А от за євровалютою до цього додалося ще й поступове зміцнення позицій євро щодо долара на зовнішніх ринках: якщо на початок травня він коштував 1,065 долара, то на момент написання статті — 1,086 долара. Причому періодично євро навіть дорожчав і до рівнів 1,089 долара. Саме ефект одночасного зростання двох пар — долар/гривня (в Україні) та євро/долар (на міжнародному ринку) — і дав власникам євро у нашій країні шанс непогано заробити.

У результаті маємо:

Зростання курсу долара з 1 травня до 29 травня в межах 0,87 гривень на міжбанку та 1,11 гривні на готівковому ринку:

Курс долара на міжбанку

Курс долара на готівковому ринку

Зростання курсу євро з 1 травня до 29 травня в межах 1,59 гривень на міжбанку та щонайменше 1,75 гривні на готівковому ринку:

Курс євро на міжбанку

Курс євро на готівковому ринку

Але варто зауважити, що все це цікаво для власників євро лише у тому випадку, якщо вони психологічно готові до подальшого зростання ризиків коливань курсу євровалюти. А вони розпочнуться вже найближчим часом.

Інакше, краще вже не ризикувати і фіксувати прибуток у гривневому еквіваленті від такого вдалого для них травневого накладення зростання курсу долара в Україні на зростання євро щодо долара на зовнішніх майданчиках.

Причин посилення турбулентності за євровалютою в Україні буде декілька.

Потенціал подальшого зростання курсу долара на міжбанку та готівковому ринку незабаром поступово видихнеться. Стрімке зростання курсу долара в травні вже починає «бити» по цінах на імпорт, що, у поєднанні з подальшим збільшенням тарифів на електроенергію та зростанням інших складових у собівартості продукції, загрожує швидким розкручуванням інфляції в Україні.

Про це вже побічно говорить і НБУ у своїх прогнозах збільшення інфляційних показників найближчим часом. А пріоритетним завданням Нацбанку є, нагадаю, саме цінова стабільність.

Тому ніхто з посадовців НБУ не наважиться допустити подальшого активного розкручування інфляції. Офіційний курс та ситуація на міжбанку зараз повністю залежать від цінників та обсягів інтервенцій регулятора. Тож НБУ буде змушений активніше тиснути на зростання котирувань долара на міжбанку, щоб протистояти ще більшій девальвації гривні. Це почне грати на стабілізацію курсових стрибків на українському валютному ринку.

Наближення засідання ФРС та ЄЦБ із неминучими курсовими ралі за парою євро/долар на зовнішніх ринках. Вже 6 червня відбудеться засідання Європейського центрального банку з питань грошово-кредитної політики (читай, відсоткових ставок у єврозоні), а 12 червня з аналогічного питання засідатиме Федрезерв США.

У інвесторів і спекулянтів зараз немає чіткого розуміння, що робитимуть регулятори і чи розпочнеться на початку літа цикл зниження ставок. Боротьба з інфляцією і в ЄС, і в США за рахунок підтримки високих ставок поки що так і не дала 100-відсоткового ефекту, а нинішні показники динаміки цін у Європі та Америці говорять про хитку стабілізацію, але не більше. Це ж підтверджують заяви очільників ФРС та ЄЦБ.

Тому поведінка інвесторів та спекулянтів може бути дуже непередбачуваною як перед 6 червня (засідання ЄЦБ), так і, головне, перед 12 червня (засідання Федрезерва).

Якщо додати до цього публікування стандартного набору економічних показників щодо Євросоюзу та США станом на кінець травня (багато з них буде опубліковано вже до 12 червня), турбулентність в 1−1,75 американських центів на євро буде гарантована.

І це за умови, якщо під час традиційних коментарів очільники ЄЦБ та ФРС не скажуть чогось сенсаційного, що може активізувати всіх гравців на ринку та насамперед спекулянтів.

У будь-якому разі, навіть коливання в 1−1,75 цента на євро — це близько 40−70 копійок на євро в Україні. Це може «вкрасти» пристойну частину доходу у власників євро в нашій країні, який вони отримали наразі через ситуативний збіг обставин.

Тому тим, хто не грає «у довгу», я б радив зараз зафіксувати прибуток, продавши максимально дорогий євро, і потім знову зайти з гривні в євровалюту після чергових просідань її котирувань на зовнішніх ринках.

Психологічний чинник впливу війни рф в Україні, провісники торгової та валютної війни між США та Китаєм, Європою та Китаєм, а також тема, що періодично піднімається одним із кандидатів у президенти США, про необхідність послаблення долара.

