Основи корпоративних фінансів

Вступ до корпоративних фінансів

Термін «корпоративні фінанси» є багатозначним, застосовується до навчальної дисципліни, грошової маси корпорації та принципів керування цією масою.

Важливо розуміти, чим «фінанси» відрізняються від «грошей». Фінансами називають грошові кошти, які вкладено в оборот компанії або виробничі процеси. Іншими словами, гроші на банківському рахунку компанії можна вважати фінансами, а гроші в кишені фізичної особи не підпадають під це визначення.

Корпорацією називають компанію з пайовою власністю, у якій відокремлені функції власника та керівника. Прикладом корпоративної форми бізнесу є акціонерне товариство.

Таким чином, корпоративні фінанси охоплюють все, що пов’язано з управлінням грошима у великих компаніях, де відокремлені функції власників та керівників.

Основні поняття та термінологія в корпоративних фінансах

Визначення «фінансів», «корпорації» та «корпоративних фінансів» розібрали вище. Тепер зупинимось детальніше на термінології, що використовується в корпоративних фінансах.

    – Фінансист. Збірна назва різних спеціалістів, залучених до управління фінансами. В категорію входять економісти-фінансисти, фінансові аналітики, фінансові менеджери.

    – Капітал. Термін об’єднує фінансові активи підприємства та вартість інвестицій в його основні фонди. З того, що належить до капіталу, віднімається вартість матеріалів, що використовуються для виробництва продукції.

Формування капіталу в корпоративних фінансах

Капітал поділяється на чотири групи: статутний, додатковий, резервний, нерозподілений.

    1. Статутний капітал корпорації відображає загальну вартість матеріальних ресурсів, нематеріальних активів, фінансових вкладень та грошових коштів, які засновники та учасники передали компанії у власність або користування.

    2. Додатковий капітал формується з декількох джерел: сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість; активи, внесені власниками інших господарських товариств, поверх статутного капіталу; додаткова оцінка необоротних активів; безоплатно отримані необоротні активи.

    3. Резервним є страховий капітал, створений підприємством завдяки відрахуванню власного прибутку з метою подальшого покриття можливих втрат, покриття виплат інвесторам та кредиторам.

    4. Нерозподілений капітал – це частина капіталу, що утримується компанією з метою реінвестування в подальшу діяльність.

Управління капіталом та його оптимізація

Фінансові експерти вбачають основною метою корпоративних фінансів сприяння збільшенню вартості компанії. Якщо ринкова капіталізація збільшується, застосовані методи є ефективними. Управління капіталом компанії ґрунтується на прийнятті менеджерами рішень, що допоможуть збільшити ціну акцій корпорації. Відповідно до цієї мети формуються наступні завдання управління капіталом:

    1. Сформувати достатній обсяг фінансових ресурсів. Компанія повинна мати достатньо грошової маси для фінансування своєї діяльності та вчасного покриття боргів.

    2. Забезпечити ефективне використання фінансових ресурсів. Будь-які вкладені кошти повинні приносити прибутки.

    3. Оптимізувати грошові потоки. Компанія повинна заробляти більше, ніж витрачати.

    4. Максимізувати прибутки при допустимому рівні ризику. Менеджери приймають рішення з метою максимізації прибутків без підвищення ризиків.

    5. Забезпечити фінансову рівновагу бізнесу. Ведеться пошук джерел стабільного доходу.

    6. Забезпечити зростання економічного потенціалу. Завдання полягає у збільшенні кількості ресурсів, які можна використовувати для розвитку бізнесу.

Фінансове планування та бюджетування в корпорації

Під «фінансовим плануванням» розуміють управління всіма доходами та витратами компанії з метою її розвитку. Кошти розподіляються між напрямами роботи, на основі чого будується фінансовий план.

Грамотний розподіл коштів забезпечує ефективне фінансування діяльності підприємства. Керівництву компанії необхідно розуміти, чи вистачить грошей компанії для здійснення проєктів та виконання запланованих завдань.

Наприклад, підприємство запланувало збільшити обсяги випуску продукції. Наразі виробляються товари на 20 мільйонів доларів, а за планом – збільшення обсягів виробництва до $120 мільйонів. Виконання завдання потребує побудови нової лінії виробництва. На рахунках підприємства є $30 мільйонів. Складення фінансового плану допомагає зрозуміти, чи вистачить наявних коштів для досягнення мети.

Відповідно, фінансовий план показує чи має компанія власні ресурси на збільшення обсягів виробництва чи доведеться шукати додаткове зовнішнє фінансування (наприклад, залучати кредитні кошти або шукати інвесторів).

