Коли закінчаться віялові відключення світла в Україні та чи може РФ влаштувати повний блекаут — в інтерв’ю Новини.LIVE розповів Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики.
Чим цьогорічні удари РФ по енергетиці відрізняються від ударів 2022-2023 років?
— У 2022-му російські удари були спрямовані більше на високовольтні мережі. Тоді ми доволі оперативно реагували на них, а вже у 2023-му навчилися швидко їх відновлювати і фактично нівелювати той вплив, який здійснювали росіяни. Тому власне, зима 2023-2024 була відносно спокійною та комфортною.
Але РФ змінила тактику, стратегію і почала завдавати масовані удари саме по генераціям. По тепловій генерації, по вугільних електростанціях, але перш за все, по великих гідрогенеруючих потужностях. І, на жаль, їм вдалося досягти своєї мети, бо нам фізично не вистачало ППО для захисту цих об’єктів.
В результаті ударів ми втратили половину того обсягу генерації, який мали взимку. А це 50%. Тому зараз ми у дуже жорсткому дефіциті саме генеруючих потужностей. Все це наклалося на необхідність ремонтів атомних енергоблоків, які виконуються саме в цей період року — влітку.
Це необхідно робити, бо без профілактичних ремонтів енергоблоків у нас будуть з ними проблеми взимку. А це абсолютно неприпустимо, тому що у зимовий період вони мають працювати як годинники.
Вони мають, не відходячи ні на секунду від робочого ритму, видавати електроенергію для забезпечення критичної інфраструктури, виробництва і, зрештою, населення.
Російські удари почалися в березні-квітні, а масові відключення електроенергії — десь через місяць після перших масованих атак. Чому тоді у нас була електрика, а зараз — немає?
— Березень-квітень є місяцями найнижчого споживання в році. Загалом є два періоди з найнижчим споживанням, це березень-квітень та початок травня й осінь — вересень, жовтень, початок листопада. В цей час країна в цілому споживає найменше електроенергії.
Влітку споживання більше, бо додаються ремонти енергоблоків і охолодження не лише побутовими кондиціонерами, а й промисловими. Багато виробництв не можуть не охолоджуватися.
Наприклад, харчова промисловість, фармакологія. У них дуже тонкі технологічні процеси, які неможливо виконувати в спеку. Неможливо обробляти курятину за температури плюс 40 градусів. Це просто небезпечно для споживачів.
Тому споживання електроенергії зростає, відповідно, росте споживання, а генерації більше не стало.
Знаючи це, росіяни тому знищили генеруючі потужності навесні?
— Чому навесні? Думаю, раніше вони просто не встигли. Є ознаки того, що їм довелося змінювати стратегію ударів практично на ходу.
Для чого завдають удари? Безумовно, щоб знищити економіку і нанести максимальну психологічну шкоду. Бо ударів завдають по абсолютно цивільних цілях, а не по військовій потужності України.
Військові від електрики залежить найменше. І добре, що так. А для економіки це, безумовно, боляче.
Чи є реальні можливості й шанси відремонтувати знищені генеруючі потужності до осені?
— Наразі тривають активні ремонти тих об’єктів, по яких є шанс відновлення протягом наступних 6-8 місяців. Хоча це дуже складне завдання, але люди реально працюють у цілодобовому графіку. І робота йде на дуже багатьох напрямах одночасно.
Хочу вірити, що ми відновимо достатню кількість потужностей для проходження зими.
Одночасно йде пошук рішення, яким чином захистити їх від повторних ударів. Це теж важлива складова.
Проте обмеження по електриці точно будуть, але не в апокаліптичному режимі. Можливо, буде трохи комфортніше, ніж є зараз.
Наскільки зрозуміло із повідомлень Укренерго, наразі у нас на ремонті перебувають два енергоблоки й одна лінія, якою ми імпортували електрику зі Словаччини. Скільки часу ці ремонти можуть зайняти?
— Ремонт лінії не є принципово важливим, адже фізично поміж Україною і Європою є певний запас інтерконекторів. На жаль, через те, що в самій Європі є певні вузькі міста в енергосистемі, ми обмежені не фізичним перетином, а регуляторним у 1,7 ГВт.
Сподіваюся, протягом місяців колеги в Європі розширять свої вузькі міста і ми отримаємо можливість імпортувати десь приблизно 2 ГВт замість 1,7 ГВт.
Що стосується ремонту енергоблоків Енергоатому, то регламентний час зазвичай становить 45 днів. Безумовно, інженери працюють, аби цей час прискорити і якомога швидше повернути блоки. У нас вже є такий досвід.
За прогнозами Укренерго, один із найкритичніших моментів буде всередині літа, тобто в липні. Й оскільки у нас уже в червні складно, то в липні може бути гірше?
— Реально найгірша ситуація склалася у Києві через певні особливості методології розрахунку доступної потужності. Через величезну долю критичної інфраструктури Київ споживає найбільше. На бізнес і приватних споживачів майже нічого не залишається. Безумно, це проблема, що якомога швидше треба вирішувати.
Якщо її вирішать, в липні у Києві буде краще, ніж є зараз. Бо справді виходить несправедливо, коли кияни не мають електрики по 16-20 годин, а сусідні області лише по 4 години на добу.
