У Теребовлі, в районі «Сади» біля школи №3 та біля церкви, відкрито меморіальний знак пам’яті та шани всім борцям за волю України в різні часи.
Є люди, яких слава оминає, є люди, які її тяжко здобувають, інколи навіть ціною власного життя. А є люди, які просто приречені на славу способом свого життя, своїми помислами, різнобічними талантами та важкою працею. Таким є теребовлянець, великий патріот, волонтер, скульптор та заслужений художник України Микола Шевчук, який і створив пам’ятник для увіковічення слави предків-героїв.
За словами директора Теребовлянської школи №3 Віри Лазорчик, ідея створення пам’ятника виникла спершу в учнів та педагогів.
– Поряд зі школою є церква, навпроти – капличка, трохи далі – пам’ятник загиблим землякам у роки ІІ світової війни, а сучасним героям, які воюють на сході України, пам’ятника не було. Спочатку думали про меморіал воїнам АТО, але діти почали питати: а козакам, січовим стрільцям, повстанцям ОУН-УПА? Ми звернулися до нашого відомого художника і скульптора Миколи Шевчука, і він погодився створити скульптуру для всіх борців України. Отак і вийшов з-під його умілих рук цей витвір мистецтва, – зазначила пані Лазорчик.
Микола Шевчук про своє дітище з любов’ю та натхненням розповів так: «Мені дуже сподобалась дана ідея і я працював над скульптурою з самого ранку до пізньої ночі понад місяць у двох кам’яних кар’єрах нашого району. Матеріалом був так званий теребовлянський пісковик. Працювалося з легкою душею, але рукам було дуже тяжко, та тішило те, що не для себе стараюся, а на благо людей. Фактично в монументі є два перших плани – це тризуб і три розпростертих крила різних розмірів. Величина крил символізує зв’язок трьох поколінь борців за волю України, це в той же час і крила лелечі, і журавлині, й ангельські – нехай покривають наших бійців від ворожих куль, від підступних ударів у спину ножами російських загарбників і внутрішніх ворогів. Тризуб – на фоні стіни, яка символізує тернистий шлях волелюбців у будівництві України, ця стіна згодом має бути міцнішою за кремлівські стіни. Вертикально вниз іде назва знака, а на п’єдесталі надпис «Героям слава!». Це немовби відповідь людям, які прийшли вклонитися полеглим героям і сказали їм «Слава Україні!».
На віче-мітинг, присвячений відкриттю меморіального знака, прийшло багато мешканців міста, було серед них і багато батьків з малолітніми дітьми, літніх людей, один старший чоловік прийшов на милицях, також приїхали гості з Тернополя, інших міст та сіл області.
Після хвилини мовчання право відкрити пам’ятник і запалити свічу пам’яті надали меру Теребовлі та директору школи. Виступаючі, яких було чимало, в тому числі й учні школи, у своїх промовах говорили, що найбільше в світі щастя – це мир на землі, коли на ній квітнуть чарівні квіти, а люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів і діти навчаються, здобувають знання, щоб зробити наш край ще прекраснішим.
Серед виступаючих був і гість – наставник, побратим, сподвижник Миколи Шевчука, народний художник України з Тернополя Богдан Ткачик, який високо оцінив якість роботи автора, сказав, що той вклав у скульптуру всю свою душу.
Автора меморіального знака дуже вразила одна, зовсім неочікувана для нього подія: головою тернопільської ГО «Рідний край» Ольгою Колос йому було вручено ювілейний знак-орден «Велика Україна. 25 років Незалежності» (він був 27-м нагородженим таким орденом в Україні). Приймаючи нагороду, митцю та бувалому волонтеру на очі навернулася сльоза, при цьому він промовив чудові слова: «Наша держава ось вже 25 років стає на ноги, будується, але цей процес ще далеко не завершений. Доля знову вже вкотре нас випробовує. Але знайте, друзі, що саме ці випробування нас зміцнюють, скресають найзамерзліші душі, більшість українців відчули свою безпосередню причетність до справ своєї країни та зрозуміли, що саме вони є господарями своєї землі. «Нам поможе Святий Юрій і Пречиста Мати волю здобувати!». Слава Україні!
Віктор Аверкієв
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: меморіал, Теребовля, Шекчук
3812