Фінансове планування буває двох типів:

    – Короткострокове фінансове планування. План охоплює період від декількох тижнів до місяця. У цьому випадку бюджетування подається у вигляді детального переліку надходжень та витрат, запланованих в межах конкретного періоду.

    – Довгострокове фінансове планування. Вирізняється абстрактністю, розраховується на період 3-5 років. У довгостроковому плануванні враховуються поточні фінансові показники: обсяг чистої дохідності, товарообіг, показник рентабельності тощо.

Фінансове планування та бюджетування є одними з ключових завдань управління корпоративними фінансами. Пояснюється це наступними причинами:

    1. Стає зрозумілим, чи вистачить у компанії коштів на реалізацію проєктів.

    2. Об’єднуються побажання та плани всіх департаментів компанії.

    3. Компанія отримує інструмент контролю.

Фінансове планування відбувається у декілька етапів:

    – Керівництво визначає основну мету підприємства.

    – Відповідно до поставленої мети керівники департаментів розробляють плани для її досягнення.

    – Бюджетування погоджується між керівниками та департаментами.

    – Бюджетування корегується департаментами.

    – Керівництво та департаменти доходять згоди, бюджетування затверджується. Компанія починає працювати згідно з фінансовим плануванням.

Визначення та аналіз прибутку в корпоративних фінансах

Отримання прибутку є основним завданням діяльності будь-якої комерційної компанії. Важливо розуміти різницю між доходом і прибутком.

«Доходом» вважаються надходження від продажу товарів та інші надходження, пов’язані з виконанням робіт чи наданням послуг.

«Прибуток» — це дохід за вирахуванням собівартості продукції, а також за вирахуванням комерційних та адміністративних розходів, що стосуються означеного часового інтервалу.

Прибуток корпорації можна поділити на декілька типів:

    – Валовий прибуток.

    – Неоподаткований прибуток.

    – Чистий прибуток.

Валовий прибуток – це дохід за вирахуванням собівартості товару чи послуги. Припустимо, що компанія продала продукцію на загальну суму 1000 доларів. На виробництво продукції затрачено 250 доларів. Валовий дохід становить 750 доларів.

Неоподаткований прибуток ще називають операційним. Для його отримання від валового прибутку необхідно відмінусувати операційні розходи, а саме: заробітну плату персоналу, оренду приміщень, транспортні розходи тощо. Наприклад, операційні витрати на виробництво становили 310 доларів. Отримуємо 750 доларів – 310 доларів = 440 доларів. Неоподаткований дохід дорівнює в нашому випадку 440 доларів.

Чистий прибуток – це ті кошти, якими компанія може розпорядитись. Решта від прибутку спрямовується на покриття собівартості та операційних витрат. Наприклад, операційний прибуток становитиме 440 доларів, з яких компанія виплатила податок у розмірі 200 доларів. Відповідно чистий прибуток становитиме 240 доларів.

Роль прибутку в розвитку корпорації

Прибуток як економічна категорія характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності компанії. Цей показник найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Разом з тим прибуток має заохочувальний вплив на комерційний розрахунок, інтенсифікацію виробництва за будь-якої форми власності.

Прибуток вважається одним з основних фінансових показників корпорації та оцінки господарської діяльності підприємства. Завдяки прибутку здійснюється фінансування заходів з науково-технічного та соціально-економічного розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці працівників.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності є ключовим з точки зору аналізу її успішності. Відповідно до прибутку (валового, неоподаткованого та чистого) власники та керівники підприємства розуміють чи потрібно вносити зміни до наявної стратегії.

Перспективи розвитку корпоративних фінансів

Новітні тенденції та інновації в галузі фінансів впливають на різні аспекти діяльності компаній: від управління активами та пасивами до залучення фінансування та ризик-менеджменту.

Однією із сучасних тенденцій у сфері корпоративних фінансів є перехід від традиційних методів фінансування до інноваційних підходів. З розвитком технологій та появою нових фінансових інструментів компанії все більше звертаються до альтернативних джерел фінансування, таких як краудфандинг, криптовалюти, венчурні інвестиції та через платформи. Ці нові можливості відкривають гнучкіші та ефективніші способи залучення капіталу для розвитку бізнесу.

Також розвиток корпоративних фінансів пов’язаний із новітніми технологіями, такими як Big Data та штучний інтелект. Вони відкривають кардинально нові перспективи для менеджерів, керівників, аналітиків.