Чемпіонат Тернопільської області з футболу 2019 року підійшов до свого завершення. Він був цікавий і неординарний, адже уперше в історії місцевого футболу команди-учасниці були розділені одразу на три ліги, а загалом на старт чемпіонату вийшла 31 команда. Подібної чисельності в аматорському чемпіонаті Тернопільщини не було вже понад 25 років. Яким був сезон-2019?- з такого запитання ми розпочали нашу розмову з головою Федерації футболу Тернопільської області Тарасом Зіновійовичем Юриком.
– Для обласної федерації футболу сезон видався непростим. Проводимо багато турнірів, у яких бере участь велика кількість команд. Окрім чемпіонату, це кубок області, ветеранські та дитячо-юнацькі змагання, футзальна ліга, обласна Ліга чемпіонів. Крім того, цьогоріч започаткували новий турнір під назвою Ліга Тернопільщини, в якому беруть участь призери та володарі кубків/фіналісти своїх районів. Адмініструвати цей процес важко, тому що футбол – це людські емоції і дуже часто команда, яка не перемагає, шукає того, хто в цьому винен. І навіть стається так, що винною у програші є федерація. Ми це розуміємо і на собі часто, скажемо так, терпимо цей момент, бо футбол побудований так, що всім хочеться перемоги. Звичайно, не проходить сезон, і нинішній не виняток, без різного роду малих і великих скандалів. Певні команди вважають, що десь не так до них поставились, але ми врегульовуємо всі ці ситуації. У нас є всі інституції футбольного правосуддя, які повинні бути на рівні федерації футболу регіонального рівня, і маємо дуже мало скарг на їхню роботу. Це означає, що найголовнішого принципу футбольного правосуддя, а саме об’єктивності, наша федерація дотримується.
– Оцінку чемпіонату області, безперечно, потрібно давати, аналізуючи найсильнішу її лігу – вищу. Цьогоріч у ній команд було менше, ніж у минулому році (8 проти 10), однак, як відзначають фахівці, їхній рівень значно зріс…
– Кожна команда, яка претендує грати у вищій лізі, міряє, чи цей рівень її. Через це у нас на початку сезону в першій лізі бажаючих грати було надзвичайно багато, а у вищу лігу не всі хотіли заявлятися, розуміючи, що у ній рівень команд доволі високий. Це власне підтвердив сезон: прохідних ігор практично не було, чемпіон визначився у передостанньому турі, а володар «бронзи» – в останньому. Цікавість змагань у вищій лізі підтверджує і відвідуваність поєдинків. Уболівальник пішов на футбол, йому цікаво, коли матчі мають безкомпромісний характер, а на полі грають майстри високого класу. Чого варте лише запрошення у наш чемпіонат братів Баранців чи тренерів із досвідом роботи у професійному футболі! Окрім того, федерація в цьому напрямку теж проводить значну роботу, адже команди отримують красиві кольорові афіші, у перервах матчів проводяться розіграші призів тощо.
– Великогаївський «Агрон» у цьому сезоні зробив своєрідний дубль – поклав золоті медалі у кубок. Команда і справді сьогодні найсильніша в області?
– Усе, що відбувається за спортивним принципом і об’єктивно, вважаю справедливим! Якщо ми маємо саме таке турнірне становище по закінченню чемпіонату, значить, кожна команда зіграла в міру своїх можливостей, лідери здобули заслужені нагороди, іншим же командам, можливо, не вдалося виконати завдання на цей сезон. Для мене головне, щоби після завершення поєдинку всі його учасники розуміли, що у протистоянні команд сильніший був визначений саме на футбольному полі. Тішуся, коли наш футбол з емоціями, боротьбою, красивими голами. Це головне, за що ми любимо цей вид спорту!
– На Ваш погляд, чи виправданим був поділ команд за результатами регулярного сезону на четвірки, які визначали місця з 1-го по 4-те і з 5-го по 8-ме?
– Зважаючи на те, що у вищій лізі стартувало вісім команд, для того щоби збільшити кількість матчів і, можливо, більш об’єктивно побачити картину на закінченні чемпіонату, важливо було, щоби команди спробували себе в різних форматах. Напевне, неідеальною є схема поділу на четвірки. Оптимальний формат – це збільшення кількості команд до 10-12-ти. Якщо нам вдасться цього добитися, тоді відбуватиметься регулярний чемпіонат у два кола, в якому і визначатиметься краща команда області.
