Історія 17-річної Іринки Мукоїд не залишила байдужими чи не кожного мешканця Тернопілля. Адже після того, як в 26 червня при дорозі знайшли тіло жорстоко вбитої випускниці Вишнівецької школи, градус напруги серед селян з дня на день зростає.
Навіть попри те, що головний підозрюваний у вчиненні кривавого злочину – 16-річний Василь – уже перебуває під вартою, частина людей не вірить у те, що юнак міг вбити дівчину. Рідні хлопця навіть заручилися допомогою так званих екстрасенсів, які, на їхню думку, об’єктивніше за поліцію зможуть розібратися у цій історії. Однак у рідних загиблої Іринки немає жодних сумнівів у тому, що життя їхньої дитини відібрав саме підозрюваний Василь.
– Повірте, ми впевнені, що вбив він (підозрюваний Василь, – авт.). Ми в цьому переконані! Який нам сенс брехати? У мене ростуть діти, і ми ще з чоловіком живі… Хоч душею я давно не жива, бо дитини не стало, але ж тіло моє живе. Я мушу дбати і про інших діток, хоча, чесно кажучи, зараз про них зовсім не думаю. Щось зроблять не так – я лише сварюся, нервую. Весь час Іра мені перед очима… Навіть не можу передати, що зі мною відбувається. Це не пояснити, – розповіла нам Ольга Яремчук, тітка покійної Іринки.
Нагадаємо, що рідні батьки відреклися від дівчинки, коли вона була ще зовсім маленькою – мати подалася на заробітки до Португалії, батько також роками за кордоном, у кожного з них нині інша сім’я.
Спершу Іринку виховували бабуся з дідусем, а згодом, коли бабуся поїхала до Італії на заробітки, залишилася жити з тіткою Ольгою та дядьком Іваном Яремчуками. Їх вона називала мамою і татом, з рідними батьками практично не спілкувалася.
Пані Ольга не розуміє, чому зараз так багато людей стають на захист убивці, нівелюючи смерть її донечки. Каже, що найбільше її убила поведінка столичних журналістів-екстрасенсів, які днями приїздили у смт Вишнівець.
– Та жінка (має на увазі столичну журналістку, – авт.) потім розказувала, що просто ставила мені запитання… Але це неправда! Вони всі приїхали, купа людей прийшли туди, де ми знайшли мертвою Іру. Топталися по тій крові, де лежала моя дитина. Сміялися. Я бачила відео цього. Хтось знімав… Вона (маючи на увазі журналіста із програми «Слідство ведуть екстрасенси», – авт.) ще щось таке сказала на кшталт: «Я можу і на цвинтар піти, я там ледь не щодня буваю». Я пам’ятаю її слова, з яких потім усі сміялися. Та хіба ж це смішно? Вони приїхали знімати комедію чи допомагати? Яким чином? Мені вони як зарадили? Чи навіть батькам того звіра, який це зробив? На кістках, на смерті моєї дитини…Скажіть, де тепер є люди? Одиниці залишилися. Повірте, що жодна тварина так не поводиться. Кішка, забравши у неї кошеня, і та буде кричати. А тут же люди, – ледь стримуючи гнів коментує пані Ольга.
Матір Іринки розповіла нам, що на власні очі бачила, як знімальна група стояла на місці, де кілька тижнів тому вона знайшла мертвою свою донечку. Каже, що, проїжджаючи повз, услід почула зверхнє: «О, та поїхала».
– Та журналістка мене просто морально вбила. Розумію, що це така робота, все розумію. Проте так, як вона поводилася… Як виривала ті двері, якими очиськами на мене дивилася. Казала: «Ні, ви нікуди не поїдете, поки не дасте відповіді на мої запитання». Та чому я маю відповідати, якщо не хочу говорити? Звинувачувала мене, що я посадила невинну дитину за грати. Та хіба ж я його садила? До цього навіть не знала, що він є такий на білому світі. Я навіть не знала, що його підозрюють. Тільки сказала, що це 16-річний хлопець, – продовжує Ольга Яремчук.
Жінка каже, що поведінка «екстрасенсів» довела її до сліз та відчаю. Тому Ольга вирішила написати на них заяву до поліції про здійснення на неї тиску. Слова жінки підтвердив і начальник головного управління національної поліції в Тернопільській області Олександр Богомол.
Оприлюднили результати експертизи
До слова, експерта-криміналіста проекту “Слідство ведуть екстрасенси” Наталію Костилеву, з якою виник конфлікт у мами загиблої Ірини, запросила на Тернопільщину мама 16-річного Василя, яка не вірить у те, що її син причетний до злочину. У Вишнівці навіть почали з’являтися чутки про те, що рідні Іринки взяли гроші за те, щоб підставити невинного юнака.
Однак наразі усі наявні докази свідчать про те, що 16-річний Василь був останнім, хто бачив Іринку живою. Нагадаємо, що попри таємницю слідства, правоохоронці раніше оприлюднили телефонні розмови між братом, батьком та матір’ю підозрюваного, в яких йдеться, що хлопець без тиску сам зізнався у скоєному. А днями начальник головного управління Нацполіції у Тернопільській області Олександр Богомол озвучив результати експертизи ДНК, яку проводили фахівці Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На експертизу ДНК було спрямовано кілька предметів із місця вбивства та вилучених у підозрюваного: ніж, запальничку, штани його зі слідами крові.
– У мене є постанова про надання дозволу на розголошення даних досудового розслідування. Відповідно маю право озвучити результати експертизи,- запевнив Олександр Богомол.
Олександр Миколайович зачитав висновки експертів, згідно з якими кров, яку виявили на штанах підозрюваного, та кров Ірини Мукоїд збігається.
