Одним із найпопулярніших лікарів-отоларингологів у Тернополі є фахівець першої кваліфікаційної категорії, кандидат медичних наук, член Українського наукового медичного товариства оториноларингологів, Української асоціації отіатрів, отонейрохірургів та отоневрологів Ігор Хоружий. Талановитий молодий лікар із десятирічним стажем працює оториноларингологом Тернопільської комунальної міської лікарні №2, виконує амбулаторний прийом, а також оперативні втручання на ЛОР-органах. З лютого 2014 року здійснює ще й приватну медичну практику в клініці «ЛОРІМЕД». Щорічно пан Хоружий проводить понад 100 операцій, включаючи ендоскопічні, рятуючи своїх пацієнтів. із захворюваннями верхніх дихальних шляхів і вуха. Про особливості фаху лор-лікаря, проблемні захворювання органів дихання і як запобігти їм Ігор Хорунжий поділився в інтерв’ю нашому виданню.
«Якщо не допомагає лікування – необхідне оперування»
– Пане Ігорю, Ваш вибір професії лікаря – випадковий чи зумовлений певними життєвими обставинами?
– Я дуже люблю людей і вважаю, що вони заслуговують на більше, ніж мають у сучасному важкому світі. Зі шкільних років мріяв стати священиком – це мені дуже імпонувало. Через певні обставини життя лікарем для людської душі стати не вдалося, тому вирішив, що буду лікувати її тіло. І думаю, що правильно обрав свою життєву дорогу. Бачачи результати своєї праці після призначеного лікування чи проведеної операції, коли людина повертається в її попередній стан, тобто здоров’я, радієш тому, що живеш недарма.
– Чому Ви обрали саме отоларингологію як лікарську спеціалізацію?
– Колись мені дуже були до вподоби терапевтичні науки. На перших курсах медуніверситету я хотів себе присвятити саме цьому лікувальному напрямку. Однак у процесі навчання зрозумів, що однією терапією не завжди здолаєш недугу, потрібне поєднання з хірургією. На третьому курсі під час проходження практики у ЛОР-відділенні рідного Золочева мені випала нагода бути присутнім на операції. Там була складна недуга, але мені засвоїлася істина, яку сказав один лікар: «Я вже цього пацієнта лікував два роки, однак захворювання перейшло в такий стан, при якому необхідне оперативне втручання». Звісно, що це вже крайній метод, але якщо не допомагає консервативне лікування, то необхідна операція. Тому я вирішив зайнятися отороленгологією, оскільки в ній поєднані і терапевтична, і хірургічна спеціальності.
– У своїй ЛОР-практиці Ви як у комунальній, так і в приватній клініках тісно співпрацюєте з фахівцями інших медичних профілів?
– Чим складніша недуга, тим більше органів вона поражає, тому потрібна спільна робота пліч-о-пліч лікарів різного профілю. Якщо в такій багатопрофільній лікарні, як ТКМЛ №2, де я працюю, проблем із спільним оглядом декількома спеціалістами не було, то у своїй приватній практиці в пацієнтів з діагностовано поєднаною патологією виникали труднощі.
Наприклад, у людини виявлено запалення придаткових пазух носа (в народі називають гайморитом) і паралельно вона ще кашляє, маючи при цьому бронхіт чи трахеїт. Звичайно, проведення аускультації грудної кліткине є компетенцією ЛОРа, в таких випадках ми вдаємося за допомогою до лікарів тарапевтичної спеціалізації. А пацієнти, згідно з їхніх побажань та відгуків, мали бажання, щоб усе це було разом. Тому ми з колегами скоординували свої дії у клініці «ЛОРІМЕД». Зараз у нас є і ЛОР-лікарі які надають допомогу як дорослим так і дітям, і педіатр (який може полікувати не лише захворювання дихальної, але й травної систем, сечовидільної і загалом надати лікарську допомогу за усіма його напрямками). Ну, і плюс терапевт, який не лише лікує органи дихання у дорослих, а займається ще й гастроентерологією і серцево-судинною системою. Тобто задіяні лікарі більш ширших профілів. Але в основному наша робота сконцентрована на діяльності ЛОР-служби. Тут у нас є оглядова з усіма сучасними засобами діагностики – це ендоскопія і отомікроскопія для огляду органу слуху, а також фізіотерапевтичний кабінет, в якому проводимо лікування лазером, електрофорез, УФО та ін.
«Якщо добре діагностуєш, то й добре лікуєш»
– Чому, на Вашу думку як фахівця, зростає рівень захворюваності дихальних органів?
- У теперішній час гостро стоїть питання алергій різного характеру, що переважно поражають органи дихання – це світова проблема. Чим цивілізованішими ми стаємо, тим більше виникають ці питання. За десять років моєї лікарської практики можу сказати, що їх щоразу більшає і наша робота відповідно потребує пильнішої уваги в цьому напрямку.
