21-річному тернополянину Володимиру Старковському, котрий, незважаючи на свій молодий вік, встиг пройти Майдан і взяти участь у війні на сході України, оголосили обвинувачення за… незаконне заволодіння транспортним засобом і намагаються засудити на 8 років.
10 місяців у СІЗО
Досудове слідство тривало два місяці. Потім судове засідання у Збаразькому районному суді (бо злочин скоєно на території м. Збаража) не могло відбутися аж до 26 липня ц.р. через неявку потерпілих, свідків та з інших причин. Весь цей час, а це понад 10 місяців, Володимир перебуває у Чортківському слідчому ізоляторі (СІЗО) – арештному домі управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Тернопільській області.
Усе розпочалося наприкінці вересня 2015 року, коли Володимир Старковський, боєць корпусу спеціального призначення «Вікінг», перебував у відпустці вдома в Тернополі. Тоді до нього звернувся знайомий, удвічі старший за Володимира, з проханням підстрахувати чи то виступити у ролі охоронця під час купівлі авто, яке, за його словами, він хотів придбати по оголошенню через інтернет. Як виявилось пізніше, той знайомий мав три судимості, був рецидивістом і планував не купляти машину, а просто її, на його жаргоні, «відтиснути». Вже й покупців на запчастини тієї ще непридбаної машини у Києві мав. Та молодий боєць, немаленького зросту та міцної статури, по своїй доброті про ті плани й не здогадувався, тож погодився допомогти.
Сепаратисти заочно засудили Старковського до страти
Давайте з’ясуємо коротко, хто ж такий Володимир Старковський. Про нього «Номер один» вже писала влітку минулого року як про героя Майдану та АТО, як він воював, про його почуття, прагнення, плани на майбутнє. Про те, як він у 18 років просто втік з дому на Майдан у Київ, де брав найактивнішу участь у революції Гідності, мав поранення та контузію, як довго ходив із пластиковою кулею, а після її видалення знов утік з лікарні. Взагалі, це чоловік-патріот не на словах, а на ділі. З початком війни на сході України разом з майданівцями без усіляких роздумів подався добровольцем на війну і служив у батальйоні «Айдар» у спецпідрозділі «Вікінг». Воював неабияк, за короткий час його вже добре знали сепаратисти і російські спецслужби. Вони оголошували його в розшук, пропонували винагороду за його голову та як особливо небезпечного «прєступніка» для них розмістили на своєму сайті «Трібунал» і заочно засудили до смерті. Ще тоді на запитання «Чи не боязко тобі?» Володя відповів: «А чого? Не ми повинні їх боятися, а вони нас!»
До слова сказати, у Збаразькому райсуді до справи Старковського долучено декілька прохань-звернень від військових ГО та ЗСУ про взяття його на поруки за підписами командувачів та генералів. Ось, до прикладу, витяг із протоколу засідання президії громадської організації «Міжнародна академія козацтва» у Києві: «1. Клопотати перед Збаразьким райсудом про взяття на поруки Володимира Старковського. 2. Сприяти його подальшому несенню служби в зоні проведення АТО в складі ЗСУ…». І першим у списку підписів стоїть прізвище командувача корпусу спецпризначення «Вікінг» А. Жмудовського, а також ще понад 20 підписів інших військових. До того ж сам командувач «Вікінга» з одним зі своїх полковників власноруч привезли з Києва це клопотання до Збаразького суду відносно свого рядового(!) бійця.
