Кажуть, що бізнес любить тишу, однак виключно за умови, коли економіка країни працює,як швейцарський годинник. В Україні ж фінансової стабільності годі й чекати. Як втриматися на плаву в умовах мінливої економіки? З якими перешкодами стикаються експортери та імпортери у 2016 році та як збільшити інвестиції в область – про це та інше говорили днями в Тернополі на Регіональному форумі підприємств малого та середнього бізнесу в контексті підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС «Діалог заради сприяння торгівлі та розвитку бізнесу».
Бізнес без держави
Модератор форуму,голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультаційІгор Бураковський зазначив, що в рамках проектувже провели серію семінарів у містах Тернопільщини, який зібрав 360 учасників – представників бізнесу, бізнес-асоціацій, об’єднаних територіальних громад та державних службовців.
– Проблеми, з якими стикаються і представники влади, і представники бізнесу на Тернопільщині, з одного боку,є типовими для всієї України, а з іншого – тут є свої особливості. В області діють 4-5 великих підприємств, тому можна говорити, що це край малого і середнього бізнесу. На Тернопільщині активний міграційний рух, і це створює проблеми на ринку праці. Крім того, практично всі регіони шукають нові ринки збуту, в країні економічна криза. А в багатьох країнах ЄС є можливість збути свої товари. Тому ми намагаємось донести інформацію про ці можливості для тих, хто тільки думає виходити на зовнішні ринки, – зауважив Ігор Бураковський.
Член ради директорів Спілки українських підприємців Марія Барабаш сумно констатувала, щов Україні жахлива статистика – випускники ВНЗ не хочуть бути підприємцями: немає позитивної та корисної інформації про підприємництво. На її думку, потрібно зменшити втручання держави у бізнес, крім того, поліпшити податкове та митне законодавства. Для цього,за словами пані Барабаш,уряд має «впрягтися» та зробити 2017-й роком підприємця в Україні.
«Золотамінімалка»
Найбільше, звісно, усіх учасників форуму хвилювало збільшення мінімальної зарплатні вдвічі: від 1600 до 3200 грн. Позаяк довгострокові прогнози у нас не працюють, а тільки короткострокові, чиновники та підприємці області лише привідкрили завісу на те, чого чекати тернополянам у 2017 році від збільшення мінімалки.
– Збільшення мінімальної зарплатні позитивно вплине на надходження до місцевих бюджетів, а також і до держбюджету. Ми передбачаємо, що баланс повинен зберегтися, тому ріст «міні малки» не має вплинути на рівень інфляції,- каже заступник начальника Головного управління ДФС в області Сергій Господарик..
Щоправда, таке покращення змусить підприємців області, на думку податківця, зігнати своїх, раніше відкритих для податкової працівників «у тінь».
– Деякі підприємці будуть змушені переводити своїх працівників, які раніше обліковувались на повну ставку, на пів, а той чверть ставки. Треба розуміти, що здійснювати бізнес у Тернополі простіше, ніж у невеличкому селі, де є 30-40 хат. Підприємцю у таких умовах залишається хіба самостійно працювати. Потрібно найняти працівника, заплатити йому 3 тис. 200 грн. окрім того – податок. Можливо, його виручки просто на все це не вистачить. Тому, як на мене, ці питання потрібно тримати на контролі органам місцевого самоврядування, які мають право встановлювати ставку єдиного податку, аби не розвалити той бізнес, який присутній на їх території,- пояснюєпан Господарик.
Не хочуть працювати
Та навіть при офіційній зарплатні 3200 грн.місцевий бізнес і надалі потерпатиме від браку кадрів, які хвилею шукають кращого життя в тій же сусідній Польщі.
– Середня заробітна плата на Тернопільщині складає 4 тис. грн. Звичайно, що при таких сумах наші кращі працівники будуть їхати закордон, щоб заробляти в межах 500-1000 у.о. Це є адекватний рівень оплати. Для того, щоб наші люди не їхали та заробляли достатньо вдома, Україна повинна, як на мене, платити в межах 12-13 тис. грн. Як цього досягти? Потрібно рухатися. Крок до підвищення «міні малки», як на мене, є цілком логічним,- стверджує СергійГосподарик.
