Жнива підходять до завершення. Підприємці розповідають, що цього року працювати було нелегко. Сильна посуха погано позначилась на роботі господарств. Тим не менше, показники врожайності перевищують минулорічні.
Комбайнери отримали по 23 тисячі зарплати
Ще кілька днів і тернопільські аграрії зберуть з полів усі зернові. Наступний етап – посів сої та озимини. Ось тільки коли він почнеться і чи почнеться взагалі, аграрії поки сказати не можуть. Окремі райони області потерпають від посухи. Через відсутність опадів верхній шар ґрунту зневоднений, тож аграрії задумуються, чи варто закидати у нього зерна.
У цілому 2016 рік фермери називають врожайним. ПАП «Іванівське» (Теребовлянський район) уже зібрало всі зернові культури. Його керівник Антон Білик розповідає, що впродовж жнив на полях працювало вісім комбайнів. Завдяки сухій погоді, зібрати врожай вдалося швидко.
– Ранні зернові зібрали повністю. У попередні роки були випадки, що в процесі жнив через дощі комбайни зупинялися два-три рази. Цього року техніка як зайшла без опадів у поля, так і вийшла. Залишились кукурудза, цукрові буряки та соя. Півтора місяця не було дощу, тому ситуація не проста. Зважаючи на погоду, показники доволі непогані. По групі ранніх зернових культур становлять 73 центнери на гектар. Це трохи менше, ніж у минулому році, але забезпечує нас відповідно до потреби. Дозволяє вчасно розрахуватись за паї, сплатити податки та розрахуватись за насіння. Проблема в тому, що зараз дуже сухо. За останні роки я такого не пригадую. Вже минулого року ситуація була непростою, а тепер тільки ускладнилась, – каже Антон Білик. – Зараз треба сіяти ріпак і готуватися до посіву озимих. Але через сухість ґрунту дуже важко щось прогнозувати. Можливо, доведеться частину озимого ріпаку перевести на ярий.
Як розповів аграрій, більшу частину врожаю підприємство планує законсервувати. Зараз продавати зернові не вигідно. Закупівельні ціни в період жнив знизились, тому аграрії змушені чекати кращих часів.
– Перед жнивами пшеницю продавали по 4300 грн. Зараз – 3900 грн. Прогнозовано після жнив ціни падають, адже частина аграріїв змушені продавати зернові. Одні мають сплачувати кредити, інші – розраховуватись за паї, – розповідає Антон Білик.
ПП «Іванівське» працює на внутрішньому ринку. Збут культур забезпечують стабільні партнери-підприємства. На час жнив зарплата комбайнерів становила від 20 до 23 тис. грн. У середньому виходило по тисячу гривень на день. Загалом під час жнив у господарстві працюють понад дві сотні працівників.
Податки зросли у 15 разів
Більш поблажливою була погода до аграріїв із Чортківського району. Там хоча й зрідка, але випадали дощі. Як розповів «Номер один» директор «Ягільниця-В» Василь Вислоцький, жнива на підприємстві планують завершити за два-три дні.
– Вони проходять дуже добре. Погода нам у цьому допомагає, – розповідає аграрій. – Цього року була дуже складна ситуація з опадами, але в нашій місцевості були короткочасні дощі. В результаті, врожай трохи кращий, ніж минулого року. Наразі зібрали ярий та озимий ячмінь, яру пшеницю.
За словами пана Василя, пальне підприємство закупило ранньою весною. Тоді його вартість була значно нижчою, зрештою, як і добрива.
– Зараз продаємо зернові у невеликій кількості. Лише для того, щоб забезпечити роботу підприємства. Адже треба закупляти міндобриво, вже почали сіяти ріпак. Решту продаватимемо пізніше, коли підростуть ціни, бо зараз невигідно, – каже пан Василь. – Ми регулярно закуповуємо нову техніку, тому що зростає конкуренція. Із застарілими машинами неможливо бути конкурентоспроможним.
Аграрії розповідають, що хоча долар стабілізувався, ціни ростуть, у тому числі на міндобрива та гербіциди. Винятком є лише с/г продукція.
– Я сам родом із цих сіл. Знаю кожного пайовика, кожну родину. Я завжди на місці, тому якщо у людей виникають якісь проблеми, вони знають, де мене знайти. У Ягільниці розрахунок за паї становить тонна зерна за один гектар або у грошовому еквіваленті, – розповідає Василь Вислоцький.
Труднощів у роботі аграріїв додали зміни до Податкового кодексу. У порівнянні з минулим роком, податкове навантаження зросло у 10-15 разів. Тож аграрії навіть не прогнозують, з якими фінансовими показниками підприємства вийдуть у кінці року.