«БМВ-520» оцінили в 6300 доларів
На запитання, чому так довго тягнеться процес, головуючий суддя по даному кримінальному провадженні Богдан Олещук відповів наступне: «У цій справі задіяно багато осіб – окрім двох підозрюваних, є ще три потерпілих, свідки, адвокати обох сторін, прокурор, тому кожного разу важко узгодити все, зібрати всіх і справу відкладали. Суд зі свого боку робить усе для прискорення процесу, наприклад, за неявку до суду на потерпілих двічі накладали грошові стягнення у розмірі 1000 гривень. Дещо затягнувся час через хвороби підозрюваних, адвокатів, а також додано ще одну справу по Старковському за ст. 296 КпКУ «Хуліганство». За новим законом (так званий закон Савченко – авт.), особам, які перебувають під вартою у СІЗО, один день зараховується за два, це має важливу роль при оголошенні вироку. За доказами, що будуть на судових засіданнях виявлені та підтверджені, прийматимуться остаточні рішення суду. Сьогодні є вже обвинувальний акт, допитано одного потерпілого, бо інші два та свідки знову не з’явилися. Суд надалі розглядатиме справу в межах доказів обвинувачення і захисту, в нарадчій кімнаті даватиме оцінку тим доказам і відповідно прийматиме рішення. Наразі, за словами потерпілого, збитків у розмірі 6300 доларів їм не відшкодовано і поки що інших доказів прокурор не надав».
Під час процесу прокурор Збаразької райпрокуратури детально ознайомив усіх із показами потерпілих – з обставинами, за яких було у власника забрано авто «БМВ- 520», та іншими фактами.
Адвокат Володимира Старковського з Тернопільської обласної колегії адвокатів Ігор Янкович після першого засідання суду сказав: «Я не мав можливості сьогодні задати такі запитання, як наприклад: кому належала машина? які є докази цього? Немає інформації, чи є дане авто двійником, трійником і т.д. Де нині воно перебуває? У матеріалах досудового розслідування документів на дане авто немає».
Взагалі, навіть після першого судового засідання у присутніх, далеких від юриспруденції, виникає багато запитань. Як кажуть, видно багато невідповідностей у показах потерпілого. На перший погляд, такі незначні факти, наприклад для Володимира Старковського, можуть стати фатальними, адже він в афері з «відтисканням» авто не брав участі, був лише споглядачем. Складається таке враження, що справа шита білими нитками.
Зрозуміло, перше судове засідання мало що дало і його було перенесено на середину серпня, а звинувачуваним утримування під вартою відтерміновано до 24 вересня
У бійців АТО особлива оцінка цінностей
Дана історія – це не констатація фактів, не оцінка чи обговорення досудового і судового розслідування. Це, швидше, роздуми вголос про суворе сьогодення, коли йде війна, про долю бійця і його рідних, турботу друзів, про психологічний стан людини в умовах війни та миру. На превеликий жаль, суспільство починає задумуватись над питанням психологічної реабілітації бійців АТО в більшості випадків, коли їх поведінка призводить до криміналу. Та слідство, суд, а потім і в’язниця лише посилюють негативні впливи на й так травмовану війною психіку вояків, і вони йдуть за грати фактично хворими, а то й зломленими. Кого ці хлопці-вояки «пускали» до себе в душу, той зрозумів: у цих людей своя особлива оцінка всіх цінностей. З одного боку, вона замішана на крові, а з іншого – на надзвичайній любові до Батьківщини. Їх розриває туга, вони спалахують, мов іскра, при прояві навіть незначної несправедливості, тому часто різкі не лише на словах, а й на ділі. І «добре», якщо це проявляється лише в хуліганстві, але нині вже є багато випадків інших злочинів АТОвців: убивства, насильство, грабунки тощо.
Все ж не будемо песимістами і надіятимемось на справедливе правосуддя. От і Галина Старковська, мати бійця, ще один син якої чесно відслужив рік в одній з найгарячіших точок зони АТО, у Мар’їнці, і в якого вона була на передовій і як матір, і як волонтер, каже, що вірить у це, довіряє судді та адвокату сина.
Слід зазначити таку деталь: до зали суду Володимир Старковський заходив у кайданках та з гучним привітанням «Слава Україні!». З такими ж словами він і покидав суд…
Віктор Аверкієв
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: активіст, АТО, майдан
3810