За розрахунками експертів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у 2015 році до місцевих бюджетів у вигляді податків сільськогосподарськими товаровиробниками було сплачено 6,1 млрд. гривень. У той же час, в «тіньовому» обробітку перебуває близько 7 млн. гектарів землі, через що бюджети недоотримали ще 2 млрд. гривень або третю частину від податків, сплачених у 2015 році. Таким чином спільні зусилля влади та бізнесу в реформуванні сектору можуть додатково залучити 3,6 млрд. гривень вже цього року.
Фінансування розвитку сільських територій та наповнення місцевих бюджетів відбувається за рахунок таких податків, що сплачуються аграрними виробниками:
- Єдиний податок 4 групи: сплачені кошти повною мірою надходять до бюджетів сільських громад. Ставка податку в 2015 році для ріллі складала 0,45% від нормативно-грошової оцінки земель с/г призначення, а в 2016 році була підвищена до 0,81%.
- Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), що вираховується з орендної плати за земельні паї: в 2015 році його ставка складала 15%, з 2016 уже складає 18%. Три чверті сплачених коштів залишалось на місцевому рівні або передавалось сільським громадам у разі їх об’єднання.
- Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), що вираховується із заробітної плати: в 2015 році його ставка була так само на рівні 15%, з 2016 року – 18%. 60% від сплаченої суми залишались у районному бюджеті, 15% – надходили до обласного, ще 25% – до державного бюджету. Так само, в разі об’єднання сільських громад, частина коштів надсилалась до спільного бюджету.
За рахунок сплати єдиного податку 4 групи місцеві бюджети в минулому році отримали 2,5 млрд. грн. від використання 21,3 млн. га земель с/г призначення, що офіційно використовуються аграрними підприємствами. Від «тіньового» обробітку місцеві бюджети недоотримали 0,82 млрд. грн. Через підвищення ставки податку в 2016 році аграріями буде сплачено близько 5,3 млрд. грн. єдиного податку з офіційно оброблюваних земель, а при детінізації оброблюваних земель залучено додаткові 1,8 млрд. грн.
ПДФО з орендної плати за земельні паї у 2015 році склав 1,81 млрд. грн. Сума недоотриманих коштів оцінюється в 0,6 млрд. грн. Підвищення ставки ПДФО з 2016 року може призвести до збільшення надходжень на місцевому рівні від цього податку до 2,61 млрд. грн. цього року, а потенційні надходження внаслідок детінізації оцінюються у 0,87 млрд. грн.
Надходження до місцевих бюджетів від сплати ПДФО, що стягувалось із заробітної плати працівників аграрного сектору, минулого року склали 1,77 млрд грн та ще 0,59 млрд. грн. було недоотримано внаслідок «тіньового» обробітку землі. В 2016 році прогнозується сплата аграрними підприємствами 2,69 млрд. грн. податку на обласному рівні, а додаткові надходження від детінізації можуть скласти 0,9 млрд грн. При цьому очікується, що середній рівень заробітної плати в сільському господарстві за підсумками року зросте з 3140 грн. до 3984 грн. за місяць при стабільних економічних умовах.
«У тіні сьогодні перебуває близько третини аграрного сектору, що призводить до занепаду сільських територій, а зростання податкового навантаження лише стимулює агробізнес працювати непрозоро. Складається ситуація, коли через нестачу державних коштів з прозорого бізнесу намагаються стягнути більше, тоді як боротьби з тіньовим бізнесом не відбувається. Ми вважаємо, що запровадження мінімального податкового соціального зобов’язання з 1 га с/г земель допоможе збільшити надходження до місцевих бюджетів від тих агровиробників, які зараз працюють “в тіні”», – підсумував генеральний директор УКАБ Тарас Висоцький.
Крім обов’язкових виплат, прозорі аграрні компанії також надають соціальну допомогу місцевим громадам та мешканцям. Згідно дослідження Асоціації, в середньому з 1 гектара с/г земель 66 гривень направляються на соціальні потреби сільських громад. Загальний обсяг такої допомоги із офіційно орендованих земель оцінюється в 1,4 млрд. грн.
За аналітичними матеріалами Українського клубу аграрного бізнесу
Довідка
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» була заснована у 2007 році для захисту економічних і професійних інтересів гравців аграрного бізнесу України. УКАБ є унікальною платформою в Україні для налагодження ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їх роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. До складу Асоціації входять найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України, втому числі – агрохолдинг «Мрія».
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418