спростили роботу ЦВК в умовах позачергових виборів.
Наступного дня спікер Андрій Парубій зміг відкрити засідання лише з третьої спроби – у залі не виходило зібрати необхідний кворум. За словами пана Парубія, президентський законопроект про зміни правил виборів був поданий із грубими порушеннями законодавства. “Ми всіма силами з апаратом ВР зараз допомагаємо представнику президента привести у відповідність із законодавством (подання законопроекту)”, – повідомив Андрій Парубій.
Як виявилось, окрім “Самопомочі” та “Батьківщини”, інші парламентські фракції і групи виступили категорично проти президентських ініціатив. Особливо різкими заявами відзначився лідер Радикальної партії.”Ми переходимо в опозицію до узурпатора Зеленського!” – заявив із трибуни Олег Ляшко.
Тут, очевидно, не обійшлося без втручання олігарха Ріната Ахметова, який, як неофіційно говорять депутати, протегує “радикалів”. За даними ЗМІ, Ахметов провів роз’яснювальні бесіди як із керівництвом РПЛ, так і “Опоблоку”, де бізнесмен також контролює більшість фракції. Виявилось, що олігарх робить ставку на мажоритарні округи, обіцяючи бонуси рейтинговим депутатам. Рінат Леонідович зрозумів, що в разі закритих пропорційних списків у партії Зеленського буде монобільшість. А це повна вертикаль влади, уряд, силовики, ГПУ. Що це у перспективі може для нього означати – він чудово усвідомлює. Крім того, проти ініціатив Зеленського виступила група “Відродження” Віталія Хомутинніка, яка активно займалася “прикормом” округів.
Але головна озвучена депутатами претензія до законопроекту Зеленського полягала в тому, що він передбачає закриту, а не пропорційну систему з відкритими списками. Тоді як під час своєї інавгураційної промови Зеленський закликав парламент за два місяці до перевиборів прийняти Виборчий кодекс, згідно з яким запроваджується система відкритих регіональних списків поряд зі скасуванням мажоритарки. Ця система дозволяє виборцю обирати не лише партію, а й окремого кандидата в регіональному списку (число яких приблизно збігається з числом областей). Тим самим підвищуються шанси такого кандидата на проходження в парламент. Це ключова відмінність від закритої пропорційної системи, в якій місце кандидата у списку і відповідно його шанси на депутатство визначаються не виборцями, а самою партією, де-факто – партійною верхівкою.
На думку багатьох депутатів, само по собі скасування мажоритарки в українських умовах не вирішить проблеми політичної корупції.
– Мажоритарник, який зібрав мільйон доларів для кампанії в окрузі, після скасування мажоритарки понесе цей мільйон партійному босові й отримає місце в прохідній частині партійного списку. Тоді як нові і професійні люди замість цього залишаються у хвості списку, – сказав депутат від БПП Олександр Черненко.
За внесення президентського законопроекту до порядку денного проголосували лише 92 депутати фракції “Самопомочі” і “Батьківщини”, половина “Опозиційного блоку”, частина групи “УДАР” у БПП і два десятки позафракційних. Отож його навіть не розглядали.
Володимир Зеленський у властивій йому манері прокоментував ситуацію із невнесенням до порядку денного його виборчого законопроекту.
– Старі політики розраховують за гроші та гречку знову пролізти у Верховну Раду. Але я переконаний, що вони помиляються. І навіть у мажоритарних округах ви виберете нових політиків, здатних змінити країну не на словах, а на ділі, – написав глава держави Володимир Зеленський у соцмережі «Facebook» і закінчив свій пост закликом 21 липня “зробити їх разом!”.
Розпуск парламенту не конституційний
А тим часом головний опонент Володимира Зеленського на президентських виборах Петро Порошенко одним із перших публічно заявив, що рішення про розпуск Верховної Ради ухвалене з порушенням Конституції.
– Це природне бажання президента – мати більшість у Верховній Раді. І я свого часу, маючи вибори 25 травня, зробив усе для того, щоби провести дочасні парламентські вибори. Але демократія – це є процедура, а Конституція – Основний закон держави, якого треба обов’язково дотримуватись, – наголосив Петро Порошенко.
