Якщо копатимуть далі, то Тернопіль може «постаріти» ще на кілька десятків років. Принаймні так стверджують науковці, археологи, які упродовж кількох місяців ринули на пошуки залишків бастіону та фортифікаційних укріплень поруч Тернопільського замку.
Тернопіль старший, ніж ми думаємо
Дослідники були переконані в наявності бастіону. Говорили, що він зафіксований на багатьох картинах XIX ст. Однак вони й не сподівалися, що розкопки заведуть їх значно далі від поставленої мети.
– Завдяки нашим дослідженням, Тернопіль вийшов на перше місце в Україні за археологічними розкопками. Роботи стали планомірними, цілеспрямованими. Так, ведуться розкопки і в інших містах країни, але здебільшого ситуативно. Те, що шукали, ми знайшли. Водночас виникли загадки, яких ми навіть не сподівалися,- розповідає директoр ДП «Пoдiльська aрхеoлoгiя» Богдан Строцень.
Днями дослідники презентували перші результати археологічних досліджень призамкової території і Тернопільського замку. Кажуть, хизуватися є чим.
– Ми не ставили собі за мету пошук сенсації. Хоча інтуїтивно з однодумцями схилялися до того, що в історії нашого міста дуже багато «білих плям». Тому ставили перед собою декілька завдань. Ключове – це підготовка документів, матеріалів, інформації для реконструкції призамкової території та самого замку. Крім того, через активність громадськості до підземель, звичайно, що ми в деякій мірі зачепили і цей напрям. І в наступному етапі досліджень будемо його більш ґрунтовно опрацьовувати,- каже ідейний натхненних проекту, заступник міського голови Леонід Бицюра.
До слова, у грудні минулого року депутати ТМР прийняли оновлену програму щодо охорони культурної спадщини, яка, на думку Бицюри, не стала формальністю, а охопила три важливі блоки.
– По-перше, це проведення археологічних досліджень, на які вдалося спрямувати певні кошти. По-друге, знакування пам’яток архітектури та археології. По-третє, відтворення історичного обличчя міста,- додав Леонід Бицюра.
У мерії кажуть, що протягом року, окрім бюджетних ресурсів, шукали грантові кошти, аби залучити їх для реконструкції замку. Проте поки що віз і досі там. Разом з тим чиновники планують продовжити пошуки фінансування, адже йдеться про історичну карту Тернополя, яка після ряду досліджень може перевернутися з ніг на голову.
Тим паче, що повноцінних розкопок у Тернополі не було понад сто років. Зважаючи, що Друга світова війна фактично повністю зруйнувала місто, кожен історичний об’єкт для нас – на вагу золота.
– Влітку в Архітектурній майстерні міськрада замовила проект, метою якого було виявити на сучасній території замку залишки стін, фундаменту споруд, з яких колись складався великий оборонний комплекс замку. Він був досить потужний та брав участь у багатьох битвах. Друге завдання програми – на основі виявлених об’єктів зробити нову туристично-історичну родзинку міста Тернополя, якої сьогодні немає. Ми мали повернути замку враження оборонного комплексу. Думаю, що нам вдалося знайти багато цікавого,- переконаний архітектор Юрій Вербовецький.
Усі знають, що датою заснування Тернополя прийнято вважати 15 квітня 1540 року. Ця інформація переходить з одної книжки в іншу, із статті в статтю. Та, за словами дослідників, сьогодні ми можемо говорити твердо, що ця інформація помилкова та застаріла.
– Ми маємо «Карту Ф. фон Міга», кадастрову карту міста, датовану 1829 роком, фотографії – це те, що вдалося зберегти на сьогодні в якості документальних свідчень. З них найбільше про замок як фортецю дає інформації якраз «Карта Ф. фон Міга», хоча там масштаб такий, що вловити деталі просто не можливо. Всі інші матеріали вже походять з того часу, коли замок використовувався як житлове приміщення,- розповідає Богдан Строцень.
Знайшли те, на що не сподівалися
Перше, що вдалося знайти дослідникам, – це оборонна стіна. Більшість тернополян її бачили. Щоправда, вона, за словами учених, ще, так би мовити, «не докопана». Окрім цього, пощастило натрапити на дрібні деталі. Приміром, фрагмент люльки, блюдце для риби.
