Голова правління ПрАТ «Тернопільміськгаз» Віталій Бобрівець звернувся до реєстраційної служби з проханням змінити затверджений раніше текст статуту підприємства, визнавши, що він відрізняється від того, що був проголосований на зборах акціонерів. У своїй заяві керівник «міськгазу» вказав, що фальшивий статут був поданий в органи реєстрації начебто помилково.
Тим часом у господарському суді Тернопільської області слухається справа про порушення, які мали місце при обранні членів наглядової ради ПрАТ «Тернопільміськгаз», і як наслідок – нелегітимність обраного нею голови правління Віталія Бобрівця. Саме розбіжності в текстах статуту – тим, що затвердили акціонери, та тим, який подав на реєстрацію Віталій Бобрівець, – стали причиною подальших порушень в роботі підприємства та виникнення судового спору. Про це в деталях ми писали раніше.
Визнаючи зареєстрований в органах юстиції статут «помилковим», Віталій Бобрівець намагався таким чином звершити слухання справи в суді через начебто вирішення проблеми. Однак суддя відхилив це клопотання та продовжив засідання.
А поки керівник «Тернопільміськгазу» замітає сліди в судових залах, дивним часом загальмувалося й розслідування кримінальної справи за фактом підробки статуту підприємства. Хоча, змінивши текст на правильний, Віталій Бобрівець не поспішає виправляти нелегітимність складу правління акціонерного товариства і прийнятих ним за останніх п’ять місяців рішень.
Втім, як би не намагався керівник підприємства владнати усі свої проблеми, реальність готує йому нові сюрпризи. Наприклад, вже заплановану перевірку «Тернопільміськгазу» інспекторами Держпраці щодо систематичної невиплати працівникам заробітної плати. Або ж повторну перевірку підстав для бронювання чоловіків мобілізаційного віку, яку раптово з’явилися у штаті підприємства, про що ми теж писали в деталях.
Нагадаємо, що попри плачевну ситуацію з коштами в «Тернопільміськгазі», у голови правління Віталія Бобрівця знаходяться кошти на ремонти кабінетів керівництва та встановлення чисельних відеокамер на території, а також на створення нових посад для людей, котрі навіть не з’являються на своїх робочих місцях. Тоді як багаторічні працівники підприємства зазнають утисків та безпідставних звільнень. Сам же Бобрівець позиціонує себе як набожного віруючого, усіляко намагаючись зблизитися з церковними служителями та регулярно відвідуючи духовний центр у Зарваниці. Ось тільки ця набожність – така ж фальшива, як і статут, за яким Бобрівця було обрано керівником важливого підприємства міста.