Тернопільська міська прокуратура – «обезголовлена». Понад місяць, як закінчився останній, четвертий етап конкурсу на посади керівників місцевих прокуратур. Проте Генпрокурор України Юрій Луценко, який з трьох відібраних комісією кандидатів мав обрати одного, досі не визначився зі своїм ставлеником у Тернополі. Натомість дав можливість тим, хто «провалив» співбесіду та не пройшов конкурсу, реабілітуватися… І, можливо, навіть сісти у поки що порожнє крісло головного прокурора Файного міста…
Усе серйозно?
Наказ Генпрокурора про порядок проведення конкурсу був зареєстрований в Мін’юсті ще в серпні 2016 року та згодом затверджений самим Юрієм Луценком.
Згідно з процедурою передбачалося, що кандидат на посаду прокурора Тернополя має пройти успішно чотири етапи: тестування на знання законодавчої бази, тестування на загальні здібності, тестування особистісних характеристик (психологічний тест) та співбесіду. В підсумку коло претендентів мало б звузитися до трьох прізвищ, серед яких безпосередньо Генпрокурор повинен найдостойнішого призначити на посаду.
Конкурс, між іншим, тривав по всій Україні. За словами прес-секретаря Луценка Лариси Сарган, на вакантні посади в місцеві прокуратури було відібрано 630 кандидатів. Із них: 77% (483 кандидати) – без досвіду роботи в органах прокуратури; 16% (99 кандидатів) – працівники органів прокуратури; 7% (48 кандидатів) – колишні працівники органів прокуратури.
До речі, порядок відбору не передбачав оскарження чи апеляцій. У положенні йшлося лише, що пожалітися кандидати мали право у разі, якщо їх не допустили до тестування. При цьому скарга повинна бути обґрунтованою та подаватись до комісії у письмовій формі особисто кандидатом не пізніше наступного дня після одержання повідомлення про недопущення до тестування. Усе суворо та серйозно, так би мовити…
ТОП-3
Останній етап (співбесіда) відбувся 13 грудня 2016 року у Львові. До складу конкурсної комісії увійшли народні депутати, активісти, юристи та навіть журналісти. До речі, очолював комісію нардеп із Тернополя Тарас Юрик. Окрім кандидатів на посаду прокурора Тернополя, члени комісії вирішували долю також і прокурорів Львова.
Так за результатами співбесіди у трійку кандидатів на посаду прокурора Тернополя увійшли: Микола Марцун (20 балів) – перший заступник керівника Теребовлянської місцевої прокуратури, Андрій Сарахман (8 балів) – заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури та брат екс-прокурора Тернопільської області Юрія Гулкевича – Володимир (7 балів), який зараз обіймає посаду заступника прокурора Івано-Франківської області.
Саме ці три прізвища мали би потрапити на стіл до Луценка, який залишив за собою право обирати, кому підписувати наказ про призначення. Звісно, за логікою, прокурором Тернополя мав би стати той, хто набрав найбільше балів. У даному випадку це Микола Марцун. Проте не все так просто.
Фактично одразу після оголошення результатів останнього етапу конкурсу журналісти «Номер один» поспішили шукати контакти його переможця та напрошуватися на ексклюзивне інтерв’ю. Та, як виявилось, ми добряче погарячкували…
Попри те, що Марцун радо погодився на діалог, зауважив, що до офіційного призначення безглуздо було б видавати себе за начальника. Дійсно, логіка в цьому була. Тому зійшлися на думці, що поспілкуємось одразу, як Луценко підпише наказ. Та пройшов тиждень-другий, а підпису Генпрокурора не було.
Четвертим будеш?
Чесно кажучи, наші журналісти, можливо, й не надали б такій «затримці» значної уваги, якби із власних джерел нам не повідомили, що призначити прокурором Тернополя планують не Марцуна, не Сарахмана і навіть не Гулкевича.., а нині тимчасово виконуючого обов’язки прокурора Тернополя Павла Талаша. Запитаєте, як? Адже він не потрапив до трійки претендентів. Дуже просто.