– У вищій лізі була неприємна ситуація, коли після 12-го туру знялася зі змагань команда з Копичинців. Чи можна було цього уникнути?
– У чемпіонаті області, на жаль, трапляються такі випадки. І не лише у вищій лізі, а й у першій та другій. Команди не доходять до фінішу через відсутність фінансування, інші чинники, які стаються у середині команди. На жаль, ми не можемо вплинути на цей процес. Звичайно, ведемо розмови, діалоги, допомагаємо, якщо відчуваємо, що в наших силах, аби команда збереглася та дограла чемпіонат. Що ж до ФК «Копичинці», то традиції футболу в цьому місті одні з найпотужніших у нашій області, було величезне бажання вболівальників, щоби команда грала, і наскільки мені відомо, у керівництва клубу теж було таке бажання, але, на жаль, так сталося, що вони не змогли справитися з фінансуванням. Сподіваюся, що команда з Копичинців у наступному сезоні повернеться в чемпіонат області, побачимо, в яку із ліг, це вже буде виключно спортивний принцип, який ми можемо застосувати в цій ситуації.
– Тарасе Зіновійовичу, чи виправдалися сподівання щодо «золотого» матчу в першій лізі?
– Згідно з нашим регламентом, за умови рівності очок між першою і другою командами передбачався так званий «золотий» матч. Зважаючи на те, що він вирішував долю першого місця, хід поєдинку між заліщицьким «Дністром» та ФК «Вишнівець» був дуже обережним, а нічийний рахунок в основний час був абсолютно закономірним. У додатковий час на перше місце вийшла психологія і «холодна» голова футболістів. У цьому аспекті краще спрацювали заліщани, у складі яких чимало вікових гравців. Можна казати, що досвід переміг молодість і «Дністер» здобув вікторію (4:0). Якщо ж говорити в загальному, то матч став справжньою окрасою завершення сезону, зібрав велику кількість глядачів, а футболісти продемонстрували дійсно класний футбол.
– Перейдемо до другої ліги. Вважаєте правильним кроком, коли вперше в історії тернопільського футболу було створено другу лігу?
– Найперше хотів би сказати, що ми не хочемо бути оригінальними. Наше завдання не в тому, щоби зробити щось унікальне, чого не було до цього. У минулому сезоні в першій лізі було 18 команд, які змагалися у два етапи. Ми побачили, що це не був ефективний формат змагань, тому прийшли до думки, що потрібно розділити першу лігу і створювати другу. Ще після першого сезону Ліги чемпіонів Тернопільщини (2017/18 рр.) чимало команд, які були учасниками своїх районних чемпіонатів, виявили бажання брати участь в обласному чемпіонаті. Однак грати у вищій чи першій лігах – для них занадто складне завдання. А формат другої ліги дає можливість командам із чемпіонатів районів повільно заходити в обласні змагання. Розуміючи те, що цьогоріч започаткували ще один турнір – Лігу Тернопільщини, напевно, ще цілий ряд команд у наступному сезоні виявлять бажання брати участь у форматах чемпіонату області. Тому друга ліга буде давати їм можливість пробувати себе на рівні чемпіонату області. Перехід із районного в обласний футбол – не просто участь у змаганнях вищого рівня. У них покращується інфраструктура, адже в чемпіонаті області більш жорсткіші вимоги до полів, організації матчів та інших речей, які супроводжують футбол.
– Цьогоріч Федерація футболу області відійшла від традиції організації фінальних матчів кубка області в районах і провела його в Тернополі та… не прогадала. Три тисячі глядачів зібрав поєдинок між великогаївським «Агроном» і теребовлянською «Нивою»…
– Наша стратегія буде продовжуватись у частині того, щоби проводити фінали кубка області в районах. Цього року ми запропонували командам провести фінал кубка у Тернополі, щоби включити його в рамки святкування 110-ї річниці з часу першої згадки про футбольний матч на теренах нашого краю. У 1909 році на місці, де нині знаходиться центральний стадіон Тернополя, відбулася перша футбольна гра між двома тернопільськими командами. Тоді футбол ділився за етнічною ознакою і в тому матчі зустрілися команди польської національності «Креси» та української – «Поділля». Це той матч, від якого ми пишемо історію тернопільського футболу. Та й строки практично збіглися, адже фінал кубка відбувався 24 серпня, а перший історичний поєдинок у Тернополі пройшов 21 серпня. Вважаю свято футболу і відзначення цієї поважної дати в історії місцевого футболу вдалося. Кубковий матч та вшанування його переможців стали апофеозом свята. Загалом гарна церемонія нагородження – дуже важлива частинка футболу. Цілий рік тренувань, боротьби на футбольному полі варті масштабного вшанування кращих із кращих, яке постійно практикує наша федерація.