– В усьому світі діяльність на землі є дотаційною. У нас дотацій не виплачують, пільгових кредитів не дають. Ще й у 10-15 разів, у порівнянні з минулим роком, збільшили податкове навантаження. Зараз важко сказити, як це вплине у підсумку на роботу підприємства, – зазначає Василь Вислоцький.
Господарства розширюються
Не втрачає оптимізму ще один аграрій із Чортківщини, директор ПАТ «Дзвін»
Василь Градовий. Тут теж планують завершити жнива за два-три дні.
– Враховуючи, що дощу не вистачало, врожай нас задовольняє, – розповідає керівник підприємства. – На черзі – збір соняшника, цукрового буряка, сої та кукурудзи. Одне збираємо і зразу готуємося до посівної. Враховуючи, що цей бізнес є непрогнозованим, треба робити все, аби бодай трохи його застрахувати. Якщо не вродила одна культура, то виручає інша. Враховуючи, що ресурси для нас виросли в ціні щонайменше у три рази, а вартість продукції – ні, то змушені продавати урожай. Хоча паритет цін не в нашу сторону, але частину продукції будемо реалізовувати і вкладати в землю. До того ж треба розраховуватись за паї, платити зарплату, сплачувати податки, які цього року серйозно підняли.
Попри це, господарство розвивається. Ферма перебуває у процесі реконструкції і повинна вийти на норму 600 корів. Передбачається, що це буде зразковий об’єкт з усіма умовами для утримання тварин та роботи працівників.
Допомагають розвиватися селу
Аграрний бізнес – це саме та сфера, яка допомагає розвиватися селу. Підприємці не тільки створюють нові робочі місця, а й розвивають інфраструктуру. Цей фактор, вочевидь, став вирішальним під час виборів до обласної ради у жовтні 2015 року. Люди побачили реальну роботу господарів, тож делегували їх у раду.
– Система виборів, застосована у жовтні минулого року, показала, кому довіряють люди, – зауважив голова обласної ради Віктор Овчарук. – Раніше депутати йшли партійним блоком. Зараз люди мають можливість тих, кого вважають гідними. Скільки сьогодні аграріїв зайшло в обласну раду! З цими людьми дуже просто. Вони знають, як працювати і що потрібно робити для того, щоб підняти економіку Тернопільщини. Водночас зростання цін дуже б’є по роботі аграріїв. І кошти, які можна було б спрямувати у соціальну сферу, треба вкладати у бізнес. Тим не менше, с/г підприємства багато зробили для покращення інфраструктури сіл, де вони живуть та працюють. За їхньої підтримки ремонтують дороги, дитячі садки, школи та церкви. Якби не аграрії та їхня допомога, соціальній сфері села було б дуже важко.
Коментар
Олег Барна, народний депутат України:
– Створення належних умов для роботи с\г підприємств, розвитку сільськогосподарського виробництва, нових робочих місць та відновлення тваринницьких ферм – це питання номер один. Проблема глобальна в тому контексті, що більшість виробництв носить сировинний характер. Країна продає зерно за кордон, а треба переходити на переробку сировини і продавати готову продукцію. Це не тільки збільшить експортне надходження, а й дозволить створити нові робочі місця. У цьому плані в нас є доволі потужний резерв.
Другий момент – це створення нормальної податкової бази. Підприємці звертаються з вимогою, щоб умови роботи були для всіх однакові. Податкова система сільськогосподарського виробника має бути пропорційна кількості землі. Бо зараз у загальній системі виходить так, що хто має більше землі, той платить менше податків по відношенню до гектара. Ця система сприяє лише розвитку агрохолдингів. А дрібніші підприємства мають дуже велике фінансове навантаження.
Агрохолдинги більше спрямовані на інтенсифікацію, а разом з тим – скорочення робочих місць за рахунок запровадження технологічних процесів. Вони не зацікавлені у розвитку сільської інфраструктури.
Зараз у Верховній Раді групою депутатів ми піднімаємо серйозне питання щодо розвитку саме малого та середнього фермерського бізнесу, створення сімейних ферм. Вимагаємо, аби Кабінет Міністрів відновив лінію пільгового кредитування дрібних підприємців, що б дозволяло закупляти с/г техніку.
Область має високий потенціал у розвитку садівництва та ягідництва. Великим попитом на експорт користуються українські горіхи. Лобіюватимемо виділення земельних ділянок, щоб люди цим займалися. Зараз є чітка позиція керівництва районів та області щодо роботи агрохолдингів. Якщо вони укладають або поновлюють договори з людьми, останні мають серйозно ставити питання щодо покращення соціальної сфери села.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: аграрії, жнива, земля, Тернопільщина
3810