Для аграріїв 2020-й, мабуть, один з найскладніших років, які їм доводилось переживати. Тепла зима і практично відсутність снігу додали сільгоспвиробникам значних клопотів. Але, як кажуть, біда не ходить одна. Закриття продуктових ринків через пандемію коронавірусу призвело до колапсу на ринку ранніх овочів, що негативно відбилося на дрібних та середніх с/г виробниках. Та й не просто в умовах карантину проводити польові роботи. Як з цими викликами справляються аграрії, дізнавалися наші журналісти у провідних сільгоспвиробників Тернопільщини.
У «Контіненталі» штат укомплектований, скорочень у зв’язку з карантином не проводилось і не планується
Посівна під час карантину стала викликом для аграріїв, але не перешкодою. Свідчить про це злагоджена робота команди «Контінентал Фармерз Груп», яка у заплановані терміни розпочала весняну посівну кампанію і навіть більше – випереджає заплановані терміни.
– Станом на сьогодні «Контінентал» уже завершила посів ярої пшениці під урожай 2020 року, ця культура посіяна на 1,6 тис. га. Завершується посів соняшнику та кукурудзи, більше половини посіяно сої. Під соняшник відведено 32 тис. га, під сою – 32,2 тис. га та кукурудзу – 19,8 тис. га. Усього під посів ярих культур у 2020 році в «Контіненталі» заплановано 87,5 тис. га. Завершено на полях агрохолдингу посадку картоплі чіпсової (913 га) та продовольчої (383 га), продовжують садити картоплю насіннєву (388 га), – повідомив директор з виробництва «Контінентал Фармерз Груп» Віталій Ставнічук.
У компанії зазначають: попри карантинні заходи виробництво працює у штатному режимі. «Контінентал Фармерз Груп» повністю забезпечена запчастинами, насіннєвим матеріалом, мінеральними добривами та технікою. Немає проблем із кадровим забезпеченням – штат укомплектований, скорочень у зв’язку з карантином не проводилось і не планується.
Разом з тим в агрохолдингу суворо дотримуються посилених заходів безпеки, пов’язаних із поширенням небезпечного коронавірусу. Підрозділи компанії оснащені необхідною кількістю респіраторів, безконтактних та електричних термометрів, за допомогою яких здійснюються заміри температури співробітникам. Проводиться регулярна дезінфекція автотранспорту та с/г техніки. У «Контіненталі» введено масковий режим, для харчування працівників використовується лише одноразовий посуд. Крім того, «Контінентал Фармерз Груп» стала однією з перших компаній у країні, яка із власної ініціативи та власним коштом почала проводити тестування працівників на наявність антитіл до вірусу COVID-19. Усі ці заходи спрямовані на збереження найціннішого для «Контіненталу» – здоров’я працівників.
Щодо прогнозів на майбутній урожай після нетипової для України зими, то поки говорити рано.
– У компанії проводились попередні заміри вологи у метровому шарі ґрунту. Вони виявились менші, ніж торік, тому було прийнято рішення весняну посівну провести у скорочені терміни, що станом на сьогодні успішно реалізовується. Крім того, під час посівної-2020 задіяно нову техніку, зокрема високоефективні сівалки, які дозволяють якісно та у вологий шар ґрунту вкладати насіннєвий матеріал. Спеціалісти «Контінентал Фармерз Груп» постійно моніторять стан посівів та приймають ефективні рішення задля отримання планових результатів у цьому році, – повідомили в компанії.
«Економіка для «Бучачагрохлібпрому» мала би бути позитивною і урожай хорошим»
Знане в краї ТОВ «Бучачагрохлібпром», незважаючи на напруження, в якому перебуває вся країна, працює за графіком, суворо дотримуючись санітарних вимог.
– Підприємство працює згідно з планом. Ще до Чистого четверга все засіяли, днями пішов дощ і маємо чудові сходи. Сподіваюся, буде декілька сильних дощів, відповідно ґрунт матиме достатньо вологи. Тому економіка для нашого підприємства мала би бути в цьому році позитивною і урожай хорошим. Найгірше – це паніка! Коли ти спілкуєшся з людьми, пояснюєш, що життя продовжується, а продовольча безпека країни – понад усе. І люди дуже нормально поставилися до роботи. У нас не було жодного випадку, щоби хтось не вийшов на роботу. Із фермерським господарством у нас працюють близько 1200 чоловік, слава Богу, ніхто не захворів на коронавірус. Це завдяки тому, що є безпека, виконуємо всі профілактичні заходи, хоча, звичайно, ніхто від цього не застрахований. Майже всі операції у сільському господарстві пов’язані з людьми, які мають бути здорові, і тоді вони виконуватимуть якісно свою роботу, яка буде втілена у кінцевий результат, тобто в хороший урожай. Безперечно, на «Бучачагрохлібпромі» дотримуються всіх карантинних заходів, наші працівники мають антисептики, маски, в автобусі їде не більше 10 чоловік. З робочими щодня проводимо так звану п’ятихвилинку, на якій обговорюємо питання, як захиститися від коронавірусу, як поводитись на роботі і вдома, і вони виконують усі наші прохання, – каже голова спостережної ради ТОВ «Бучачагрохлібпром» Петро Гадз.
