20 лютого 2023 року колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного Олега К. на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 2 лютого 2023 року щодо обраного його підзахисному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом із тим, Олегу К. призначено 214 тис. 720 грн застави, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Не погодившись із обраним запобіжним заходом, захисник Олега К. подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та в порядку ч. 3 ст. 194 КПК України зобов’язати підозрюваного за кожною вимогою прибувати до слідчого, прокурора та суду. Не заперечуючи наявності підозри, адвокат вважав, що ні в клопотанні слідчого, ні в ухвалі слідчого судді не доведено існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, що надійшли на розгляд до Тернопільського апеляційну суду, органом досудового слідства Олегу К. повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинені повторно щодо кількох осіб, із корисливих мотивів), ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 362 КК України (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, вчинені повторно за попередньою змовою групою осіб).
Довідка: санкція ч.3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-ох років з конфіскацією майна;
– ч. 3 ст. 362 КК України тягне за собою покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-ох до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3-ох років.
Так, досудовим слідством встановлено, що у другій декаді вересня 2022 року Олег К. дізнався від знайомого, що Дмитро В., який під час мобілізації підлягав призову на військову службу, мав намір незаконно виїхати за межі України. Хоча підозрюваний достовірно знав про встановлені на період дії воєнного стану правила перетину державного кордону України, у нього виник злочинний умисел посприяти Дмитрові В. незаконно виїхати за межі України.
З цією метою Олег К. вступив у злочинну змову із М. Оскільки М. як суб’єкт господарювання, мав ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень пасажирів та, відповідно до п. 2-9 Постанови Кабінету Міністрів України № 57, міг вносити відомості до автоматизованої системи ЄКІС. 16 серпня 2022 року, о 21 год. 08 хв. М. вніс до автоматизованої системи ЄКІС недостовірну інформацію, що Дмитро В. є водієм його пасажирського мікроавтобусу “Фольксваген”, а підозрюваний Олег К. забезпечив Дмитра В. автомобілем “Фольксваген”, на якому той о 3 год. 45 хв. 17 серпня 2022 року перетнув державний кордон України. Вже перебуваючи у Республіці Польща, Дмитро В. передав Олегу К. 300 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України становило 10 тис. 970 грн.
Подібним чином 16 серпня 2023 року Олег К. допоміг Андрію Л. незаконно перетнути державний кордон України і отримав за це 250 польських злотих. Відповідно до курсу НБУ це становило 1 тис. 879 грн. Слід зазначити, що Андрія Л., який немає посвідчення водія, зареєстрували водієм вантажного автомобіля.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, прийшла до висновку, що слідчим суддею дотримано стандарт доказування “обґрунтована підозра” і обрано запобіжний захід, що був співмірним з існуючими ризиками, відповідав даним про особу підозрюваного та тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання Олегом К. покладених на нього процесуальних обов’язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому колегія судді вказала, що, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином; вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного Олега К. залишила без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 2 лютого 2023 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
6156