Приватизувати земельну ділянку, виявляється, не достатньо, щоб називати її своєю. В цьому переконались мешканці гуртожитку (ОСББ) наЛук’яновича,1, які ось уже кілька місяців відстоюють межі своєї прибудинкової території від нахабних сусідів.
Сусіди – «на межі»
– Два роки тому наше ОСББ оформило право власності на прибудинкову територію. Знаючи реалії сьогодення, межу ми позначили зацементованими стовпцями. І ось, певно, місяць тому на сусідній суміжній ділянці, яку міська рада Тернополя продала приватній особі, почались будівельні роботи. Нас насторожило те, що будівництво почалося з того, що паркан, який вони ставили, опинився за межею, тобто на нашій території. Потім люди, що працювали на будові, взагалі почали витягувати наші стовпчики, якими ми відмежувались, – розповідає голова ОСББ Лук’яновича, 1 Леся Волянська.
Пані Леся каже, що мешканці двічі звертались у поліцію. Після приїзду «копів» забудовник швиденько виправляв ситуацію, але, приміром, той же рів і далі залишався розритий на лінії межі.
– Ми, як зацікавлена сторона, звернулися до забудовника, бо ж там навіть немає елементарних відомостей, що саме будують, і люди хвилюються. Ходили чутки, що під вікнами можуть звести заправку. Однак ті документи, які надав забудовник, ще більше викликали сумнівів. Приміром, ми просили надати нам декларацію на початок робіт, вони її хоч і надали, але, до прикладу, на сайті Державної інспекції архбудкотролю ми не знайшли реєстрації цієї декларації,- каже пані Леся.
Мешканцям вдалося з’ясувати й те, що вже тривалий час реєстрацію в управлінні Державної архітектурної інспекції проводить одна особа, а у їх забудовника-сусіда зазначено прізвище жінки, яка вже давно не працює у даній структурі.
– Тобто виникли у нас певні сумніви. Тому звернулись і в Архбудкотроль, і до міського голови, аби вони невідкладно перевірили, чи правомірно проводяться ці будівельні роботи, чи достовірно видана декларація на початок будівельних робіт, а особливо нас цікавить правомірність проведення будівельно-монтажних робіт, зокрема, чи правильно вони розрили «котлован». Бо якщо так, то у нас взагалі не буде межі. Хоча завсіма будівельними нормами, наскільки я знаю, має бути відстань один метр від крайньої конструкції. Тобто з того, що ми бачимо зараз, будівельник не дотримується жодних правил розташування споруди при будівництві. Ми просили також призупинити ведення робіт до проведення перевірки. Поки що чекаємо, – пояснює голова ОСББ Лук’яновича, 1.
Гуртожиток – значить усе можна?
Взагалі, будівництво, за словами мешканців, вкрите таємницями. Адже люди досі не знають точно, що саме будуватимуть під їхніми вікнами. Паспорт будівництва не оформлено належним чином. Мовляв, повісили таку-сяку таблицю, а на ній немає ні телефонів, ні забудовника. Просто красивий плакат.
– Якщо ви були, то бачили. Там вирита така діра, що дитина, як грається, може туди впасти. Жодного телефону на паркані немає. До кого звертатися? Це ж і техніка безпеки. Ми мали ще раніше розмову з забудовником, який говорив, що зводить торговий центр. Але, дивлячись на картинку, не скажеш. Тому вирішили «зіграти» на випередження, бо ж якщо вони поставлять стіни у нас на межі, то буде вже пізно, – кажуть мешканці гуртожитку на Лук’яновича,1
Леся Волянська не заперечує, що ділянку поруч з їхнім гуртожитком придбали раніше, ніж ОСББ заявило про свої права на прибудинкову територію. Хоча це теж частково було стимулом, аби пришвидшити процес приватизації, адже люди не виключали, що на їхню землю вже на початках поклали око…
– От десь півроку тому приїздила власниця тієї землі з робітниками. Вони ходили, робили заміри вже геть до дороги. Запитую: а що ви тут міряєте, це ж приватна територія? А вони мені: нам міськрада дала цю землю. Кажу, я розумію, але вам дали той шмат, а це вже інша приватна територія. Вона тоді була дуже здивована. Може, й планували купити той шматок, а взяти – скільки треба… Не знаю, – обурюється пані Леся.