За словами податківця, великий бізнес підвищення мінімальної зарплатні фактично не зачепить, адже вони й до цього оплачували своїм працівникам 5-7 тис. грн. А ось малі підприємці, які з року в рік «кроїли» своїм працівникам «мінімалки», будуть змушені серйозно задуматись…
– Ми дуже часто зустрічаємось, наприклад, з нашими тернопільськими перевізниками, які здійснюють міжнародні перевезення. 80% з них сплачують мінімальну зарплатню. Ми часто питаємо: яким чином ви знаходите працівників на півтори тисячі гривень, які з місяця в місяць їдуть за кордон? Це ж важка робота. Єдине пояснення те, що вони мають можливість сплачувати великі відрядні. Це одна зі схем мінімізації податку. Таким чином при зарплаті 1,5 тис. грн. відрядні складають 10-15 тис. грн. Звісно, що такий працівник, вийшовши на пенсію, отримає мінімальну пенсію, хоча і старанно працював, виконував важкі завдання,- каже п. Господарик.
До речі, за словами податківця, держава одного разу вже пішла на поступки, зменшивши єдиний соціальний внесокіз розрахунком, що цей ресурс бізнес направить на зростання зарплат. Проте на практиці очікування не справдились. Однак деякі підприємці під час форуму стверджували, що керманичі країни,навпаки,своїми діями створюють«умови» для того, щоб тримати працівників «у тіні».
– Є декілька проблем, які мають вирішуватись на столичному рівні. Щодо мінімальної зарплатні. Розумієте, у нас вигідно бути бідним «на папері», бо інакше ти не отримаєш субсидії. Це є яскравий приклад викачування грошей з української економіки. Я займаюся бізнесом, який пов’язаний з енергозбереженням. У моїй сфері діяльності чітко видно, що людям не цікаво економити гроші, бо вони отримують субсидії. Як на мене, потрібно монетизувати субсидію. Щодо інвестицій, то далеко не йтиму. В нас є внутрішні інвестори. Це ті люди, які декларують, що тримають у сумках мільйони. Тобто наші можновладці не хочуть вкладати гроші в українську економіку. Про якого тоді зовнішнього інвестора можна говорити?-обурюєтьсяЮрій Федуник, власник малого бізнесу в Тернополі.
Нестабільність податкового законодавства та високий розмір штрафних санкцій – це найбільші проблеми, які сьогодні створюють незручності для ведення бізнесу. Так вважає депутат міськради, підприємець Михайло Ібрагімов.
– Не буду говорити про доцільність норми «міні малки»у 3,2 тис. грн. Це інше питання. Важливо те, що впровадження таких змін відбувається без узгодження та моделювання ситуації. Уряд декларував, що підприємців почують. Наприклад, на наступний фінансовий рік багато підприємців, укладаючи контракти, не можуть спрогнозувати свого плану на наступний рік. Правила часто міняються.
Другий момент. Дотримання законів, які вже прийняті, однак їх чомусь не виконують. Я говорю про закон, прийнятий у червні цього року, що стосувався фінансової реструктуризації боргів. Дуже багато суб’єктів господарювання, які взяли кредитні ресурси у валюті, сьогодні фактично поза межами будь-якої можливості їх погасити. Адже вони брали долар ще по, приміром, 5 грн., а зараз він 25. Термін окупності абсолютно нереальний. Термін дії цього закону – три роки. Півроку вже минуло, але нічого не відбулося. Потрібно, вочевидь, шукати лобіста, який цей закон просуватиме далі, – каже панІбрагімов.
Інвестора треба «пестити»
До речі, про субсидію. Усусідній Польщі теж свого часу підняли тарифи, але субсидії людям виплачували частково. Заощаджені гроші «перекидали» на будівництво нових котелень та сонячних батарей. У нас же бюджетні кошти просто «спалюють» на вітер. Підприємці вважать, що такі дії уряду ніщо інше, як «економіка проїдання». Через таке марнотратство та «невідбілений» бізнес важко стояти в черзі за тими ж «дешевими» кредитами.
