Ярослав Карпик – один з найавторитетніших керівників на Тернопільщині. Попри непрості часи, тернопільський радіозавод «Оріон», який понад 25 років очолює Ярослав Михайлович, не лише виживає, а й потроху нарощує потужності, вчасно платить заробітну плату, забезпечує працівникам соціальну складову та справно сплачує податки. Голова правління ПАТ «Тернопільський радіозавод «Оріон», заслужений машинобудівник України, кандидат економічних наук, академік Академії економічних наук України Ярослав Карпик розповів як про загальну ситуацію в Україні, так і про те, як у таких умовах працює підприємство, котре він очолює.
Виробництво відчуває дефіцит робітничих професій
– Нині Україна живе у непростих умовах. Але замість того, щоб об’єднати країну в боротьбі з ворогом, нашу державу і далі розривають чвари, скандали, тиск на бізнес…
– Сьогодні маємо палаючий Донбас, розорене видобувачами бурштину Полісся, двопаспортне Закарпаття, нардепів, які, при всій цій біді, відпочивають на найпрестижніших курортах світу і також мають декілька паспортів. Міністерством економіки проаналізовано і зроблено висновок, що кожен третій бізнес знаходиться в тіні. Маємо таку неприглядну картину в державі – мусимо з цим боротися. Теоретично про це говорять усі. На останньому засіданні Кабінету Міністрів Прем’єр-міністр Гройсман доручив урядовцям до 24 серпня цього року опрацювати конкретні випадки тиску на бізнес та вирішити питання, які давно не вирішувались. За словами Прем’єра, жорсткі підходи будуть застосовуватись до представників усіх контролюючих структур, які тиснуть на бізнес, зокрема, Державної фіскальної служби України, Митної служби, Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Якщо вони будуть паразитувати, їх буде звільнено з роботи та зроблено все для того, щоб бізнес відчув належні умови для свого розвитку. Як бачимо, цей час для нас не настав і ніякого полегшення ми не відчуваємо.
– Пане Ярославе, на Ваш погляд, які на сьогодні найактуальніші проблемні питання в нашій області?
– Рівень безробіття на Тернопільщині протягом останніх років залишається одним з найвищих як у державі, так і серед регіонів-сусідів. Разом з тим, у нас і найнижчий рівень зайнятості, чисельність безробітних становить 58 тисяч. На жаль, у 2015-2016 роках зменшилась і кількість роботодавців, які інформують службу зайнятості про вакансії. Зараз найбільший попит на робітничі професії. Виробництво відчуває гострий дефіцит у кваліфікованих робітниках. Існуючий механізм управління відтворення робітничого потенціалу не відповідає потребам ринку праці, вимогам роботодавців, що гальмує розвиток економіки. На утримання ПТУ в Тернополі потрібно 76 мільйонів, місто виділило 17-ть – звідки ще взяти гроші, щоб наші профтехучилища функціонували, поки що не відомо. Разом з тим, план із призову до Збройних сил в області виконано: Підволочиськ – 125%, Зборів – 124%, Козова – 117%, Монастириськ – 115%, Чортків – 114%, Тернопільський та Підгаєцький райони відстають. Постає питання: для чого і з якою метою залишати українську економіку без кваліфікованого працівника? Адже нестача кваліфікованих кадрів може неабияк гальмувати розвиток виробництва вже у найближчі роки.
«Укроборонпром» завалив програму серійного виробництва танків
– Підприємствам, подібним Вашому, не просто працюється, адже згорнуто багато національних програм, спостерігається великий відтік наукових кадрів тощо…
– За всі роки незалежності нашої держави сьогодні рівень науково-технічного потенціалу найнижчий та, як це не сумно, продовжує знижуватись. Не виконуються, часто й ігноруються норми чинних законів в інноваційній сфері, а відсутність стратегії розвитку економіки призводить до поступової втрати сфери наукових досягнень і розробок, неефективного використання світових розробок. Це призвело до втрати менеджерських функцій щодо розвитку промисловості, виробництва та економіки в цілому. Заблоковано реалізацію пріоритетних напрямків розвитку інноваційної діяльності, згорнуто національні та державні цільові програми, втрачено контроль над галузями виробництва, а з ліквідацією Міністерства промислової політики посилились руйнівні процеси в машинобудівній галузі, авіабудуванні та суднобудуванні. При цьому виникли проблеми з підготовкою керівного складу міністерств і відомств. При зустрічі з Володимиром Гройсманом директор заводу «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв запропонував направити окремих міністрів пройти початковий курс навчання економіки українських підприємств. В Україні за бюджетні кошти готують фахівців для сфери економіки і права втричі більше, ніж спеціалістів технічних та фізико-математичних наук, разом з тим, значна частина яких не працюють за фахом.
– Ярославе Михайловичу, можете назвати конкретні факти неефективної роботи державної влади у питаннях обороноздатності?