Між тим, бунтувати люди на початках не хотіли. Жили за умовними правилами добропорядного сусідства. От тільки нові сусіди не завжди відповідали на гостинність взаємністю.
– Якось приїхали, витягнули стовпчики, розібрали нашу огорожу, заїхали з боку нашої території екскаватором по газону, по кущах бузку. Їдуть, не задумуючись. От у людей таке враження, що коли гуртожиток, то можна все, – обурюється голова ОСББ.
Порушили домовленості
Хоча, перш ніж пустити «невістку в хату», люди звернулися до депутата свого округу, аби той проконтролював, щоб забудовник після того, як придбає землю, не поліз одразу на їх територію.
– Я як депутат блокував цю земельну ділянку включно з продажем на аукціоні, поки міська рада не виступила гарантом того, що зміниться, по-перше, місце розташування ділянки, а по-друге, залишити ділянку під обслуговування об’єкта. Зараз же мешканці бачать, що будова іде по всьому периметру придбаної ділянки. Очевидно, виникає запитання, як на всій площі будується об’єкт і де в такому випадку буде ділянка для його обслуговування. Тобто зараз порушено домовленості, які ми формували, перш ніж цю землю продадуть. Відповідно й люди не задоволені та пишуть скарги на забудовника. Виходом з конфліктної ситуації я бачу нові перемовини та домовленості між забудовником та мешканцями-сусідами. За моєю ініціативою такі перемовини вже ведуться і напрацьовано певний меморандум добросусідських відносин. Хочу вірити, що сторона підприємця виконає соціальні зобов’язання і надалі не порушуватиме домовленостей, – каже депутат міськради Тернополя Іван Сороколіт.
Між тим, у міськраді нашим журналістам підтвердили, що, дійсно, отримували заяву від мешканців, в якій ті просять перевірити правочинність будівництва по-сусідству.
– Вони написала нам заяву і вже за нею ми проводимо перевірку. Перетелефонували до замовника робіт, пояснили, що є зауваження збоку ОСББ на Лук’яновича, 1. Забудовник погодився надати весь пакет документів, хоча й на початках не дуже проявляв ініціативу йти на співпрацю,- каже начальник відділу державного архітектурно-будівельного контролю Михайло Горішній.
Понад три тижні в міськраді тривала перевірка об’єкта будівництва. Принаймні журналістам «Номер один» у відділі архітектурно-будівельного контролю відповідали, що замовник робіт довго «доносив» документи.
– Та перевірка, врешті, відбулася. Посадовими особами міськради 7 липня цього року було встановлено, що будівництво торгово-офісної споруди (тепер люди знатимуть принаймні, що будують у них під вікнами – авт.) поруч гуртожитку на Лук’яновича проводиться на підставі декларації, зазначені дані в якій – достовірні. Це – по-перше. По-друге,забудовником було представлено містобудівні умови, витяг із реєстру про нерухоме майно, проектну документацію та експертний звіт,- зачитує висновки по проведеній перевірці Михайло Горішній.
За словами чиновника, зазначений об’єкт розміщений згідноз генпланом, будівельний майданчик також обладнаноза всіма нормами.
– Оглядаючи ділянку на місці, ми відхилень від генплану не виявили. Однак на місці встановили, що будівництво все ж ведеться без належно оформленого інформаційного стенда. Тобто порушено ч.6 ст.134 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідно через це громадянку Кравець (власниця ділянки – авт.) було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу,- пояснює пан Горішній.
Власнику ділянки за халатне ставлення до інформаційного стендамаксимум світить трохи більше 800 грн. штрафу. Натомістьвирваних стовпців та понищених клумб чиновники міськради не побачили. Кажуть, що все законно і за генпланом. Мабуть, люди вигадала, що у них під вікнами діється безлад.
До речі, нам так і не вдалося поспілкуватисьіз власниками ділянки. Журналісти газети «Номер один» кілька тижнів намагалися вийти з ними на зв’язок, навіть просили самих мешканців гуртожитку на Лук’яновича,1, аби при нагоді повідомили своєму горе-сусіду, що його позицію також хочуть вислухати. Проте все марно. Не хочеться робити поспішних висновків, але, як то кажуть, на злодієві шапка горить.
Залишається лише сподіватися, що меморандум, який зараз напрацьовують мешканці, вирішить цю земельну суперечку. Адже немає значення, у чиїй власності земля, – гуртожитку чи престижної будівельної фірми. Закон же принаймні поки що для всіх один.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3813