На думку Петра Івановича, карантин жодним чином не повинен вплинути на майбутній урожай.
– Карантин на майбутній урожай може вплинути тільки в переносному значенні. Тому що врожай – це технології, агрономічні заходи, волога, сонце і тепло. Звичайно, ми можемо тільки планувати, а на все воля Божа, – мовить аграрій.
Нині для багатьох агровиробників гостро стоїть питання збуту продукції.
– Гірша ситуація у тих, хто вирощує овочі і фрукти. Оптові ринки закриті, а маленький фермер не повезе великими фурами свій товар на оптові склади супермаркетів у Київ чи Дніпро. Він користувався до того часу ринками чи малими оптовими продажами, тому це питання потрібно вирішувати. Та й, зрештою, нашим людям теж необхідний хороший імунітет, і без овочів (редиски, молодої цибулі, огірків, петрушки) його важко втримати. Я би порадив владі таки відкрити ринки, звичайно, з дотриманням санітарних вимог, – вважає Петро Іванович.
Аграрій каже, що державі необхідно втрутитись у ситуацію, яка склалася на аграрному ринку, і найбільш вражені сектори мали б отримати фінансову допомогу.
– Держпідтримка дуже потрібна, особливо тим, хто займається овочами і фруктами. Якщо фермер узяв кредит в банку і всі заощадження вклав у вирощування тієї чи іншої культури, а урожай пропав, людина залишається ні з чим, а дехто і взагалі банкротує. Уряди Іспанії, Франції, Німеччини, Польщі відреагували на те, що сталося, і до місяця часу місцеві фермери отримали допомогу. Бо якщо наш фермер збанкротує, то недоотримає продукції і ринок, а також будуть стояти переробні підприємства. І тоді замість експорту будемо імпортувати товар в Україну, – каже пан Гадз.
Петро Іванович, зважаючи на свій багаторічний досвід, дав кілька порад фермерам, як пережити цей складний період.
– Не можна нікому опускати рук, треба мати силу духу, вірити в самого себе і все буде добре, з Божою допомогою вірус відійде. Скажімо, ми ніколи не зупиняємося. У цьому році у фермерському господарстві добудовуємо холодильник на 4 тис. тонн, будуємо лінію переробки з виробництва пюре і соків. Окрім того, встановлюємо ще одну фасувальну лінію. А по «Бучачагрохлібпрому» збільшуємо поголів’я великої рогатої худоби. Бачимо, що в Україні має місце 9 відсотків мінус по ВРХ, тому в цьому році хочемо півтора тисячі корів наростити. Звичайно, беремо кредити в банках. Я би хотів, щоби вони були таки, як європейські – пільгові для аграріїв. Однак маємо українські реалії. Коли ми в січні-лютому почали перемовини з банком, то відсоткова ставка була в межах 13,6-13,8. З часом банк переглянув угоду і де поставив 15,5- 15,8, а де й 17%. Ви розумієте, що таке 17-18%? Ти ще не створив бізнесу, тільки робиш інвестиції, а вже п’яту частину кредиту маєш віддати, а ще є тіло кредиту. За таких умов дуже важко розвивати економіку, інвестувати, але потрібно цей непростий час пережити та сподіватися, що у майбутньому буде краще, – підсумував Петро Гадз.
«Наслідки безсніжної зими і по суті відсутності опадів навесні, на щастя, не проглядаються на наших озимих»
Приклад одного з провідних не лише на Тернопіллі, а й загалом у державі агроформувань – товариства «Україна» зі Скориків Підволочиського району свідчить, що доброму газді, яким беззаперечно є його директор, Герой України Олег Крижовачук, не можуть стати на заваді в господарюванні жодні зовнішні, окрім матінки-природи, чинники. Дотримуючись належних карантинних заходів, у цій агрофірмі не лише зберегли високопродуктивний виробничий процес, а й не втратили жодного робочого місця. Завдяки давно налагодженій і продуктивній співпраці із серйозними зарубіжними та вітчизняними партнерами, ТОВ «Україна» не має проблем зі збутом продукції.
