Обов’язок особи проходити медичний огляд в МСЕК пропонують виключити та передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК – особисто чи онлайн.
МСЕК буде вносити до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) інформацію про повнолітніх осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу, а саме: відомості акта огляду та протоколу засідання комісії, рішення комісії, а також індивідуальну програму реабілітації.
Відповідні точкові зміни стосовно процедури встановлення інвалідності і цифровізації проходження МСЕК підготували народні депутати.
Так, у Верховній Раді нещодавно зареєстрували законопроект 11225 про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур проведення медико-соціальної експертизи (МСЕК). Ініціаторами проекту виступають Галина Третьякова, Мар’яна Безугла та інші.
Законопроект торкається окремих процедур проходження медико-соціальної експертизи, зокрема пропонується виключити обов’язок особи проходити медичний огляд в МСЕК, та передбачити право особи визначати форму своєї участі в засіданні МСЕК (особисто чи онлайн).
Запропоновані зміни, на думку авторів, «розблокують» можливості цифровізації маршруту пацієнта (як цивільного, так і військового), знімуть фінансовий, часовий та фізичний тягар з пацієнтів, які мусять витрачати здоров’я, гроші та час на дорогу (дістатись до місця засідання МСЕК та повернутись додому або в місце дислокації військової частини), очікування в чергах.
Також зміни до Закону «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачають обов’язок МСЕК взаємодіяти з міждисциплінарною реабілітаційною командою (МДРК), своєчасно приймати рішення щодо підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю»; вносити до централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ) та до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) інформацію про повнолітніх осіб, які пройшли медико-соціальну експертизу.
Також після прийняття закону мають бути внесені зміни до нормативно- правових актів Кабінету Міністрів, наказів МОЗ та Міноборони, які забезпечать реалізацію механізму:
– не особа, а документи особи направляються для проходження медико-соціальної експертизи до МСЕК;
– доступ лікарів МСЕК рівня «сімейний лікар» в ЕСОЗ;
– взаємодію лікарів закладів охорони здоров’я, МДРК, ВЛК, МСЕК через електронну медичну карту пацієнта.
«Впровадження запропонованих законопроектом змін узгоджується з заходами, які вживаються урядом для спрощення доступу цивільних та військових пацієнтів до всіх складових системи реабілітації (електронні черги на ВЛК, подача через Дію документів для отримання інвалідності тощо)» – зазначають автори.
За словами народних депутатів, з прийняттям Закону «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» від 3 грудня 2020 року №1053-IX «загострилась проблема паралельного існування двох систем реабілітації — «застарілої» системи МСЕК (недоказова, спирається на медичний підхід, групу інвалідності і надання санаторно- курортного лікування), та реабілітації у сфері охорони здоров’я (доказова, спирається на сучасний, холістичний підхід)».
«На сьогодні МСЕК як ланка у реабілітаційному маршруті є зайвою і такою, що не призводить до досягнення цілей реабілітації — відновлення здоров’я до максимального можливого рівня. Це застаріла, корупційна й забюрократизована система, яка поєднала у собі надмірні повноваження, що ставить пацієнта у беззахисне становище й підриває довіру до системи охорони здоров’я. Так, МСЕК поєднує і медичні функції і соціальні (визначення потреб в соціальних послугах). На проблеми у роботі МСЕК наголошують як цивільні, так і військові пацієнти», – вказують ініціатори законопроекту.
З посиланням на думку правозахисних організацій народні депутати вказують, що МСЕК недоцільні, реально під час засідання МСЕК огляд пацієнтів не проводиться за браком часу та фахівців відповідної спеціалізації; МСЕК і не повинен проводити огляд пацієнтів, оскільки за Законом «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» це повноваження міждисциплінарної реабілітаційної команди (МДРК); для встановлення групи інвалідності достатньо документів, які підготовлені лікарем (закладом охорони здоров’я) та МДРК (навіть за відсутності МДРК лікарі МСЕК все одно не можуть надати належну оцінку стану втрати функціональності); проходження МСЕК є травмуючою для пацієнтів практикою.
Крім того, за їх словами, діяльність МСЕК має поширені корупціогенні фактори, серед яких відсутність електронного документообігу та прозорості роботи МСЕК; відсутність в законодавстві чітких строків (початку та закінчення граничного строку) для прийняття рішення; відсутність в законодавстві чітких критеріїв або нозологій, за якими визначається строк встановлення інвалідності; відсутність уніфікованих вимог до оформлення та обґрунтування рішень МСЕК, що ускладнює їх оскарження.
«Так звана «велика реформа» системи реабілітації затягується в часі.
Тому, є нагальна потреба в точкових змінах процедури проведення медико-соціальної експертизи, для покращення вже сьогодні для цивільних та військових пацієнтів процедур встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, та виконання стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану», – вважають ініціатори законопроекту.
Наталя Мамченко
Джерело: Судово-юридична газета
3557