– Я зустрічаюся з інвесторами, які хочуть зайти до нас. Найбільша проблема, яка зараз виникне,– це брак трудового ресурсу. Люди не хочуть працювати. Тому завдання бізнесу – піднімати середній рівень зарплатні. Якщо він не буде рости, ми не втримаємо людей. Тут на кордоні з намидіють величезні компанії-монополісти, які готові прийматинаших людей у безмежній кількості, бо їхні мігрували далі. Якщо ми зараз не піднімемо зарплатні, то втратимо трудовий потенціал. Тут навіть не стоїть питання в «міні малці». Що стосується кредитів, то вони є. Та якщо бізнес не стане прозорим, сюди «дешеві» гроші ніколи не зайдуть,- зазначив заступник голови ТОДАІгор Вонс.
До речі, на форумі був присутній і столичний гість, директор Офісу залучення та підтримки інвестицій України Данило Білак. Останній запевнив чиновників та підприємців краю, що на Тернопільщині бізнес-клімат куди кращий, ніж в інших регіонах. А для того, щоб залучити серйозного інвестора, потрібно його (не буквально) «лестити,пестити та обіймати», а перед цим «відбілити» той бізнес, який досі засідає «в підпіллі» від податкової. Позаяк Данило Білак радив чиновникам та підприємцям області мріяти масштабно та не боятися залучати великі проекти на Тернопільщину, журналісти «Номер один» поцікавились у нього, чи можливо нам колись дочекатися на сміттєпереробний завод, про який говорить кожна нова влада краю. Пан Данило відповів ствердно, що все залежить від керівництва міста та області. В уряді готують окрему програму, яка в тому числі стосуватиметься сміттєзвалищ. Іншими словами, розуміння та підтримка збоку Києва існує. Далі – справа за регіонами. Якщо вони, за словами Білака, зрозуміють, що це не лише збереження екології, а й чималі прибутки, то спрямують усі сили на пошуки інвестора.
Каталог-пропозиція
Проте у, здавалося б, безкінечній бочці дьогтю із проблем знайшлося місце ідля ложки меду. Зокрема, під час форуму чиновники ОДА презентували глянцевий бізнес-каталог, в якому розміщено понад 400 підприємств області з різних галузей.
– Каталог був виданий накладом 200 примірників. Це, звісно, дуже мало. Ми розуміємо. Однак він обов’язково буде розміщений в електронному вигляді та матиме продовження, розширюватиметься. Каталог буде розісланий усім торгово-промисловим палатам, в органи влади. У нас вже є попередні домовленості щодо співпраці по каталогу в посольствах, в Асоціації українських підприємців,- розповідає начальник Департаменту економіки ТОДАГалина Воляник.
Першопричиною до виготовлення каталогу, за словами чиновниці, стала потреба сконцентрувати всі можливості області в одному виданні. Про це неодноразово просили місцеві підприємці, тому в ОДА сподіваються, що каталог принесе їм чимало користі. Щоправда, видання по своїй суті більше направлене для внутрішнього використання, оскільки інформація в ньому подана лише українською мовою, тому закордонним інвесторам він навряд чи стане у пригоді.
Тетяна Колеснік
ЦЕ ЦІКАВО
В Україні середня зарплата з початку року, за даними Держстату, зросла з 4362 до 5350 гривень, а кількість офіційно зареєстрованих безробітних скоротилася з 508 до 316 тисяч осіб. Незважаючи на це, на даний момент на одну вакансію в середньому претендують 55 українців. У наступному році у всіх, хто отримує «міні малку», зарплата зросте у два рази: з 1600 до 3200 гривень. У приватному секторі, за оцінками експертів, зарплати в кращому випадку піднімуть у наступному році на 30%. Традиційно найбільше вакансій у сферах торгівлі, а при сприятливій обстановці перспектива розвитку також є у сфері гостинності.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3410