Команда Запоріжжяобленерго працює у режимі постійної небезпеки. Після російських атак на енергетичну інфраструктуру фахівці виїжджають на об’єкти буквально одразу після отримання дозволу від військових. Але часто це не просто відновлення. Це робота під час ризику повторних ударів. FPV-дрони, шахеди, артилерійські обстріли — усе це стало частиною реальності енергетиків. Іноді вони змушені переривати роботу і ховатися просто під час ремонту.
Один із працівників згадує, як під час відновлення підстанції почув звук дрона прямо над головою. За секунди команда вже була біля укриття. Вибух стався зовсім поруч. Але навіть після цього вони повертаються до роботи. Андрій Стасевський наголошує: головна сила енергетиків — у їхній витримці.
«Ми працюємо і вдень, і вночі. Після обстрілів, у будь-яку погоду. Бо люди мають бути зі світлом», — підкреслює він.
Щодня бригади відновлюють електропостачання тисячам родин. У середньому — 5–6 тисяч домогосподарств за добу отримують світло назад. А з початку року — понад мільйон споживачів були повторно підключені до мережі після пошкоджень. Але за кожною цифрою — історія ризику. У прифронтових громадах Запорізької області ситуація найскладніша. Там обстріли можуть повторюватися по кілька разів на день, а відновлені лінії знову зазнають пошкоджень. Це створює замкнене коло: ремонт — обстріл — новий ремонт. Попри це, енергетики продовжують працювати.
У Запоріжжяобленерго підкреслюють: кожен об’єкт критичної інфраструктури — це ціль для ворога. Але навіть це не зупиняє відновлювальні роботи. Для Андрія Стасевського це не просто статистика — це люди. Люди, які щодня виходять на роботу, розуміючи ризики. Люди, які повертають світло навіть тоді, коли навколо ще чути вибухи. І саме тому сьогодні енергетики Запорізької області — це не просто працівники. Це ті, хто тримає регіон у світлі, навіть коли навколо темрява.
Команда Запоріжжяобленерго працює у регіоні, де інфраструктура регулярно стає ціллю російських атак. Під обстріли потрапляють підстанції, лінії електропередач, трансформаторні вузли — усе, що забезпечує життя міст і сіл. І навіть після найважчих ударів завдання залишається незмінним: повернути світло людям.
Робота, де немає безпечного часу
За словами Андрія Стасевського, енергетики працюють у режимі 24/7. Не існує “нічного режиму” або “тихих годин”. Є лише момент, коли з’являється можливість виїхати на об’єкт після погодження з військовими. Але навіть тоді ризики не зникають. FPV-дрони, шахеди, артилерійські обстріли — усе це супроводжує відновлювальні роботи у прифронтових громадах. І найнебезпечніше — повторні удари. Російські війська нерідко атакують ті самі об’єкти повторно, коли там уже працюють ремонтні бригади. Це означає, що кожен виїзд — це не просто технічна задача. Це робота під загрозою життя.
Люди, які повертають світло
Щодня енергетики відновлюють електропостачання тисячам родин у Запорізькій області. У середньому — 5–6 тисяч споживачів щодоби знову отримують світло після аварій та обстрілів. З початку року — понад мільйон підключень після пошкоджень мереж. Але за цими цифрами стоять конкретні люди. Працівники, які виходять на об’єкти, знаючи, що поруч можуть бути вибухи. Один із енергетиків згадує, як під час роботи на підстанції почув звук дрона над головою.
Команда миттєво відійшла до укриття — і буквально за секунди стався вибух. Після цього вони повернулися до ремонту. Бо зупинка означає одне — люди залишаться без світла. Прифронтова реальність Найскладніша ситуація — у громадах біля лінії фронту. Там пошкодження можуть виникати щодня, а іноді — кілька разів поспіль на одному й тому ж об’єкті.
Це створює постійний цикл відновлення: ремонт → новий обстріл → знову ремонт.
У таких умовах навіть звичайна робота техніки стає викликом. Але команда Андрія Стасевського продовжує діяти системно. Цінність кожного виїзду У Запоріжжяобленерго підкреслюють: головне — це швидкість реагування і збереження життя працівників. Кожен виїзд погоджується з урахуванням безпекової ситуації. Але навіть при цьому повністю виключити ризик неможливо. Саме тому кожне відновлення електропостачання — це результат не лише технічної роботи, а й координації, досвіду та витримки. Це історія про тих, хто не залишає свою роботу навіть після обстрілів. Про тих, хто повертається на об’єкти, де ще кілька годин тому були вибухи. Про тих, хто щодня забезпечує життя регіону. І саме завдяки їм Запорізька область продовжує жити навіть під постійною загрозою атак.
Повний відеорепортаж можливо переглянути тут
6289