Близькість військових дій біля кордонів Євросоюзу, погрози росії щодо застосування ядерної зброї, а також забюрократизованість затвердження країнами Європи багатьох рішень як економічного, так і військово-політичного характеру грають проти зміцнення позицій євро на світовому валютному ринку.

А зростання торговельного протистояння між Китаєм, США та Євросоюзом вже виливається у підвищення торгових мит, акцизів та зборів на частину китайської продукції як у Європі, так і у США.

До цього можна додати ще й відтік європейського та американського капіталів із Китаю. Пекін загрожує економічними контрзаходами, а також намагається замінити частину втрачених європейських та американських ринків розширенням торгівлі в Африці та Азії. Робить це Пекін усіма доступними способами: за рахунок активного кредитування країн, що співпрацюють з ним, розширення розрахунків у юанях, а також за рахунок створення прокладок-посередників, що дозволяють просувати китайські товари «під різними іншими прапорами» в Європі та США.

Зростання торговельного, валютного та політичного протистояння вже серйозно б’є по долару та євро (хоча й меншою мірою).

Якщо додати до цього окремі заяви американських політиків про необхідність послаблення долара для зниження вартості обслуговування величезного держборгу та захисту своїх експортерів, кількість прихильників євровалюти серед інвесторів може швидко зрости.

Особливо, якщо Федрезерв почне знижувати відсоткові ставки, а ЄЦБ продовжить їх зберігати на тому ж рівні. Скорочення розриву між ставками ФРС (зараз 5,25−5,5% річних) та ключовими ставками ЄЦБ (4−4,5% річних), з одного боку, активізує розвиток американської економіки, що спрацює на користь долара.

Але, з іншого боку, інвесторів привабить своєю дохідністю європейський фінансовий ринок. Як результат, волатильність пари євро/долар ще більше зросте. І станеться це, за моїми прогнозами, вже до кінця 2024 року — у першому кварталі 2025 року. Що негайно позначатиметься і на курсі євровалюти в Україні.

Варто додати до цього ще:

Зростання питомої ваги частки позик України в євро: станом на 31 березня 2024 року в євровалюті номіновано вже 33,2% держборгу.

При цьому в структурі ЗВР на 1 травня частка євро становить менше ніж 10% (4,081 млрд у доларовому еквіваленті при розмірі резервів $42,404 млрд).

Структура міжнародних резервів у розрізі валют

Активне зростання товарообігу України в євро, що не дивно в умовах війни та змін у логістичних ланцюжках. Ці зміни почалися ще з часів пандемії та посилилися в період повномасштабного вторгнення рф. Якщо подивитися на частку євровалюти в операціях поточного рахунку платіжного балансу України, то вже у 2023 році вона зросла з 15% до 31% у надходженнях, та з 23% до 46% — у виплатах. Хоча поки що долар у надходженнях і виплатах все ж таки переважає — 67% і 51% відповідно.

Отже, ми бачимо зростання диспропорцій між реальними обсягами операцій із євровалютою, сальдо торгівлі з країнами єврозони, станом українських резервів та держборгу (читай, необхідність розрахунків із кредиторами) у розрізі валют.

При збереженні та зростанні таких диспропорцій Нацбанку доведеться вживати заходів щодо зміни своєї структури ЗВР, щоб вона відображала економічні реалії, і водночас мінімізувала курсові ризики для України при обслуговуванні своїх валютних боргів у євро найближчими роками.

А це означає, що на певному етапі НБУ, можливо, доведеться змінювати свою стратегію прив’язки гривні та нашого валютного ринку лише до долара, розширивши цей перелік ще й на євро. Тобто доведеться проводити свої інтервенції не лише у доларі, а й у євро, а також почати збільшувати свої резерви у євровалюті, викуповуючи можливі надлишки його пропозиції на міжбанку в експортерів.

Зважаючи на те, що Україна та наші європейські партнери заявляють про швидкий початок активного руху нашої країни до членства в Євросоюзі, питома вага розрахунків у євро почне швидко відвойовувати позиції обсягів розрахунків у доларі. І це також впливатиме на курс гривні щодо євро в Україні.

Зрештою, я б на місці українських інвесторів зараз поступово нарощував би свої валютні вкладення в євро хоча б на першому етапі до пропорції 30/70 до сум у доларі з подальшим доведенням її до рівня 50/50, якщо такі тенденції в українській та світовій економіці збережуться.