27 липня 2023 року колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу потерпілої Марії Д. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2023 року.
Як встановлено місцевим судом, увечері, 5 грудня 2021 року, 19-річний Тарас М. на привокзальному майдані м. Тернопіль познайомився із 22-річною мешканкою с. Лучка Тернопільського району Катериною К. і запросив її на квартиру, яку винаймав на вул. Лозовецькій. Перебуваючи у квартирі, між ними виник конфлікт, в ході якого у Тараса М. виник злочинний умисел убити Катерину К. Із цією метою він схопив зі столу ніж і наніс ним ряд ударів у різні ділянки тіла потерпілої, спричинивши чисельні поранення шиї, від яких настала її смерть. Після умисного вбивства обвинувачений тіло виніс на балкон, а потім скинув у двір будинку.
Вироком Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2023 року уродженця м. Ланівці Тараса М. визнано винуватим у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині (ч. 1 ст. 115 КК України). Зважаючи, що 7 березня 2023 року вироком Тернопільського міськрайонного суду Тарас М. уже був засуджений за ч. 2 ст. 186 КК (грабіж, поєднаний з насильством) до 5 років позбавлення волі, суд застосував до нього ч. 4 ст. 70 КК України і шляхом поглинення менш суворого покарання, остаточно визначив йому покарання у виді 11 років позбавлення волі.
Також судом задоволено цивільний позов потерпілої Марії Д., матері вбитої Катерини К., та стягнуто з обвинуваченого на її користь 2 млн. грн моральної шкоди.
До відома: санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Не погодившись із судовим рішенням, потерпіла подала апеляційну скаргу і просила призначити Тарасову М. більш суворе покарання, наближене до максимального, передбаченого санкцією інкримінованої йому статті Кримінального кодексу України.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення й обрав вид і міру покарання, пропорційні тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і підстав для скасування вироку немає.
Так, обираючи обвинуваченому покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог статей 50, 65 КК України, врахував, що покарання повинно відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації, бути необхідним і достатнім для виправлення Тараса М. й попередження вчинення ним нових злочинів. Зокрема, було надано значення, що обвинуваченого визнано винним у вчиненні особливо тяжкого злочину, його підвищену суспільну небезпечність, спосіб і механізм його вчинення.
Разом із тим, суд взяв до уваги, що Тарас М. уже був судимий, офіційно не працевлаштований, мав на утриманні малолітню дитину, а також думку потерпілої, яка просила призначити максимально суворе покарання. Врахував й обставини, що пом’якшували покарання. Зокрема, що обвинувачений визнав вину та розкаявся у вчиненому, просив вибачення у потерпілої, шкодував про вчинене і бажав відшкодувати шкоду.
Посилання апелянта, що Тарас М. формально визнав свою вини та розкаявся, колегія суддів визнала суб’єктивною думкою, як і твердження про вчинення ним злочину у стані алкогольного сп’яніння, оскільки в ході розгляду справи судом не встановлено обтяжуючих обставин.
Водночас доводи апеляційної скарги стосовно м’якості призначеного покарання не містили даних про допущені судом першої інстанції порушення вимог кримінального закону, які могли бути підставою для зміни чи скасування вироку суду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу потерпілої Марії Д. залишила без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 22 травня 2023 року – без змін, повідомляє пресслужба Тернопільського апеляційного суду.
Джерело: ПЕРШИЙ онлайн
Мітки: вбивство, лозовецька, суд
6765