Спадкові справи, алгоритм яких хоч і ретельно прописаний в українському законодавстві, насправді досі містять безліч «підводних каменів». Наприклад, за останні роки актуальнішою стала проблема спадкування майна дідусів чи бабусь їхніми онуками замість безвісти зниклих батьків. Водночас закон взагалі не містить порядку дій в таких ситуаціях, а визнання батьків померлими може затягнутися на термін значно довший, ніж передбачено для подання заяви про спадок. Особливо, якщо у справу вступають інші нащадки, зацікавлені у рішенні на свою користь.
Допомога професійного адвоката, який має великий досвід у спадкових справах, значно підвищує шанси на успіх у суді. Адже правники формують доказову базу не лише за статтями закону, а й на підставі чисельних судових рішень у таких же справах, які набрали законної сили, висновків Верховного Суду України, запитів у різні інстанції тощо.
У Києві одним із найкращих називають адвокатське бюро Анни Огулькової «Національне правниче бюро» (NPB) https://www.npb.kiev.ua/, де можуть допомогти виграти навіть, здавалося би, безнадійні спадкові справи. І сьогодні ми звернулися до адвокатів NPB із проханням детально розповісти, в яких ситуаціях спадкоємцям потрібно йти до суду.
Коли право на спадок потрібно виборювати в суді
Нотаріус під час приймання заяви не лише інформує нащадків померлого про те, які документи потрібні для відкриття спадкової справи, а й повідомляє про обставини, які в даному випадку заважають видачі свідоцтва про право на спадщину. До них належать:
- відсутність необхідних підтверджуючих документів;
- встановлення юридичних фактів;
- пропущені строки подання заяви;
- наявність спору.
Наявність будь-якої з перелічених причин не дозволить нотаріусу вчинити нотаріальні дії, а тому за вирішенням доведеться звертатися до суду.
Документи і юридичні факти
Якщо родинні відносини з померлим підтверджуються документами, де є помилки в імені чи прізвищі, або які взагалі втрачені, то встановити родинний зв’язок можна в суді. Це ж стосується встановлення факту спільного проживання спадкоємця з померлим, навіть якщо між ними немає родинних відносин.
Інколи трапляється, що претендент на спадщину пропустив 6-місячний термін для подання заяви про її прийняття. Якщо для цього були вагомі причини – тривале відрядження, хвороба, відсутність інформації про смерть спадкодавця тощо), суд може встановити додатковий строк для того, щоби звернутися до нотаріуса.
Суперечки і спори
Якщо спадкоємців є декілька, часто вони не можуть досягнути між собою згоди щодо поділу спадщини або ж намагаються позбавити когось із них права на спадок. Всі спори в цьому випадку теж вирішуються в судовому порядку.
Найпоширенішими причинами виникнення суперечок між спадкоємцями адвокати NPB називають:
- поділ спадкового майна – коли нащадки не можуть узгодити між собою, що кому дістанеться;
- черговість спадкування – коли претенденти на спадщину оспорюють право когось із них;
- визнання права власності на спадкове майно – якщо померлий не встиг за життя його юридично оформити;
- усунення від права спадкування – крайній захід, до якого вдаються, щоби позбавити права на спадкування особу, яка, наприклад, ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який був у безпорадному стані.
Оскарження заповіту або нотаріальних дій
Якщо спадкоємець вважає, що померлий складав заповіт під чиїмось тиском або не усвідомлював у цей момент своїх дій, можна звернутися до суду зі спробою оскаржити такий документ.
В судовому порядку також можна оскаржити дії нотаріуса (відмову від прийняття заяви, приховану видачу свідоцтва про спадщину іншій особі тощо).
В будь-якому випадку, спадкові справи в суді, особливо за наявності протилежної сторони, вирішити без допомоги професійного адвоката досить складно. Адвокатське бюро в Києві NPB супроводжує своїх клієнтів від первинної консультації до остаточного вирішення питання, включаючи представництво інтересів у судах і державних органах. І навіть найскладніші справи мають шанс завершитися успіхом.
11405