– Мабуть, до складних дихальних захворювань у зрілому віці призводять легші недуги в дитячому віці?
- Так, звичайно, багато хронічних захворювань починаються із дитячого віку, тому цей контингент населення потребує найретельнішої уваги. Дуже поширеною недугою верхніх дихальних шляхів у дітей є аденоїдит – це захворювання носоглоткового мигдалика, яке нерідко призводить до ускладнень запального характеру як з боку носа, так і вуха, а також нижніх дихальних шляхів, які часто можуть мати хронічний перебіг. Тому наша співпраця з педіатрами є необхідною та дуже активною.
– У нашому суспільстві побутує думка, що проблемою невиліковності онко- та інших складних захворювань, є слабка діагностика у вітчизняній медицині.
– Зараз проблем із діагностикою немає, принаймні у нашій клініці. Ми стараємося впроваджувати всі нові досягнення медицини стосовно отоларингології, маємо ендоскопічне обстеження, що збільшує вигляд у десятки разів ЛОР-органів. Дуже часто знаходимо десь ще на початкових стадіях певні прояви онкозахворювань. Це новий сучасний неінвазивний метод обстеження. Тобто ми не травмуємо організм, не втручаємося до нього, а робимо звичайний огляд, але його результати виводяться на монітор і ми можемо побачити певний рівень захворювання пацієнта. У медицині є таке правило: якщо добре діагностуєш, то й добре лікуєш. Від цього й залежить чи виліковуватиметься недуга, чи навпаки – прогресуватиме.
– Від кого або від чого тоді залежить своєчасне виявлення важких недуг ще у їхньому зародку?
– Дуже шкода людей з онкозахворюваннями, яким прагнеш допомогти. Однак, коли до мене приходять пацієнти із 3 чи 4 стадіями і дізнаюся, що вони не приїхали з села, а місцеві – тернопільські, дивуюся. Бо наше місто – цивілізоване, з багатьма клініками. Якщо людину щось турбує, то одразу звернися до лікаря, бодай до дільничого, який за потреби скерує до фахівця вужчого профілю. Своєчасне виявлення важких недуг залежить у першу чергу від бажання кожного з нас бути здоровим!
«Бажано, щоб до кожного пацієнта був конкретний систематизований фаховий обґрунтований підхід лікаря»
– Через масове останніми роками зубожіння багато з тернополян та й загалом українців не мають змоги придбати медикаменти. Як їм долати недуги?
– Ми поєднуємо лікування з фізіотерапевтичними процедурами. Вони, на мій погляд, не втрачають своєї актуальності. Бо різними фізичними методами теж можна добитися хороших результатів лікування. Але, звичайно, воно має бути комплексним – тоді буде все гаразд.
– Які, на Вашу думку, заходи запобігатимуть виникненню запущених форм захворювань дихальних органів?
– Я дуже тішуся, що зараз впроваджено сімейну медицину і кожен сімейний лікар на своїй дільниці ретельніше обстежуватиме та надаватиме необхідну фахову допомогу пацієнтам та до нас, лікарів вузького профілю, спрямовуватиме вже хворих на важчі недуги. Ми вже не лікуватимемо нежить, а ускладнення від нього (цього захворювання багато, а отоларингологів мало). І це вже, дивлячись на черги у поклініках, можна сказати, що половиною з тих людей належним чином опікуватимуться сімейній лікарі. Якщо вони здійснюватимуть якісь профілактичні заходи, то, я думаю, запущених форм буде менше.
– А що необхідно робити кожному пересічному тернополянину, щоб не спричинити до хронічних захворювань після перенесеної застуди?
- Потрібно дбати про своє здоров’я і розуміти, що при виникненні перших ознак застуди потрібно день чи два побути вдома, пити багато рідини, різних чаїв та добре зігрітися – це дасть позитивний ефект. Також варто всім усвідомити, коли ми захворіли якоюсь вірусною інфекцією, то створюємо проблему не лише собі, а й усім оточуючим. Бо саме хворі в початковій стадії є найбільшими розповсюджувачами вірусів. Тому бажано себе ізолювати від будь-якого оточення.
– Чи можна здолати недуги дихальних шляхів народними методами?
– Від своїх пацієнтів на прийомах я чую чимало про народну медицину, але вона не завжди дієва. Бо люди в підсумку таки звертаються до лікарів. Я і як медик і як пацієнт (бо кожна людина бодай раз чи два на рік хворіє) – прихильник традиційного лікування, але такі процедури, як пиття відвару калини чи малини, парення ніг ніхто не забороняв і вони дають певний ефект у лікуванні початкових етапів застуди, однак традиційна медицина – ефективна, перевірена та апробована. Бажано, щоб до кожного пацієнта був конкретний систематизований фаховий обґрунтований підхід лікаря, чого в народній медицині нема.
Олесь Миколайчук
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812