43 ініціативи допустили до голосування в рамках Громадського бюджету – проекту, на який тернополяни подають ідеї, які, на їхню думку, повинні бути реалізовані за кошти міської казни.
Загалом на реалізацію проектів у 2018 році тернополяни подали 66 проектів на загальну суму понад 39 млн. грн.: 32 малих та 34 великих. У мерії кажуть, що найбільше ініціатив стосувалося сфери житлово-комунального господарства, спорту, освіти та культури.
Допускати чи блокувати проекти вирішували, опираючись на висновки профільних управлінь та на дотримання вимог положення, депутати та чиновники ТМР, які входили до Номінаційного комітету. Зокрема, згідно з документом, проекти повинні носити загальноміський характер та бути загальнодоступними, не комерційними та реалізовуватись на балансі комунальної землі і майна Тернополя. Так у підсумку до голосування допустили 43 проекти, два з них об’єдналися в один, 22 відхилили через невідповідність вимогам.
Щоправда, на думку місцевих активісти, Номінаційний комітет під час розгляду деяких проектів перевищував власні повноваження й умисне блокував деякі ініціативи.
– Так сталося, що такий чудовий демократичний інструмент самоврядування у нас перетворили на «треш» і ще один привід критики місцевої влади. Чого дуже не хотілось би, бо, успішно реалізувавши бюджет участі, можна було би, навпаки, піаритись на тому “які ми все-таки молодці та як даємо можливість людям реалізовувати свої ідеї та брати активну участь у життєдіяльності міста”. Але маємо наступну ситуацію. Є члени Номінаційного комітету, які порушують положення про Громадський бюджет, ігнорують засідання комісій, через що не збирається кворум, висловлюють неповагу та бояться присутності, зустрічаючи зі словами “а нащо ви всі сюди приперлися!”. Дехто “рубав” проекти, керуючись своїми глибоко-суб’єктивними судженнями, ігноруючи саму ідею бюджету участі, згідно з якою громада своїм голосуванням повинна вирішувати, які проекти мають бути втілені, – обурювався голова громадської організації «City Project» Андрій Кір.
Дійсно, деякі проекти, за логікою чиновників, могли потрапити на голосування, проте до них чомусь від початку ставилися прискіпливо. Серед них, до прикладу, був Мистецький фестиваль “Ї”, який у минулому році отримав фінансування з бюджету. Натомість цього року його авторам довелося два дні переконувати Номінаційний комітет, що їхній проект, як і раніше, відповідає усім вимогам.
– За 5 років свого існування фестиваль уже став своєрідним традиційним брендом у напрямку розвитку культури та мистецтва в Тернополі. 90% членів Номінаційного комітету (а це наші любі чиновники та окремі депутати) вважають, що це комерційний проект навіть попри те, що оргкомітет фесту дає чітке обґрунтування: із громадського бюджету фінансуватиметься лише половина витрат, які стимулюватимуть до кращого контенту, якісного наповнення, дешевших квитків, можливості безкоштовно відвідувати фестиваль військовим та їхнім сім’ям, дітям-сиротам та пенсіонерам. Інша половина – це спонсорські кошти на розвиток фестивалю, що, на думку комітету, є недопустимо. Як і те, що фестиваль робиться щороку, тому не має завершеного характеру, – вважає один з організаторів проекту Василь Томчишин.
На думку пана Томчишина, комерційність передбачає заробіток, а не дрібну виручку від квитків (вартістю від 30 до 60 грн. за один день), якою організатори ледве покривають гонорари учасникам та промоцію.
– Мистецький фестиваль “Ї” замість міської влади розвиває мистецький туризм та просуває Тернопіль як місто, яке небайдуже до української культури – якісної, нової, справжньої, якої так мало. Фестиваль дає можливість розвиватись вітчизняному кінематографу, літературі, музиці, художньому мистецтву, книговиданню і є доступним для кожного. Хоча проект і допустили далі (з важкими потугами та не з першого разу) і дали можливість його подальшу долю вирішити тернополянам, які і мають сказати – треба їм розвиток культури та мистецтва чи ні,- підсумував Василь Томчишин.