– На запальничці ми не маємо слідів клітин з ядрами. Тобто вона нічого не підтверджує. На штанах є кров підозрюваного і потерпілої. На ножі є ДНК потерпілої і підозрюваного. Це не кров, а можуть бути потожирові виділення, шматочок шкіри і т.д,– каже головний поліцейський області.
Богомол також оприлюднив нові «скріншоти» вихідних телефонних дзвінків брата підозрюваного до самого підозрюваного у час вбивства дівчини.
– О 1:34 год. жертва востаннє спілкувалася у телефонному режимі з матір’ю, – зазначив Олександр Богомол. – О 2:15 – 2:19 год. приятелі, яких попросив старший брат підозрюваного, знаходять самого підозрюваного. Востаннє брат телефонував до підозрюваного о 2:06 год., ще дзвінки без відповіді з інтервалом у кілька хвилин були перед цим. Лише о 1:40 год. зафіксовано 33-секундну відповідь. Але про що йшлося в розмові між братами, невідомо. Як варіант, ввімкнувся автовідповідач, – розповів Богомол.
Олександр Миколайович зауважив, що оприлюднив ці дані для того, щоб пояснити той факт, що підозрюваний не міг бути разом із братом о 1:30 ночі, про що заявляють родичі.
– Навіщо тоді брат десять разів дзвонив і шукав підозрюваного? Крім того, ми маємо свідків, які допомагали шукати в ту ніч підозрюваного,- зауважив головний поліцейський області.
«Іринка сниться мені кожної ночі…»
Разом з тим, у поліції обурюються, що, на жаль, деякі жителі Вишнівця роблять висновки самостійно і не чують фактів. Натомість не сумніваються у причетності Василя до смерті Іринки її рідні. Однак, за словами Ольги Яремчук, ходити на суд поки що ні вона, ні її чоловік Іван, не мають сил.
– Не можу я на нього (підозрюваного, – авт.) дивитися! Не знаю, чи себе зможу тримати в руках, щоб не роздерти його там живцем. Не знаю навіть, чи взагалі піду в той суд, – каже пані Ольга.
До слова, 10 червня колегія суддів Апеляційного суду Тернопільської області розглядала апеляційну скаргу підозрюваного у резонансному вбивстві. У ній захисник Василя просив «скасувати ухвалу слідчого судді та винести нову, застосувавши до 16-річного підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання».
Однак Феміда вирішила, що, «враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особи підозрюваного, обрання іншого запобіжного заходу не забезпечить у подальшому його належної поведінки, а тому підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді немає». Цікаво, що раніше у поліції повідомляли про те, що підозрюваний Василь на камеру зізнався їм у тому, що скоїв. Однак у суді юнак різко змінив покази, переконуючи в тому, що це зізнання у нього «вибивали» силою.
– Та тут усе зрозуміло. Є адвокат, який розказав, як робити, те й він робить. Зрозумів, що йому «світить» тюрма. Повірте, кому-кому, а таким, як він, у тюрмі кінець. Він не убив якогось мафіозі чи багача. Він вбив дитину, молоду дівчинку. Незайману дитину! Ви думаєте, йому в тюрмі це пробачать? І там є люди. Всюди є! – мовить Ольга Яремчук. – Від нас на суди зараз ходять адвокати. Та з часом все одно мені доведеться набратися терпіння і теж піти. Однак я дуже не хочу, щоб мені на очі потрапляли ті брехливі родичі – сестри і т.д. Вони ж усі знали мою Іру, разом у садочок ходили, разом з донькою Сашею в одному класі вчилися. Як же вони всі тепер жити будуть, якщо брешуть на кожному кроці. Вони ж знали все з першої секунди! Думаю, ви чули ті аудіозаписи, що оприлюднила поліція. Вони ж всі знали, але до кінця і зараз брешуть.
Тітка Іринки Мукоїд запевняє, що погроз з боку рідних підозрюваного у вбивстві Василя немає. Хоча, за її словами, після того, що сталося, жодні залякування їй більше не страшні.
– Ви думаєте, мене ще можна чимось налякати? Хіба моя смерть для мене страшна? Ні біда, ні стихійне лихо не порівняти зі смертю дитини. Я кожну секунду думаю, чи моя дитина не мучилась, коли він її різав. То мені кого вже боятися? Хай ідуть і роблять, що хочуть. Мені вже немає чого боятися. Все найстрашніше я пережила, – ледь стримуючи сльози говорить пані Ольга.
Жінка розповіла нам, що зараз живе ніби у двох паралельних реальностях: вдень тужить за Іринкою, проте кожної ночі бачить її живою та щасливою у снах.
– Іринка сниться мені кожну ніч! Немає такої ночі, щоб вона мені не снилася. От сьогодні знов снилася…і щось таке побутове. То каже мені: «Мамо, підіть і зробіть собі нігті гарні». Одного разу снилося, що прийшла до мене на роботу і каже: «Мамо, все буде добре! Я поїду на навчання. От ми вчора ягідок нарвали, зробите мені вишеньки. Я так люблю солодке…» Кожен день інший сон. Та ніколи мені не снилося, що її з нами немає. Як ми в побуті жили, так все і сниться. З планами на майбутнє, – ділиться своїми снами Ольга Яремчук.
Жінка не розуміє, чому зараз дехто так активно виступає на захист убивці. Проте розраховує на справедливе розслідування і рішення суду. Та хто б і що не говорив, які б версії не домислював, один факт, на жаль, залишається незмінним, – живою Ірину Мукоїд родина вже ніколи не зможе побачити…
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811