Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу обвинуваченого Михайла Д. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 9 лютого 2023 року.
Як встановлено судом першої інстанції, 19 лютого 2022 року співробітники Служби безпеки України, виконуючи свої службові обов’язки, о 17 год. виявили на вул. Князя Острозького у м. Тернопіль 18-річного Михайла Д., який саме забрав посилку зі скриньки поштомату. На пропозицію видати заборонені предмети юнак добровільно віддав полімерний контейнер чорного кольору, в якому знаходився пакет із вологою порошкоподібною речовиною білого кольору вагою 28, 6448 гр, що містив амфетамін і належав до психотропних речовин, обіг яких обмежено.
В ході досудового слідства Михайло Д. розповів, як збував наркотичні засоби та вказав координати зроблених “закладок”, які надалі було виявлено працівниками поліції.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 9 лютого 2023 року Михайла Д. визнано винуватим за ч. 2 ст. 307 (незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно), ч.3 ст.307 КК України (незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин в особливо великих розмірах). Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років із конфіскацією майна.
До відома: санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна;
– ч. 3 ст. 307 КК України – позбавлення волі на строк від 9 до 12 років із конфіскацією майна.
Не погодившись із судовим рішенням, Михайло Д. подав апеляційну скаргу та просив цей вирок скасувати та ухвалити новий, яким виправдати його через недоведеність наявності в його діях складу кримінального правопорушення.
Але до початку апеляційного розгляду він змінив подану апеляційну скаргу та просив застосувати до нього ст. 69 КК України і пом’якшити покарання, призначивши 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Вказав, що повністю визнав свою вину та активно сприяв слідству. Також зазначив, що під час досудового розслідування йому було обрано запобіжний захід – тримання під вартою та, як альтернатива, визначено розмір застави – 198 тис. 400 грн, яку і вніс його дядько. На час розгляду апеляційної скарги ними прийнято рішення частину цих коштів – 100 тис. грн перерахувати на потреби Збройних Сил України.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, ретельно перевіривши та детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку про можливість пом’якшити Михайлові Д. покарання шляхом застосування ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчою межі, встановленої санкціями статей обвинувачення. Прокурор щодо цього не заперечив.
Так, допитаний у судовому засіданні свідок Олександр Д., який є дядьком обвинуваченого, пояснив, що Михайло Д. з дитинства позбавлений батьківського піклування, оскільки одразу після його народження батько залишив сім’ю, а декілька років потому на заробітки виїхала мати. Батьки не цікавились сином і фактично його вихованням займався він, у зв’язку з чим у 2017 році Михайло Д. отримав статус “дитини, позбавленої батьківської опіки”. Також свідок попросив частину внесеної ним за Михайла Д. застави у розмірі 100 тис. грн перерахувати на Збройні Сили України.
Крім того, дослідивши дані про особу обвинуваченого, колегія суддів з’ясувала, що Михайло Д. позитивно характеризувався за місцем проживання, навчання і роботи (юнак одночасно працював і вчився в одному з вишів м. Тернопіль), раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. У суді обвинувачений повністю визнав свою вину та дав визнавальні покази, критично оцінив свої вчинки і вказав про готовність нести кримінальну відповідальність. Обставин, які обтяжували покарання, не встановлено. На думку колегії суддів, це дозволяло застосувати до Михайла Д. ст. 69 КК України і визначити основне покарання у виді позбавлення волі на строк нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями статей обвинувачення, однак з реальним його відбуванням. Таке покарання відповідало вимогам статей 50, 65 КК України та принципу індивідуалізації покарання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду вирок Тернопільського міськрайонного суду 9 лютого 2023 року відносно Михайла Д. у частині призначеного покарання змінила. На підставі ст. 69 КК України пом’якшила йому покарання та, відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначила йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.
Крім того, частину застави у розмірі 100 тис. грн перерахувати на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних Сил України, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
4892