Володимир народився 1 травня 1990 року у селі Мирне Підгаєцької громади на Тернопільщині. У 2015 році звичне цивільне життя змінив на воєнне – тривожне, сповнене небезпек та несподіванок у зоні АТО. До 2017 року служив у складі 128-ї Закарпатської гірсько-штурмової бригади.
Коли демобілізувався, поїхав на заробітки за кордон – так робили чимало мешканців Тернопільщини. Втім, після повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, не вагаючись, повернувся і добровольцем став на захист Батьківщини.
Володимир доєднався до лав ТрО Івано-Франківської 102-ї бригади імені полковника Дмитра Вітовського, військової частини А7126. Служив у 74-му батальйоні.
Перебуваючи в грудні 2024 року вдома у відпустці, військовослужбовець обійшов всіх, кого знав і з ким товаришував. Зайшов до школи, поспілкувався зі старшокласниками. Розповідав про службу і залишив настанову: «Вчіть історію»…
На згадку Володимир залишив прапори із підписами своїх побратимів.
Старший солдат Володимир Агафонов загинув 12 лютого 2025 року на Запорізькому напрямку під час бойового завдання в районі Малинівки Пологівського району.
«Наша донечка обов’язково буде тебе пам’ятати! Вічна тобі пам’ять, наш Герой. Спочивай з Богом, коханий. Ми знаємо, що ти нас оберігаєш і спостерігаєш за нами», – відреагувала дружина Олена на трагічну звістку.
«Спочивай з Богом, ти назавжди в наших серцях. Твоя доброта, тепло і мудрість залишаться з нами назавжди. Пам’ять про тебе буде вічно жити в кожному слові, в кожному кроці, в кожному щасливому моменті, – написала Ольга Смишнюк. – Ти залишив слід, який не зітреться, і ми завжди будемо пам’ятати тебе з любов’ю та вдячністю. Ти був і завжди залишишся частиною нас. Світла та вічна пам’ять Герою України!»
Із Володимиром Агафоновим попрощалися 18 лютого. Провести захисника в останню путь прийшли побратими, представники духовенства, місцевої влади та земляки.
«У скорботі та молитві низько схиляємо голови, вшановуючи пам’ять вірного сина України. Його героїчний вчинок назавжди залишиться в пам’яті вдячних земляків. Важко усвідомлювати, що знову втрачаємо найкращих, які віддають своє життя зa нашу Батьківщину, захищаючи територіальну цілісність тa суверенітет держави від російських окупантів», – це слова від Тернопільської єпархії ПЦУ.
На сайті Президента України триває збір підписів за петицію щодо присвоєння Володимиру Агафонову звання Героя України (посмертно) за бездоганне виконання військових обов’язків, за сміливість та мужність.
У Володимира залишилися мама, брати, сестра, дружина і троє доньок – Анна-Марія, Діана та Єва.
Вічна слава і вдячність Захисникові!
Фото: Фейсбук-сторінка Володимир Агафонов, Підгаєцька громада
Джерело: Укрінформ
6164