Financial Times написала про досить апокаліптичну ситуацію із електрикою в Україні. Мовляв, українцям треба готуватися до життя у темряві — по 20 годин на добу.
— Я читав цю статтю, але не погоджуюсь із розрахунками колег. Цікаво було би почути, на яких цифрах вони базуються. Бо в мене далеко не такі апокаліптичні погляди.
Я думаю, ситуація все-таки буде відчутно кращою. Сподіваюсь, з тим загальним рівнем генерації, якого ми сягнемо у жовтні-листопаді, в цілому країна буде у більш комфортній ситуації.
Мій прогноз — це відсутність електрики взимку 8-10 годин на добу. Думаю, десь у такому графіку ми реально будемо проходити зиму.
До весни-літа наступного року?
— Це на пару років. Не те, щоб ця зима була виключенням. За доброго розкладу справ десь через зиму, тобто 2027-2028 рік можливо, обійдеться без відключень. Це за умови, що зійдеться купа параметрів.
Скажу вам чесно, при таких масованих ударах, як у нас, будь-яка європейська країна вже давно не мала би електрики. Хіба що по годині на добу, і це було би за щастя.
Українська енергосистема одна з найбільш стійких. До нас стоїть черга по обміну досвідом, просто зараз у нас немає на це часу. Зараз ми рятуємо енергосистему!
Чи існують новітні технології, які б дали нам можливість повністю відновити електрику й обійтися без відключень?
— Жодних чарівних паличок у світі не існує. Єдиний фактор, який може серйозно змінити ситуацію, — це звільнення і повернення до роботи ЗАЕС. Це єдине, що може змінити озвучені мною прогнози (відсутність світла по 8-10 годин на добу. — Ред.) і забезпечити Україну достатньою кількістю електрики, щоб не було обмежень.
Жодних інших фантастичних технологій, впливів, факторів просто не існує. Так само як і чарівних донорів із гелікоптерами, які прилетять і скинуть нам генерацію електроенергії. Дорослі тут ми.
Чи раціонально будувати якісь підземні електростанції, щоб захистити їх від ударів РФ?
— Підземних електростанцій не буде. Це настільки дорога історія, що втілити її фактично неможливо. Можна розподілити генерацію з величезною кількістю об’єктів, і саме таку модель ми будемо будувати.
Мова про десятки, сотні невеликих об’єктів, які будуть забезпечувати генерацію електроенергії. Вони будуть розпорошені по всій країні, і їх буде неможливо знищувати.
Так, з точки зору інженерів це менш ефективно, ніж величезні енергоблоки, але з точки зору безпеки і безпеки постачання це має спрацювати.
В цей процес вже залучилася велика кількість бізнесменів, міських влад, і влада теж докладає досить багато зусиль, щоб це сталося.
Чи можливо взагалі занурити Україну в тотальний блекаут?
— Ні, неможливо. Росіянам не вдалося цього зробити і не вдасться. Зараз ми у найгіршій точці, важче бути не може. Хіба що росіяни почнуть бити по атомних станціях. Тобто зараз ми на дні, від якого почнемо відштовхуватись десь у вересні-жовтні.
Ну, удари по атомних електростанціях — це вже інший рівень небезпеки. Росіяни і на це можуть піти?
— Безумовно, це небезпечною. Але захоплювати ЗАЕС, заганяти у блоки військову техніку і вибухові матеріали — теж повне божевілля. Про здоровий глузд мова не йде в принципі.
Чому збільшили тариф на електроенергію? Чи є він об’єктивним і чи варто його піднімати далі?
— Будь-який тариф є необ’єктивним. Має бути не тариф, а збалансована ринкова ціна поміж приватними споживачами і бізнесовими. Тільки тоді буде прозорість і повністю закрите вікно для будь-якої корупції.
А поки існують штучні тарифи, які нижчі, ніж ринкові ціни, хоча б в певні години — буде виникати і корупція, і маніпуляції, і всі пов’язані з цим проблеми.
Уряду слід вже прийняти вольове рішення і піти на нормальну реформу щодо зміни цін на ринкові, на введення прямих і адресних субсидій для всіх, хто цього потребує. Нам дуже важливо перейти на реальні ринкові ціни. Допоки ми цього не зробимо, будуть борги в енергосистемі, які не пов’язані з населенням. Борги тягнуть за собою проблеми з фінансами в енергоринку, а це, своєю чергою, — затримку відбудови. Така об’єктивна реальність.
До речі, Молдова провела цю реформу рік тому. Всі живі. Зараз у них розвивається енергетика, і дуже скоро у нас ще й буде експорт з Молдови до України.
Бачите такі кроки з боку уряду?
— Я бачу велику боязнь таких кроків і величезний внутрішній спротив, який пов’язаний, насправді із політично-популістичними страхами, а що ж з нами буде, і з впливом тих людей, які заробляють сотні мільйонів гривень.
Незважаючи на війну, вони продовжують заробляти на існуванні штучних тарифів як для населення, так і для інших категорій. Відповідно, саме вони чинять максимальний спротив такій реформі.
Джерело: Новини Live
Мітки: Олександр Харченко, світло
3812