Як стверджує Олег Крижовачук, найбільшою на сьогодні проблемою для його господарки є відсутність опадів. Хоча наразі стан посівів в агроформуванні «Україна» не викликає занепокоєння майбутнім урожаєм.
– Дощу треба, решта, дякувати Господу, всі здорові та все гаразд! Повністю завершили весняну посівну, хоча роботи в полі для аграріїв не закінчуються ніколи. У нас вже понад 10 років клин становить 15 тисяч гектарів. А ми свято дотримуємось сівозміни. Наслідки безсніжної зими і по суті відсутності опадів навесні, на щастя, не проглядаються на наших озимих, а про ярий клин наразі говорити ще зарано, – каже пан Олег.
Щоправда, за словами Олега Петровича, через брак вологості не буде належної віддачі від удобрення клину, яке господарство повноцінно здійснило восени.
– Звичайно, якщо не буде дощів, то для нашої галузі, як і всієї вітчизняної рільничої, виникнуть чималі проблеми. Ми здійснили дуже серйозну закладку під майбутній урожай. Внесли цілий ряд необхідних згідно з провідними агротехнологіями комплексних добрив. Однак за відсутності опадів від них не буде належної віддачі. У даній ситуації втрачає той, хто найбільше пильнує землю. А хто їй нічого не дає, то йому й втрачати особливо нічого. А нам сам Господь Бог велів добре пильнувати нашу годувальницю. Бо маємо родючі землі, а також дуже серйозно займаємось тваринництвом. А воно забезпечує наші поля високоякісною органікою.
У ТОВ «Україна» поставили собі за мету кожні чотири роки на оброблювані п’ятнадцять тисяч гектарів вносити органічні добрива. І постійно, як наголошує керівник агрофірми, збільшують обсяги цього виду підживлення землі.
– Здійснюємо це, починаючи від завершення збору ріпаку і аж до глибокої осені. Використовуємо як тверду фракцію, займаємось серйозно австрійською технологією, так і природнє добриво з лагун, яке є на молочній фермі та свинокомплексі, його викачуємо канадським обладнанням. Зокрема, торік внесли органіку на 2 тис. 500 га землі. Це багато, а на майбутнє плануємо охопити нею ще більше площ.
ТОВ «Україна» – це злагоджений механізм усіх ланок його виробництва. Такому масштабному органічному підживленню рільнича галузь господарства завдячує власному тваринництву. Та оскільки тут практикують винятково стійлову відгодівлю тварин, на перший погляд, виникає занепокоєння щодо забезпечення цієї галузі кормами. Їх Олег Петрович повністю спростовує.
– Не думаю, що ситуація буде настільки критичною, що це позначиться на заготівлі кормів. Якщо торік ми використали кукурудзи на силос із 350 га, то нехай цього року на дану потребу піде більше землі, але корми ми закладемо в повному обсязі. Плануємо вже наступного тижня приступити до закладки сінажу з жита сорту КВС. Його вводимо до раціону тварин уже другий рік. І це дає гарні економічні результати. Бо жито добре перетравлюється і з цього поля збираємо подвійні врожаї. Після жита там же сіємо сою і також одержуємо пристойні врожаї і з цієї культури.
Потужна кормова база – надійне підґрунтя для тваринницької галузі ТОВ «Україна». За рівнем її розвитку агрокомпанія зі Скориків є провідною в нашому краї і за цим показником її не може обігнати жодне з місцевих агроформувань. До того ж нині тут ще й зводять новий тваринницький комплекс.
– Торік ми надоїли із розрахунку на одну корову 11 тисяч 766 літрів молока. Цього року поставили планку в 12 тисяч. Щодня продаємо майже 50 тонн молока екстракласу. Починаємо будувати новий тваринницький комплекс із сучасними технологіями виробництва. Хочемо біля сіл, де господарюємо, створити ще додаткові робочі місця і відповідно виробляти ще більше продукції, від реалізації якої сплачувати податки до бюджету, – мовить керівник агроформування.
Завдяки розумній господарській діяльності, у ТОВ «Україна» карантин не вплинув на робочі місця і не вніс певних корективів у сам виробничий процес. За словами Олега Петровича, в агроформуванні здійснюють належний обсяг усіх необхідних карантинних заходів.
