Відданий своїм ідеалам ще до війни, Міша в перший день повномасштабного вторгнення зголосився йти добровольцем, щоб захистити майбутнє своєї сім’ї та країни.
Чудовий батько двох діток, люблячий чоловік, послушний син, таким був Михайло в житті, доброзичливим, чуйним і товариським. Михайло Левків син колишнього міського голови Тернополя працював в управлінні соціальної політики міської ради, завжди був готовий допомоги людям. Колеги які знали його кажуть:
– Я не знаю людини, яка ще так багато читала. Обідня перерва, — він із книжкою. Міняв навіть бібліотеки, бо у тих, де був записаний раніше, закінчувались книжки, які б іще не прочитав, — каже Павло співпрацівник Михайла в міській Раді.
– Не одну нічну зміну коротали у розмовах про серйозне, життєве чи смішне. Та як це буває, коли несеш чергування на об’єктах, на СП чи в окопах. На певний час розійшлися по різних підрозділах, але вже тут в лісах Харківщини знову зустрілися. Я цьому був неймовірно радий, як і всі хлопці з котрими починали служити. Михайла не стало, на жаль… – каже побратим Володимир.
Солдат Михайло Левків загинув на Харківщині неподалік Куп’янська під час ворожого обстрілу. Провести в останню дорогу Героя прийшли сотні містян, побратими з якими служив, рідні, знайомі. Священнослужителі різних конфесій провели молебень. Представники командування ЗСУ передали Державний Прапор України рідним Героя та зачитали Грамоту Головнокомандувача ЗС України. Похоронили бійця на Алеї Героїв на Микулинецькому цвинтарі.
Вічна пам’ять захиснику України! Слава Героям!
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Михайло Левків
6731