Він зазначив, що Верховну Раду можна розпускати не тоді, коли забажається президенту, навіть якщо це для нього потрібно.
– А тоді, коли є вичерпний перелік підстав для таких дій президента. Перше – це відсутність коаліції, яка зафіксована, і має бути чітко пройдена вся процедура. І друге – це не можна робити пізніше, ніж за 6 місяців до закінчення терміну повноважень парламенту. Ця команда, на жаль, почала діяльність із порушення Конституції, – заявив колишній президент України.
А вже 24 травня народні депутати звернулися до Конституційного суду України про визнання указу президента Зеленського про розпуск Верховної Ради неконституційним. Таке звернення підтримали 62 парламентарі, серед яких більшість – представники фракції «Народний фронт».
– Ми вважаємо, що Володимир Зеленський прямо й очевидно порушив Конституцію, розпустивши парламент у чітко визначений Конституцією 30-денний термін формування коаліції, – заявив депутат від «Народного фронту» Андрій Тетерук.
Це перша, але не остання прогалина в роботі нового президента Зеленського у його перші дні. Насамперед це стосується призначення Андрія Богдана головою адміністрації президента України.
– Із врахуванням публічної інформації Андрій Богдан не має права займати посаду глави АПУ на підставі Закону «Про очищення влади». Винесення Указу всупереч Закону означає, що президент ставить себе вище Закону і демонструє на всю країну справжнє ставлення до Верховенства права, – заявила адвокат, голова Громадської ради з питань люстрації при Мін’юсті Тетяна Козаченко.
Як розповіла юрист, відповідно до відкритої інформації, Андрій Богдан займав таку посаду: урядовий уповноважений з питань антикорупційної політики. Вперше його призначив на цю посаду Азаров 17.03.2010 р., звільнив 14.02.2011 р. своїм указом тоді президент Янукович. Вдруге Азаров призначив Андрія Богдана урядовим уповноваженим 11.07.2013 р., а звільнив уже Яценюк після революції Гідності 5.03.2014 року за власним бажанням.
І хоча Андрій Богдан виправдовувався, мовляв «абсолютно несправедливо» потрапив під закон про люстрацію, але це має вирішувати не він і не президент, а Конституційний суд.
– Подання народних депутатів щодо визнання неконституційним указу Президента про припинення повноважень ВРУ та проведення дочасних виборів є серйозним іспитом для суддів Конституційного суду України. Юридичне значення рішення КСУ матиме тільки тоді, якщо буде оголошене до 21 липня цього року. Я не говорю про саме рішення – це суддям визначати, конституційний указ чи ні. Але якщо за два місяці рішення не буде, то можна вважати, що в Україні немає КС, оскільки його судді не готові брати на себе відповідальність за захист Конституції, а діють виключно з огляду на політичну ситуацію. Як у ситуації з люстраційним законом і скасуванням норми про незаконне збагачення. На такому суді треба ставити крапку і проводити повне перезавантаження, – сказав екс-губернатор Тернопільщини, а нині народний депутат від Радикальної партії Юрій Чижмарь.
Іван Білий
ЦЕ ЦІКАВО
Уродженець Тернополя став представником Президента у парламенті
Володимир Зеленський призначив своїм представником у Верховній Раді уродженця Тернополя Руслана Стефанчука.
Стефанчук народився 29 жовтня 1975 року в Тернополі у сім’ї студентів-медиків, але виріс у Хмельницькому. Тут він закінчив школу №18. Має дві вищі освіти: за спеціальністю “правознавство” та “менеджмент виробничої сфери”. Руслана Стефанчука називають ідеологом партії Володимира Зеленського «Слуга народа».
Згідно з декларацією за 2018 рік, Руслан Стефанчук отримав доходу майже на 700 тисяч гривень. У його власності є дві квартири у Хмельницькому. А його дружина Марина є співвласницею квартири у селі Ярмолинці Хмельницької області. Також родина Стефанчуків користується квартирою площею 101,8 кв. м у Києві. Стефанчуки тримають у готівці 96 тисяч гривень, 62,2 тис. доларів та 22,7 тис. євро.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Володимир Зеленський, газета "Номер один", новини Тернополя
3812