– Спочатку ми попросили наших людей, яким за 60 років, посидіти зо два тижні вдома у самоізоляції. Потім, побачивши, що ситуація нормальна, дозволили усім працівникам виходити на роботу. Все це відбувається в умовах маскового режиму. Довозимо людей до робочих місць комфортабельними пасажирськими мікроавтобусами «Mersedes». Працюють наші фахівці згідно з карантинними нормами – віддалено один від одного. Стараємось, щоб не збиралися у групи і менше спілкувалися. Люди, усвідомлюючи небезпеку вірусної недуги, помаленьку привикають і належно поводяться та продуктивно працюють за таких умов. Окрім цього, поливаємо господарку різними дезрозчинами. Однак на роботу до себе за нинішньої ситуації нікого не приймаємо. Сезонних працівників ми й так не набирали, а обходимося власними силами, – стверджує співрозмовник.
Як запевняє Олег Крижовачук, не існує у провідного агроформування нашого краю та держави і проблем зі збутом продукції під час карантинних заходів. Бо ТОВ «Україна» давно і продуктивно співпрацює із серйозними зарубіжними та вітчизняними партнерами.
– Наприкінці минулого тижня ми відвантажили за кордон 500 тонн сої. Буквально на момент нашої розмови готуємо до відправки замовнику 4 тис. тонн кукурудзи. І до 1 травня маємо ще завантажити стільки ж пшениці. Практично нічого не змінилося, про що я вже повідомляв, і зі збутом молочної продукції.
Герой України, директор однойменного з нашою державою агроформування зі Скориків не любить робити прогнозів, як це практикують восени чимало аграріїв щодо майбутнього врожаю. Олег Петрович сподівається лише на Господа Бога і працьовитість свого колективу – справжньої сім’ї ТОВ «Україна».
– Ми ніколи не ділимося прогнозами щодо майбутнього врожаю. Не ставимо щодо цього відповідних бізнес-планів чи економічних планок. Бо Бог може внести свої корективи. Але чітко усвідомлюємо, що чим більше виробимо продукції, більше справ зробимо, тим більшим буде благополуччя нашої фірми і людей, які в ній працюють. Наш колектив – велика аграрна сім’я, де працюють цілі родинні династії, окремі з яких сягнули вже четвертого покоління. У господарстві 440 працівників, середньомісячна зарплата яких торік становила 18 тис. 600 грн., і ми постійно її збільшуємо. Бо наша агрофірма створена для людей, – підсумував Олег Крижовачук.
«Є вірус чи немає, потрібно вчасно і в повному об’ємі виконати повний комплекс робіт, щоби сподіватися на хороший урожай»
Повністю завершили посівну в сільськогосподарському товаристві «Славутич», що на Збаражчині.
– Посіяли всі традиційні культури (цукровий буряк, пшеницю, кукурудзу, соняшник), окрім сої, від якої відмовилися. Частину площі відвели під кормові культури, адже маємо на утриманні і тваринницький комплекс. Карантин, звичайно, наклав певний відбиток на роботу нашого товариства, насамперед морально було непросто. Однак весна чекати не буде, і є вірус чи немає, потрібно вчасно і в повному об’ємі виконати повний комплекс робіт, щоби сподіватися на хороший урожай. Незважаючи на складні соціальні умови, скорочення працівників у нас не відбулося, навпаки, взяли з біржі механіків і трактористів. Усіх робітників традиційно, як і щороку, забезпечуємо спецодягом, також задля безпеки видаємо антисептики та захисні маски, у поля беруться бачки з водою, щоби руки були чисті, – розповів директор СТОВ «Славутич» Борислав Довгаль.
Великі сподівання аграрії зі Збаражчини покладають на зміни в погодних умовах.
– Незважаючи на те, що взимку було мало снігу, волога на глибині збереглася, адже тоді були якщо не сніг, то хоча б дощі. Нині ж відчуваємо певний брак вологи, їздиш полями, а земля суха. Вкрай потрібно хоча б 5-10 мм опадів. На кінець тижня синоптики прогнозують дощі, тому маємо сподівання, що ґрунт таки отримає достатню кількість вологи. Хоча все в руках Божих, – мовить Борислав Микитович.
Що ж до цін під майбутній урожай, то вони по різних культурах різняться.
– Якщо минулоріч тонну пшениці доводилося продавати за 4,5-5 тис. грн., то нині вона підросла і становить 6 тис. грн. Натомість, якщо за тонну цукру в 2019 році можна було виторгувати 12 тис. грн., то сьогодні йде мова про 10,5-10,6 тис. грн. Але це поки приблизні ціни, головне ж для нас – виростити і зібрати врожай. Сподіваюся, він буде не меншим, ніж минулоріч. А тоді вже будемо думати про певний зиск. Хоча він, напевно, значним не буде, адже треба людям дати гідну оплату за свою роботу, а ще заплатити податки, придбати паливно-мастильні матеріали, міндобрива тощо, – підсумував Борислав Довгаль.
Віталій Попович, Олег Лівінський
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812