Церква у Бережанах, де зберігають мощі Івана Хрестителя, переживає ренесанс

Тут бував Митрополит Андрей…

Бережанська святиня, окраса міста над Золотою Липою, органічно вписується в його площу Ринок із ратушею, пам’ятником Т. Шевченку, старовинними будиночками по периметру. Майже два з половиною століття тут звучать молитви, церква була свідком багатьох історичних подій, сюди ступали знакові постаті. У храмі зберігаються реліквії, якими бережанці особливо пишаються — мощі Івана Хрестителя і Римсько-Бережанська чудотворна ікона Пресвятої Богородиці. Тричі – у 1901, 1928, 1930 роках — Бережани і її Святотроїцьку церкву відвідував митрополит Андрей Шептицький…

За свою довгу історію храм пережив пожежу, руйнування воєнних лихоліть сторічної давності. Особливо негативно час позначився на його інтер’єрі. Виникла потреба цю пам‘ятку відновити. За роботу взялися реставратори зі Львова.

Аматори замалювали фрески… ґрунтовкою

— Три роки тому у Бережани, за рекомендацією випускника Академії мистецтв, керівника реставраційної майстерні у монастирі Св. Михаїла брата Боніфатія, нас запросив настоятель церкви Пресвятої Трійці о. Іван Хрептак, — розповідає кореспонденту «Високого Замку» 46-річний Олексій Чередніченко. — Священник хотів, щоб ми оглянули церкву і запропонувати, як її можна було би оздобити, зробити у ній внутрішні розписи. Під час первинного огляду стало зрозуміло, що ця стара споруда потребує ґрунтовніших досліджень, зондажу. Адже під полущеною олійною фарбою, якою художники-аматори у 80-х роках, не дотримуючись відповідних технологій, вдавшись до примітивного «народного» стилю, часто розмальовували стіни культових будівель, могли бути приховані первісні, оригінальні орнаменти.

Під час початкового дослідження нічого з того, що могло би мати мистецьку цінність, фахівці не виявили. Але коли риштування перенесли під купол і поступово почали там знімати шари старої фарби, то знайшли поліхроми (багатоколірні фрески) початку ХХ століття.

Розписи були у дуже поганому стані. На те була об‘єктивна причина. У 1916 році, під час Першої світової війни, у купол храму влучив снаряд. У 1917-му це повторилося. Двічі через Бережани проходив фронт — і двічі внаслідок цього постраждала бережанська церква. З вікон повилітали шибки, від снігу-дощу все у храмі замокало, цвіло. Можливо, у такому аварійному стані церква і перезимувала. Пізніше, під час ремонту, художники вирішили не дотримуватися первинного рисунка (допускають, що після руйнувань його було тяжко розпізнати). А, можливо, тим художникам він не сподобався. Відтак первинне зображення вони перекрили однотонною фарбою-грунтовкою і намалювали вже іншу композицію.

Унікальний сюжет: Христос нижче апостолів

— У куполі під олійною фарбою ми розкрили відносно добре збережену композицію, — згадує пан Олексій. — На ній було зображено вісьмох апостолів, а нижче рівня купола — медальйони із трьома апостолами та Ісусом Христом. Дуже цікавий, нетрадиційний підхід: апостоли — у куполі, а Христос — під ними, Можливо, тогочасні художники це зробили для того, щоб вірні храму із входу найперше бачили в куполі Христа. Бо інакше не так просто було побачити Його там.

Цього року львівські реставратори поставили риштування у святилищі, почали робити там дослідження, зондажі. І теж виявили розписи початку ХХ століття, на відміну від фресок купола — у дуже доброму стані.

— У великі свята ми не працюємо — щоб не заважати вірянам, — каже Олексій Чередніченко. — Літургія у храмі відбувається зранку і ввечері щодня. Маємо окремий вхід, потихеньку заходимо і займаємося своєю справою, а служба триває. Тоді дуже легко працюється…

Цього року львівські реставратори планують розкрити всі старі розписи у святилищі бережанської церкви. І продовжити тонування розписів у куполі. Працюватимуть до настання холодів, адже оптимальна температура у приміщенні під час роботи з фресками має становити не менше 13 градусів. Тоді відбуваються ті хімічні процеси, які потрібні у цьому процесі…

— Хотів би подякувати отцеві Івану за всіляке сприяння нашій роботі, за його витримку і, до певної міри, мужність, — додає мій співрозмовник. — Адже наша робота, пов‘язана з щораз новими відкриттями, міняла наші і його плани, ускладнювала його пастирську діяльність. Але, усвідомлюючи значення цієї роботи, всі складні виклики отець Іван сприйняв належно, підтримує нас. Благословення на реставрацію розписів дав нам архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський. І це додає нам наснаги у роботі. У реставрованому святилищі відкривається дуже гарна композиція. Вона унікальна не тільки для Бережан, а й для всього мистецькознавського світу.

«Повертаємо храму його історичне обличчя»

Ми запитали керівника групи реставраторів, чиєму пензлю могли б належати віднайдені під полущеною олійною фарбою фрески. І почули таке:

— Йдеться про початок ХХ століття, про плеяду тих художників, які у своїй роботі поєднували стиль сецесії і неовізантійські мотиви. Це дуже близько до тієї манери, в якій працювали імениті Модест Сотенко і Юліян Буцманюк, яких підтримував, спонсорував Андрей Шептицький. Очевидно, з тієї когорти, з тієї школи і були митці, які розписували храм у Бережанах. Як на мене, це ще одна гарна сторінка в історії сакрального мистецтва. Зараз, образно кажучи, ми знімаємо шари часу, повертаємо храму його історичне обличчя.

До слова, щоб бережанці могли оцінити первинні фрески невідомих майстрів, яким зараз дають нове життя, львівські реставратори на висоті сфотографували ці оригінали і з допомогою комп‘ютерних програм склали панораму всіх тих розписів. Її може побачити кожен, хто заходить у храм Пресвятої Трійці.

Іван Фаріон