Пригадуєте, під час атестації поліції місцеві активісти відмовились брати участь у відборі, пояснюючи це тим, що більшість тих, кого вони рекомендували звільнити чи понизити в посаді, подали апеляційні скарги і знову повертаються на свої місця. Схожа ситуація, здається, склалася і з прокуратурою.
Назва «чотирирівневий конкурс» говорить сама за себе. Проходиш успішно всі чотири етапи – і стаєш одним із трьох найбільш імовірних кандидатів на посаду. Однак тут є один нюанс. 29 грудня 2016 року Генеральним прокурором України було підписано наказ №414, згідно з яким усі незгідні з рішенням конкурсної комісії могли написати скаргу. І якщо вона буде ґрунтовною, ці особи отримають право далі боротися за призначення на посаду. Саме цим несподіваним благом від Луценка успішно скористався нині т.в.о. прокурора Павло Талаш. Він подав скаргу до Київської конкурсної комісії, яка її й задовольнила. Тобто замість трьох обумовлених положенням кандидатів, Луценко обиратиме ставленика вже з чотирьох.
Та з різних джерел доходять чутки про те, що саме Талаш і очолить Тернопільську прокуратуру, бо, по-перше, є симпатиком обласного прокурора В’ячеслава Перча, по-друге, перебуває у милості самого Луценка. Не виключено, що вакханалія з можливістю оскаржити рішення комісії була «розіграна» умисне, щоб мати можливість «проштовхати» своїх…
Не поганий, але й не найкращий?
Журналісти «Номер один» вийшли на зв’язок із членом Львівської конкурсної комісії, журналісткою проекту «Стоп, корупція» Лілею Ткачук, аби дізнатися, наскільки об’єктивною була, на її думку, робота комісії стосовно тернопільських кандидатів. Між іншим, Ткачук, можливо, нашим читачам відома по зйомках сюжету в Княжичах, де на неї напав місцевий житель села. Про цю справу досі говорять всеукраїнські медіа…
– З приводу некомпетентності нашої комісії. Ми були дуже здивовані, коли побачили, що кандидати подали сім скарг щодо Львівської конкурсної комісії та усіх їх задовольнили. Проте, як потім з’ясувалося, задовольнили абсолютно всі скарги, щоб потім не було судових тяжб. Якби комісія ті скарги не задовольнила, то конкурсанти б зверталися до суду і процес затягнувся б надовго. Тим паче, що останнє слово за Генпрокурором. Він призначатиме на посади, – розповідає Лілія Ткачук.
За словами нашої колеги, про упередженість роботи їхньої комісії говорити фактично безглуздо, адже вони єдині по Україні, хто виставляв бали кандидатам, і одні з небагатьох, хто проводив онлайн-трансляції засідання.
– Хоча нам говорили, що це, мовляв, не правомірно, бо таким чином останній кандидат має перевагу над першим по запитаннях. Та насправді це не так. Бо коли ти починаєш спілкуватися з кандидатом, ставити запитання, то одразу видно, хто є хто. Крім того, в себе на сторінці в соціальний мережі я розміщувала трансляцію та навіть просила друзів, аби надсилали інформацію по кандидатах, аби ми могли оперативно поставити запитання. Щоб було усе відкрито та прозоро,- запевняє Ткачук.
Між іншим, з Тернопільською міською прокуратурою Лілія знайома ще задовго до конкурсної комісії. Каже, що робила розслідування щодо екс-прокурора Мартинюка, в якому також описувала і роботу екс-заступника прокурора області Івана Антюка та екс-керівника Тернопільської місцевої прокуратури Віталія Сідорова.
– Ми до цієї прокуратури були готові, бо нам надсилали багато оперативної інформації, але максимально надійшло матеріалів з приводу Гулкевича. Щодо Талаша, то по ньому взагалі не було нічого. Сказати, що він був непридатний – я не можу. Людина працює в органах прокуратури, на запитання відповідав, у законодавстві розуміється. Вони усі були доволі гідними претендентами. Повертаючись до Талаша, то навіть на відео видно, що відповідав він адекватно, але на порядок гірше ніж ті, кого ми рекомендували,- запевняє Лілія Ткачук.
