Уперше за 15 років урядовці взялися переглядати споживчий кошик українця. Це мінімальний набір продуктів та послуг, який він може дозволити собі за мінімальну заробітну плату. Деякі пункти з запропонованого переліку вже стали предметом критики, однак експерти радять звернути увагу не лише на вміст набору, а власне на механізм його формування.
Додали каву, чай та спеції
Мінекономрозвитку підготувало проект урядової постанови «Про затвердження наборів продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг». Проект спрямовано до Кабінету Міністрів на затвердження. Востаннє вміст споживчого кошика урядовці переглядали у 2000 році, тож те, що вони повернулися до цього питання, уже прогрес. Перелік формується з визначення потреб українця та із врахуванням мінімального доходу. Зважаючи, що наразі мінімальна заробітна плата без відрахування податку на доходи фізичних осіб становить 1450 грн., шикувати населенню не доведеться.
Ось, наприклад, щодо одягу, то уряду пропонується затвердити для чоловіків по 1 костюму, краватці, джемперу, светру, штанах на рік. З білизни – 6 трусів, 2 майки, 1 плавки та 10 шкарпеток на рік.
Жінкам: 6 трусів, 2 бюстгальтери, 2 майки, 1 купальник, 2 синтетичних колготок та 1 штани. У частині засобів гігієни: 2 зубні щітки, 1 одеколон, 1 гребінець, туалетний папір – 12 шт. Із предметів санітарії та ліків вирізняються такі показники: 1 вата (100 гр.), 2 бинти, 2 жарознижуючі засоби, 7 пластирів, дитячий крем. Зимові чоботи пропонують міняти раз на три роки. Літнє взуття – на два роки. Три роки жінкам пропонують носити 9 пар колгот. Уперше в кошику передбачено жіночі штани: одна пара на чотири роки. Сукні можна купити дві, але раз у сім років.
Що ж до споживання продовольчих товарів, то на рік передбачено 30 кілограмів м’яса: 16 – яловичини та 14 – птиці. Тобто щодня одна людина може з’їсти котлету вагою 100 грамів. Риби – 9,5 кг. Це близько 30 грамів на день. Молока та кефіру – 60 літрів, тобто на день – неповна склянка. Яєць – 220, у середньому виходить 4 на тиждень. Уперше до споживчого кошика внесли чай, каву та спеції.
У мінімумі, який Кабмін вважає достатнім для середньостатистичного українця, немає мобільного телефону, проте досі є радіоприймач. Жодних міжнародних поїздок, лише приміські (до 50 км). Показник відвідування закладів культури – 6 разів на рік, придбання книг – не більше 6.
Набір споживчого кошика одразу прокоментував Міністр соціальної політики Павло Розенко: «Це мінімальна величина, яка дозволяє людині виживати. Не гарно жити, не заможно жити, а просто фізіологічно – виживати. Все, що вище, людина повинна гарантувати собі сама».
«Кривий» розрахунок
Чому набір споживчого кошика далекий від реальних потреб українців, спробували дізнатися журналісти «Номер один». З’ясувалося, що причина у недосконалому механізмі визначення прожиткового мінімуму та, звісно, у відсутності фінансових ресурсів.
На думку голова Тернопільської обласної ради профспілок Андрія Присяжного, прожитковий мінімум (ПМ) в Україні значно занижений. Його визначають із рівня мінімального доходу, а не навпаки, як прийнято в інших цивілізованих країнах.
– Мінімальна заробітна плата мала би визначатися з розміру прожиткового мінімуму, – констатує Андрій Присяжний. – В Україні – навпаки. Спершу визначаються можливості держави щодо виплати заробітної плати. А вже згодом, виходячи з цього показника, формується мінімальний набір товарів та послуг, який за ці кошти може дозволити собі людина. Кожного місяця Міністерство соціальної політики визначає прожитковий мінімум у цінах попереднього місяця. Остання офіційна інформація, якою ми володіємо, говорить про те, що ПМ у цінах липня мав би становити 2709 грн. Але навіть ця цифра, на мою думку, є трохи заниженою.
За словами Андрія Присяжного, запропонований перелік товарів та послуг не враховує потреб українців у медичному обслуговуванні, навчанні тощо. Держава декларує, що ці послуги є безкоштовними, тож витрат на них не передбачено. Та реальна картина інша. Сфера охорони здоров’я безкоштовно надає невеликий перелік послуг. Решта тягне значні фінансові витрати.
– Чимало речей не враховуються при формуванні споживчого кошика, – каже Андрій Присяжний. – Зокрема, придбання нерухомості. Молода людина, яка претендує на власне житло, мала б відкладати певні кошти. Уявімо, що сім’я бере кредит на 30 років, щомісяця потрібно передбачити кошти на його погашення. Усі чітко розуміють, що у нас немає безкоштовної медицини. Натомість медичні послуги та витрати на медикаменти у кошику не передбачені. Також маємо практику навчання дітей за кошти фізичних осіб. У споживчому кошику не враховано витрати на сплату податку з доходів фізичних осіб. Та й, зрештою, сам набір товарів доходить до анекдотичних ситуацій. Зрозуміло, що цей набір визначали із врахуванням мінімальної заробітної плати. Офіційно до цієї категорії належать лише 12% працівників. Але це відносний показник. Якщо мінімальна зарплата становить 1450 грн., а роботодавець платить 1451 грн., то працівник уже не входить у статистичну вибірку.
З 1 грудня планується зростання мінімальної заробітної плати до 1600 грн. Крім того, уряд затвердив основні показники державного бюджету на 2017 рік. У документі передбачено, що у наступному році заробітна плата знову зросте на 10%.
– По-перше, швидше за все, це зростання знівелює інфляція, хоча уряд планує, що вона відбудеться на рівні 8%. З іншого боку, вона зросте лише з 1 грудня 2017 року. Тобто в кінці року, – зазначає пан Присяжний. – Підвищення мінімальної зарплати планується у два етапи. Один у середині року та в кінці. Якщо на кінець 2016 року матимемо зарплату 1600 грн., то на кінець 2017-го – 1762 грн. Та зауважу, що це сума, з якої вираховують податок на доходи фізичних осіб. Реально «на руки» людина отримує менше. Тривалий час ми наполягаємо на тому, аби в розрахунок прожиткового мінімуму входив податок з доходів фізичних осіб. Тоді прожитковий мінімум у цінах липня мав би бути 2929 грн. Урядовці пояснюють, що у державі немає фінансового ресурсу для підвищення рівня заробітної плати.
Покращення ситуації можна сподіватися лише у рамках виконання Генеральної угоди, підписаної між Кабінетом Міністрів, профспілками та роботодавцями. У ній зазначено, що тарифна ставка працівника першого розряду для небюджетної сфери має становити 110% від мінімальної заробітної плати. Враховуючи міжрозрядні коефіцієнти, розмір заробітної плати зростає у відповідності до розряду.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Присяжний, прожитковий мінімум, Розенко, споживчий кошик