– Незбалансованість державної політики, відсутність потужного органу виконавчої влади у сфері промислового виробництва призвели до призупинення цілого ряду виробництва озброєння і військової техніки, яке зав’язане на «Укроборонпромі», створено нерівні, неконкурентні відносини серед підприємств. Таку оцінку дав директор Центру досліджень армії конверсії і роззброєння Валентин Бодрак. Наприклад, «Укроборонпром» хотів забрати у підприємств розробки безпілотної системи без жодних сплат. Самого механізму передачі в країні немає. Щодо «Оплотів», то концерн фактично завалив програму серійного виробництва танків, перспективи поки що немає. Підприємства, які зараз працюють, повинні мати набагато більші права, і ми розуміємо, що відповідальність директорів має бути більшою. Для ефективної роботи державних підприємств уже давно пора ввести у склад наглядової ради представників профільних міністерств, оборонних відомств, ФДМ України і представників обласних державних адміністрацій, які працюють за профілем, а не працівників з гуманітарних напрямків. І коли в країні фактично війна, на часі дуже жорсткі правила як для виробничників, так і для представників відповідних відомств і влади. Сьогодні всі констатують відсутність чіткої вертикалі управління оборонною промисловістю і всі рішення ухвалюються за подачею конкретних осіб, а не держави. Живий приклад: ніхто не проаналізував, з якою метою закупили старі «Саксони», чому вибір зразків зв’язку здійснили на користь прямої закупівлі застарілих американських радіостанцій? І ще можна привести ряд прикладів, які служать не на користь державі, та й взагалі, системно проаналізувати процес оборонного реформування – не можливо. Нам не зрозуміло, чому новітні вироби бронетанкової техніки, так звані «Оплоти», відправляються в Таїланд, безпілотні авіаційні комплекси – для аграріїв, а українські бійці на фронті користуються технікою вчорашнього дня.
Якісний зв’язок – це перше, що має бути на війні
– Що нині пропонує для оборони тернопільський радіозавод «Оріон»?
– Сьогодні наше підприємство виготовляє новітні системи радіозв’язку для потреб Збройних сил України, МВС, Держкордону, Служби безпеки України та для залізниці. Повертаючись із зони проведення АТО, воїни дуже часто нарікають на те, що їх вистежують за розмовами через мобільний зв’язок. Чому до цих пір ніхто не проаналізував, за яких обставин гинуть наші люди на війні? Втім, коли вже третій рік триває збройний конфлікт, ніхто не цікавиться, якої якості зв’язок і чому держава не захищає своїх людей. Загальновідомою доктриною є те, що якісний зв’язок – це перше, що має бути на війні, бо це перш за все, – безпека.
Ми маємо засоби радіозв’язку, які розроблено та впроваджено інженерно-конструкторським складом нашого підприємства спеціально для проведення військових дій. Наш зв’язок неможливо зафіксувати, його не можна прослухати і т.д. На жаль, військові командири і керівники державних структур, які би мали займатися цими життєво-важливими питаннями, не приділяють їм належної уваги.
– Тобто засоби радіозв’язку «Оріону» не використовують українські вояки?
– Сьогодні роботу на ПАТ «ТРЗ «Оріон» призупинено, основною причиною простою одного з найбільших підприємств області, монополіста в Україні з виготовлення засобів радіозв’язку є банальна відсутність замовлень. Ми надіслали свої пропозиції всім міністерствам та відомствам, які зацікавлені у нашій продукції, а саме: МЗСУ, МВС, Держкомкордон, СБУ, Укрзалізниці, проте реакція відсутня.
Нам би хотілося, щоб керівництво нашої області та держави певною мірою повернулося лицем до роботи в промисловому комплексі. На сьогодні жодної програми з розвитку промисловості області ми не маємо, в той час коли наші сусіди, а саме Закарпатська область, 80 відсотків машинобудівної промислової продукції реалізовує за кордон, а це і валюта, і зайнятість. Ця галузь забезпечила близько половини обсягу реалізації продукції. Нам необхідно рівнятися на Закарпатську область, яка не пріоритетна в промисловості, але сьогодні працює. В Тернопільській області немає державних підприємств, які працювали б і були відкриті для інвесторів. Останніх півроку під час візиту в нашу область керівників держави різних рангів місцева влада вихваляється тільки іноземним інвестором «СЕ Борднетце-Україна», від якого ми маємо лише зайнятість населення та податки. А що ще вони зробили для міста, області, для нашої держави? Чи не краще було б поцікавитись і державним підприємством, яке розташоване за 500 метрів від «СЕ Борднетце-Україна», запитати у колективу заводу «Оріон», які проблеми виникають у національного виробника радіозв’язку, та допомогти у їх вирішенні?
– Тривалий час на аукціоні пропонується на продаж державна частка акцій ПАТ «ТРЗ «Оріон», яка становить 96,18 відсотка у статутному капіталі, але покупця так і не знайдено.
– Регіональним відділенням ФДМУ по Тернопільській області у липні цього року оголошено черговий конкурс із продажу пакета акцій підприємства. Та жодного інвестора, тим паче іноземного, бажаючого придбати наші акції, не було зареєстровано. Наступний конкурс з продажу пакета акцій товариства оголошено на 23 серпня 2016 року. Як воно буде, не знаємо, але бачимо, що все-таки ФДМ України почав проявляти зацікавленість і наполягає, щоб завод продати, оскільки основним пріоритетом приватизації є підвищення ефективності виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної перебудови і розвитку економіки. Керівник Фонду державного майна України Ігор Білоус відвідав наше товариство, щоб поспілкуватись із керівництвом та фахівцями про досягнення і перспективи розвитку підприємства, оглянути потужності та площі заводу, проаналізувати стан збереження майна, проникнути в усі етапи виробництва продукції. Наше підприємство склало позитивне враження на голову ФДМУ. Поки в країні не спостерігається великого припливу іноземних інвестицій, Ігор Білоус вважає, що справедлива і прозора приватизація державних підприємств є одним із факторів відновлення економіки України та стане потужним поштовхом для розвитку країни.
Іван Білий
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418