Журналістка на сто відсотків не впевнена, що Юрій Луценко тепер обиратиме не із трьох кандидатів, запропонованих комісією, а вже з чотирьох. Проте дозволяє собі припустити, посилаючись на власні джерела, що так воно і буде.
Ми, звісно, зв’язалися також безпосередньо з Павлом Талашом, аби почути, що саме не влаштувало його у роботі комісії. Проте під час телефонної розмови відповідати на наші запитання Павло Петрович відмовився. Натомість пообіцяв, що коментар ми отримаємо через прес-службу обласної прокуратури. Він, мовляв, сам звернеться до речниці Перча, а вона, у свою чергу, надасть усю необхідну інформацію нам. Хоча це, як мінімум, дивно. До прикладу, на такі запитання, як «Скільки балів Ви набрали на співбесіді?», можна було б відповідати спокійно, адже це і так публічна інформація. Це ж і стосується змісту скарги на роботу львівської комісії. Пан Талаш назвав цю інформацію «особистою», проте це далеко не так. І йому як людині закону про це точно мало би бути відомо.
Однак слова т.в.о. прокурора дотримався і наступного дня надіслав обіцяний офіційний коментар.
Так чи інакше, останнє слово за Генпрокурором Юрієм Луценком. Очевидно, що він радитиметься з цього приводу зі своїм ставлеником В’ячеславом Перчем, адже безпосередньо йому доведеться щодня працювати з новопризначеним. Поки що, за нашою інформацією, найбільш імовірним претендентом все ж залишається Микола Марцун, проте і на Павла Талаша роблять багато ставку. До речі, відхиляючись від теми, із власних джерел журналісти «Номер один» дізналися, що в міській прокуратурі очікують на ще одне імовірне призначення. Туди на роботу нібито хоче влаштуватися єдина дочка міського голови Тернополя Сергія Надала – Анастасія. Звісно, якщо це правда, то нічого кримінального тут немає. Головне, щоб працевлаштування відбувалося чесно та без сприяння впливового татка.
Коментар
Павло Талаш, виконувач обов’язків керівника Тернопільської місцевої прокуратури:
– При проведенні співбесіди зі мною одним із членів комісії допущено необ’єктивне та упереджене ставлення. Зокрема, він запитав, як я, будучи виконувачем обов’язків керівника Тернопільської місцевої прокуратури, проводив розгляд скарг та здійснював прийом громадян. Надалі цей член комісії повідомив, що у прийомний час намагався потрапити до керівника Тернопільської місцевої прокуратури, однак не потрапив і «напоровся на хамську поведінку зі сторони працівників прокуратури». Крім того, вказаний член комісії висловив свою думку про те, що я не веду прийому громадян та не забезпечую належного розгляду їх скарг.
Однак за час виконання мною обов’язків керівника Тернопільської місцевої прокуратури (25.07.2016 по 31.12.2016) на особистому прийомі прийнято 35 громадян, тоді як за 2015 рік керівником цієї ж прокуратури прийнято 11 заявників та з 01.01.2016 по 25.07.2016 керівником цієї ж прокуратури особисто прийнято 9 громадян. Водночас з’ясували, що вказаний член комісії звертався в Тернопільську місцеву прокуратуру 06.03.2016. Проте у вказаний період я не працював у Тернопільській місцевій прокуратурі, а обов’язки керівника цієї прокуратури в цей час виконувала інша особа.
Крім того, вказаний член комісії повідомив, що не отримав відповіді з Тернопільської місцевої прокуратури на своє звернення. Водночас у Тернопільську місцеву прокуратуру з 25.07.2016 по 13.12.2016 (під час виконання мною обов’язків керівника Тернопільської місцевої прокуратури) звернень від цього члена комісії не надходило.
Такими своїми висловлюваннями вказаний член комісії особисто підтвердив упереджене ставлення до мене та сформував негативну думку до моєї кандидатури в інших членів комісії, що вплинуло на прийняття рішення комісією.
У зв’язку з тим, мною, враховуючи вимоги наказу Генерального прокурора України №414, було оскаржено рішення Львівської конкурсної комісії та за результатом розгляду Київською комісією було прийнято рішення рекомендувати мене на посаду керівника Тернопільської місцевої прокуратури.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: прокуратура, тернопіль
3812