Вирок 48-річному В’ячеславу Г. нагадує захоплюючий детектив: затриманий злодій бере в заручники поліцейського – високопосадовця! Щоправда, подібна п’яна витівка може дорого коштувати необтяженому працею та сімейними обов’язками чолов’язі, оскільки наступні 10 років він може провести за ґратами.
…Славко навіть собі не міг пояснити, навіщо він витягнув складний ніж і приставив до горла поліцейському, який сів поруч? Напевне, від страху, бо як тільки він опинився в поліцейському авто, миттєво почав пригадувати все погане, що колись чув про міліцію-поліцію, зокрема, як вибивають зізнання та знущаються із затриманих. Отож-бо й воно: одна справа потай щось вкрасти, потягнути, привласнити, і зовсім інша – пояснити свій вчинок слідчому, постати перед судом. От дядько й запанікував, вчинив дурницю і до одного кримінального вчинку додав ще важчий, визначений законом як посягання на життя працівника правоохоронного органу (ст. 348 КК). А це вже 10 років позбавлення волі.
Усе почалося у перших числах квітня минулого року, коли В’ячеслав, похитуючись під дією випитого спиртного, у пошуках металобрухту або порожніх пляшок повільно волочився вздовж залізничної колії Гусятин – Копичинці. Аж раптом у дядьки майнула думка: а чом би не розібрати колію? Чоловік присів і уважно почав роздивлятися, як скріплено рейки.
Наступного дня Славко сховав у мішок необхідний інструмент і поїхав велосипедом до лісосмуги, що росла вздовж залізничного полотна. Сховавши ровер під кущами, почав «працювати». Відтак у перший день встиг витягнути з дерев’яних шпал понад 80 костилів та майже три десятки підкладок. Усі комплектуючі сховав у мішок і, дочекавшись сутінків, ровером завіз додому.
Наступного дня продовжив свою злочинну роботу, а потім усе здав на металобрухт, отримавши дві з половиною тисячі платні.
Безкарність і легкі гроші так захопили чолов’ягу, що вже наступного дня під вечір він знову приїхав на перегон і продовжив розукомплектовувати колію. Аж тут нагодився сусід. Довго не думаючи, Славко попросив допомогти.
«З мене могорич!» – запропонував знайомому. Той погодився. І вони удвох продовжили розкрадати майно «Укрзалізниці», абсолютно не переймаючись наслідком своїх дій, що через них може зійти з рейок приміська електричка або товарний ешелон.
Не відомо, як довго тривали б «чорні заробітки», та саме в ту пору з роботи дрезиною верталися працівники залізниці. Побачивши їх, горе-помічник Славка втік у ліс, а от сам п’яненький злодій аж ніяк не хотів кидати важкий мішок із демонтованими деталями і щосили тягнув його за собою до лісу. Дорожні робочі крадія затримали та викликали правоохоронців і свого майстра.
Коли прибув поліцейський патруль, В’ячеслав Г. із переляку одразу протверезів і провину визнав. Патрульний поверхово обшукав його та підштовхнув до службового авто: «Сідайте!»
Винуватець розгубився, оскільки сподівався, що після зізнання його відпустять додому, та неохоче поліз у салон, слідом за ним сів начальник слідчо-оперативної групи райвідділу поліції, спереду – водій та ще один правоохоронець. І от як тільки автомобіль рушив із місця, затриманий раптом приставив розкладний ніж до горла слідчого і наказав двом іншим співробітникам вийти з авто: «Швидко, бо я його заріжу! Зброю на капот! Відійдіть на 10 метрів, бо я його вб’ю!»
Тим часом ще міцніше приклав ніжа до горла потерпілого: «Зараз ми вийдемо і ви дозволите мені втекти. Поліцейські все виконали, уважно стежачи за рухами горе-терориста.
Натомість заручник, вичекавши мить, схопився рукою за приставлений до горла ніж і спробував його відібрати. Миттєво йому на допомогу кинулись інші правоохоронці, схопили злочинця, вдягнули на нього наручники.
Під час слідства і на суді обвинувачений вину визнав, але категорично заперечив посягання на життя правоохоронця. Казав, що просто хотів налякати.
Справу досить довго слухала колегія суддів Чортківського районного суду. Зрештою служителі Феміди визнали чолов’ягу винним у крадіжках (ч. 2 ст. 185 КК) та у посяганні на життя працівника правоохоронного органу (ст. 348 КК) та засудили до 10 років позбавлення волі.
Не погодившись із досить жорстким вироком, обвинувачений подав апеляцію. І знову колегія суддів вже Тернопільського апеляційного суду досить довго розглядала справу та, як повідомили у прес-службі ТАС, знайшла чимало процесуальних порушень, відтак вирок скасувала, а справу відправила на новий судовий розгляд.
…Тим часом В’ячеслав Г. й далі перебуватиме під вартою, оскільки так званий «закон Савченко» канув у Лету.
Олекса Чиж
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета "Номер один", кримінальні новини, новини Тернопільщини
3812