Були й інші невдоволені роботою комітету. Хоча, зі свого боку, і чиновники, і депутати переконували, що не саботували реалізацію проектів, просто відповідально ставляться до своєї місії. Так це чи ні – питання уже другорядне. Напрошується важливіше запитання: чи реалізують проекти, які здобудуть перемогу, якщо досі у «підвішеному» стані перебувають минулорічні призери…
Минулорічні борги
Нагадаємо, що Громадський бюджет у Тернополі діє уже два роки. Проте більшість проектів, які перемогли у минулому році, досі не реалізовані. Зокрема, йдеться про ініціативу зі створення «Мультиспортивного залу» та «Молодіжного центру». Автори проектів кажуть, що стикнулися з бюрократичними перешкодами та нерозумінням з боку чиновників ТМР. Приміром, Михайло Онишків (ініціатор «Мультиспортивного залу») у телефонній розмові з нами розповів, що до їх проекту були зауваження щодо перевищення кошторису. Хоча, на його думку, якщо проект переміг, то чиновники при бажанні можуть допомогти їм усе грамотно порахувати.
– Складається так, що починали ми в одних рамках робити, нас згодом загнали в інші, а тепер працюємо вже у третіх. З кожним днем, з кожним дзвінком нас усе більше затискають у лещата, і я як автор почуваюся зараз дискомфортно. Виграти ми виграли, а як реалізувати – то «глухо»,- коментував нам пан Онишків.
Не задоволені реалізацією автори проекту «Молодіжний центр – відкрита платформа для комунікації, навчання та втілення проектів», який також мав отримати мільйон із бюджету. І тут труднощі вже не у коштах. Автор проекту Ігор Яремчук пояснює, що зараз їх ініціативою повністю опікується управління у справах сім’ї, молодіжної політики та спорту ТМР. Активісти змирилися з тим, що проект буде (якщо буде) далеким від того, яким вони бачили його на практиці.
– Була домовленість, що проект реалізовуватиме новостворена ГО «Молодіжний центр». Проте та домовленість нічого для ТМР не вартувала. Відповідно вони збили нас із курсу. Ми сиділи, чекали, а з боку міськради у серпні отримали листа, що коштів нам не дадуть, а перенаправляють їх на управління пана Крутя. Далі ми отримали листа з проханням розповісти, як бачимо проект, і повідомили, що облаштовуватимуть центр на базі кінотеатру ім. О. Довженка. Проте відповідати, розписувати щось їм не плануємо. Це тільки витрата часу. Хай роблять так, як хочуть. Побачимо, що буде далі. Наразі все зависло у повітрі. Гроші – у ТМР, відповідальність, значить, також на них, – каже Ігор Яремчук.
Пан Яремчук пояснює, що ключовою позицією у рамках реалізації проекту було приміщення в центрі міста, а не на околиці.
– Ми збирали громадські організації, обговорювали це питання. І всі в один голос сказали, що ніхто не буде їздити у «Довженка». Це вже суперечить суті проекту. Всі візуалізації базувались на іншому приміщенні. Тим паче, що на базі «Довженка» міськрада вже кілька разів намагалася створити молодіжний центр. Ледь не кожен радник Надала хизувався тим, що у «Довженка» буде центр. Можна навіть знайти ці заяви у мережі інтернет, – із сумом говорить Ігор Яремчук.
Тут є важливий момент. Реалізувати проекти-переможці можна виключно до 31 грудня. В іншому випадку кошти, закладені на ініціативи, просто повернуться до міської казни.
Та попри минулорічні невдачі, у мерії оголосили, що з 24 жовтня до 7 листопада триватиме голосування уже за цьогорічні проекти. Підтримати ініціативи можна на сайті pb.rada.te.ua та у ЦНАПі. Причому проголосувати цього року тернополяни, згідно з новим положенням, зможуть лише один раз за великий проект та один раз – за малий.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3813