– Також ми отримали подарунок від так званих «чорних археологів». Якось приходимо на розкопки після вихідних і бачимо на дні ями дві фібули, датовані 3-4 століттями та представляють черняхівську культуру. Очевидно, хтось думав, що підловить нас на гачок. Та їм цей жарт не пройшов,- сміється Строцень.
Далі, на Єлисейських полях, за словами науковця, було закладено ще один розкоп, де вдалося знайти кут замкових укріплень.
– До речі, з боку готелю «Тернопіль» було якесь напівпідвальне приміщення. Що це – ми ще маємо дослідити. Також нам вдалося знайти кераміку трипільської культури, якій приблизно шість тисяч років. Вона хоч і пролежала в землі стільки часу, проте фарби на ній збереглися до сьогодні,- каже Строцень.
Вочевидь, жарти «чорних археологів» були віщими, адже згодом місцевим дослідникам до рук потрапили вже не «підставні» ознаки черняхівської культури.
– Дуже цікавою несподіванкою були для нас знахідки ознак черняхівської культури 3-4 століття, зокрема ми знайшли фібулу, невеличкі фрагменти кераміки. Та цих речей не мало би бути, адже ця культура селилася здебільшого у долинах річок. Тут же у нас пагорб, який здіймався над водою,- каже директoр ДП «Пoдiльська aрхеoлoгiя» .
Крім цього, із знакових знахідок дослідники виділяють американський ґудзик, перстень 17-го століття, на якому досі видно малюнок. Посуд різних періодів, навіть Трипільська кераміка.
– Є дві версії походження кераміки тут. Перша – вона була згорнута з вершини пагорба під час будівництва готелю «Тернопіль». По рельєфу все збігається. Там могло бути трипільське поселення. Другий варіант – кераміку завезли з інших міст, коли формувалися тераси, так звані Єлисейські поля. Якщо зруйнований культурний шар був під час будівництва готелю, то він мав би бути ще й на території замкового подвір’я. Якщо знайдемо, то підтвердиться перша версія і Тернопіль автоматично стане дуже старим. Про що говорить черняхівський культурний шар, зокрема знайдена нами фібула та кілька фрагментів кераміки? Про те, що в 3-4 століттях там жили люди. Є кілька варіантів. Там було селище, але для цього непідходяще місце. Здебільшого вони селилися в долинах річок, а не на пагорбах. Друга версія – що тут була древня фортеця. Хоча знову ж таки є застереження. Всього відомо три черняхівські фортеці: одна на Черкащині, дві – в Миколаївській області. Третя версія – могильник,- ділиться загадками Богдан Строцень.
Дослідник каже, що є ще одна загадка. Він оповідає, що вздовж річки Серет колись проходив кордон між прийшлими германцями та місцевими слов’янами, яких археологи об’єднують у одну черняхівську культуру. Він не був таким жорстким кордоном із загорожами, як ми звикли розуміти, а більше умовним. Проте напрошується запитання: якщо тут була фортеця, то чия?
– Крім того, що я сказав, також присутній натяк на Київську Русь. Проте він дуже маленький, хоча є. Тому будемо шукати,- інтригує п. Богдан.
Дослідники пояснюють, що в різний період історії Тернопільський замок, вочевидь, виглядав по-різному. Тому й не можна достеменно зобразити його графічно. Проте його вигляд зараз, однозначно, потребує реконструкції.
– Замок сьогодні на приїжджих не справляє враження оборонної споруди. Він їм не нагадує фортецю. Тому наше завдання-максимум – повернути наскільки можливо його вигляд. Проте для того, щоби цей проект розпочати, нам треба було багато довідатися. Основною частиною досліджень була археологія. Багато моментів відкрили. Це в подальшому допоможе відтворити споруду бодай частково,- підсумував Юрій Вербовецький.
Дослідники на основі річної роботи презентували ілюстрації того, який вигляд має отримати Тернопільський замок, якщо все заплановане вдасться. Очевидно, що це станеться не скоро, адже потрібно неабиякі кошти та ресурси. Та перший камінь, кажуть дослідники, уже закладено.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3812