Підгаєцький районний суд Тернопільської області виніс вирок місцевому мешканцю, який, отримавши «бойову повістку» на відправку до Збройних Сил України, умисно не з’явився у визначений час до призовного пункту. Під час судового засідання розкрилися специфічні деталі щодо вкрай незадовільного стану психічного та фізичного здоров’я підсудного.
Отримав повістку, але не прийшов через хворобу
Як встановило слідство, обвинувачений перебував на військовому обліку. У грудні 2024 року під час поїздки до міста працівники територіального центру комплектування (ТЦК та СП) вручили йому повістку для проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
Згідно з медичним висновком ВЛК від 20 грудня 2024 року, чоловіка визнали придатним до служби, але з обмеженнями — його визначили готовим для служби у військових частинах забезпечення, ТЦК, навчальних центрах, медичних та логістичних підрозділах, а також в охороні. Уже 22 грудня в приміщенні військкомату йому особисто під підпис вручили мобілізаційне розпорядження («бойову повістку») з вимогою прибути наступного ранку, 23 грудня 2024 року о 08:00, для безпосередньої відправки у військову частину.
Проте військовозобов’язаний у визначений час на призовний пункт не з’явився. Об’єктивних чи задокументованих причин для відстрочки він не мав. За цим фактом правоохоронці відкрили провадження за ст. 336 Кримінального кодексу України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації).
Шість пальців, хвороби нирок та діагноз психіатра
У суді обвинувачений повністю визнав свою провину й розкаявся. Водночас він пояснив свою неявку тим, що в день відправки почувався дуже зле через хронічні хвороби, хоча до лікаря звернувся лише через кілька днів. Чоловік заявив, що щиро вважає себе абсолютно неспроможним служити в армії через серйозні вади здоров’я. Він зазначив, що має вроджену аномалію — шість пальців на руці, а також серйозні проблеми з нирками та постійний високий тиск. За його словами, у військкоматі йому видали лише копії медичних документів, через що він не зміг вчасно оскаржити рішення комісії.
Під час судового процесу, який затягнувся через регулярні госпіталізації підсудного, захист надав суду низку офіційних медичних виписок, виданих лікувальними закладами протягом 2025–2026 років:
У листопаді 2025 року та червні 2026 року чоловік проходив тривале стаціонарне лікування в Теребовлянській міській лікарні. Йому діагностовано вроджену аномалію розвитку та полікістоз нирок, хронічний пієлонефрит, вторинну артеріальну гіпертензію II стадії, кардіоміопатію, а також кісти печінки.
У травні 2026 року підсудний перебував на лікуванні в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні. Йому встановлено офіційний діагноз — легка розумова відсталість та синдром емоційно-вольової нестійкості з повною соціально-трудовою дезадаптацією. З’ясувалося, що він офіційно перебуває на обліку в лікаря-психіатра.
Незважаючи на розлади, чоловік з 2004 року офіційно працює механізатором чи різноробочим у фермерському підприємстві, де характеризується виключно позитивно як скромний, працьовитий та абсолютно неконфліктний робітник.
Штраф – це небезпечний прецедент «відкупу», але в тюрму не посадили
Під час судових дебатів адвокат просив суд застосувати статтю 69 КК України та замінити тюремний строк на м’якше покарання — грошовий штраф. Прокурор натомість наполягала на реальному ув’язненні терміном на 3 роки.
Суддя, приймаючи рішення, зазначив, що призначення штрафу за ухилення від захисту держави в умовах війни є неприпустимим, оскільки це створить у суспільстві вкрай небезпечний прецедент «відкупу» від конституційного обов’язку та виглядатиме несправедливо щодо військових на передовій.
Водночас суд дійшов висновку, що відправляти чоловіка з вродженими вадами нирок та розумовою відсталістю в колонію теж не можна, оскільки в умовах ізоляції неможливо забезпечити специфічний догляд та нагляд психіатра. Це призвело б до повної руйнації його здоров’я, і замість допомоги державі він став би для неї фінансовим та медичним тягарем. Суд врахував, що підсудний працює, сплачує податки, не має кримінального минулого і не становить небезпеки для людей.
Рішення суду
Підгаєцький районний суд визнав чоловіка винним за ст. 336 КК України та призначив йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Однак на підставі статті 75 КК України його звільнили від відбування реального покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік і 6 місяців. Протягом цього часу засуджений зобов’язаний з’являтися на реєстрацію в органи пробації та повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Наразі вирок ще не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному суді.
Джерело: Тернопільські події
5733