– Особливий акцент у своїй роботі обласна федерація робить на популяризації дитячо-юнацького футболу. Наскільки активно розвивається цей сегмент і чи можна буде побачити в скорому часі нових Шевченків та Ребрових?
– Дитячо-юнацька футбольна ліга вже набрала певних масштабів. Дякуючи обласній раді, знайшли формат, як забезпечити командам переїзд на змагання, що було головною проблемою в попередні роки. Це оцінили як самі учасники змагань, так і їхні тренери. Тепер у ДЮФЛ беруть участь близько півтори тисячі дітей, які об’єднані у 85 команд. Усі вони задіяні в регулярному футбольному процесі, можуть у суперництві з однолітками вдосконалювати свою майстерність, виховуються як футболісти і мають шанс у майбутньому стати гравцями не лише чемпіонату області, а й, сподіваюся, світовими зірками.
– Зайняв свою нішу і чемпіонат області серед ветеранів, який другий рік поспіль проводиться у форматі регулярних змагань.
– Тішуся від того, що в нас є подібний чемпіонат. І тут спортивний аспект (хоча він як і в кожному змаганні важливий) я би не ставив на перше місце. Це якраз той випадок, коли важлива можливість зібратися разом, поговорити про молоді роки, знову відчути молодечі емоції, які вони отримували 10-20 років тому. Подібні чемпіонати важливі для соціалізації футболістів, які пройшли етап свого професійного футбольного життя.
Чемпіонський склад «Агрона-ОТГ»(В. Гаї): воротарі – Руслан Мазур – 10 матчів, Іван Рогаль – 9; захисники – Дмитро Коник – 19, Андрій Пастернак – 17, Віктор Ковалик – 14 (2), Олег Лівіцький – 11, Тарас Семенець – 11, Петро Скобляк – 7, Роман Андрієшин – 7; півзахисники – Валентин Білик – 19 (5), Руслан Луцик – 19 (2), Тарас Червонецький – 18 (8), Арсен Кривобедрий – 18 (2), Ян Ковалевський – 17 (3), Сергій Лук’янов – 15 (1), Ігор Вонс – 11 (1), Роман Гаврилюк – 9 (2), Євген Гурін – 9, Олександр Павлусь – 3 (1); нападники – Назар Процик – 19 (9), Юрій Дімітрієв – 7, Микола Когут – 5 (1). Головний тренер – Роман Михайлович Курдупель.
Чемпіонат Тернопільської області 2019 року. Вища ліга.
Підсумкова турнірна таблиця. Турнір за 1-4 місця
|
№ |
Команда |
І |
В |
Н |
П |
М’ячі |
О |
|
1 |
«Агрон-ОТГ» В. Гаї |
20 |
13 |
5 |
2 |
38:15 |
44 |
|
2 |
«Нива» Теребовля |
20 |
11 |
5 |
4 |
34:20 |
38 |
|
3 |
«Агронива» Заводське |
20 |
9 |
4 |
7 |
37:24 |
31 |
|
4 |
«Збруч-Агробізнес» Підволочиськ |
20 |
8 |
4 |
8 |
33:31 |
28 |
Підсумкова турнірна таблиця. Турнір за 5-8 місця
|
№ |
Команда |
І |
В |
Н |
П |
М’ячі |
О |
|
5 |
«Кристал» Чортків |
20 |
11 |
3 |
6 |
35:22 |
36 |
|
6 |
20 |
6 |
6 |
8 |
29:31 |
24 |
|
|
7 |
«Тернопіль-ДЮСШ» |
20 |
4 |
1 |
15 |
23:52 |
13 |
|
8 |
20 |
3 |
2 |
15 |
12:46 |
11 |
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812