З приходом весни більшість тернополя почнуть планувати свої відпустки й активно до них готуватися. Перед поїздкою до моря чимало людей, в основному жінки, ідуть у солярій, щоб добре підготуватися згодом отримати красивий відтінок шкіри. Більшість із них, звісно, й не здогадуються, що посилення ультрафіолетового навантаження може призвести до непоправних наслідків, які можуть спровокувати в майбутньому низку дерматологічних захворювань, зокрема онкологічних. І якщо смертність від інших видів раку останніми роками помітно знижується, то меланома не хоче здавати позицій.
Задля поліпшення діагностики меланоми шкіри та меланомонебезпечних невусів, науковці кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського розробили та впровадили в клінічну практику методику дистанційної спектрофотометричної діагностики пігментних пухлин шкіри. Висока інформативність та неінвазивність методу дозволяють використовувати його на доклінічному етапі диференційної діагностики.
Детальніше про нові методики діагностики та лікування розповідає завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського державного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського, член Американського товариства клінічної онкології, Європейського товариства медичної онкології, Європейського та Американського товариств хірургічної онкології, Європейської асоціації досліджень раку, Європейської асоціації онкологічної освіти, Нью-Йоркської АН (1995-1996, США), заслужений винахідник України Ігор Галайчук.
Діагноз меланоми на стадії «in situ» – вірогідність цілковитого вилікування
– Незважаючи на те, що на меланому припадає лише десять відсотків від усіх злоякісних пухлин шкіри, вона у рейтингу найбільш агресивних пухлин, позаяк найчастіше призводить до смертності через високий метастатичний потенціал. Утім впродовж останніх років у статистиці меланоми шкіри відбулись дещо дивні зміни. З одного боку, в більшості країн світу різко зріс темп захворюваності на цю патологію пухлин і продовжує надалі зростати з тенденцією до розвитку цього захворювання у молодому віці, але водночас помітне зниження смертності від меланоми шкіри. Таку зміну ситуації можна тлумачити покращенням якості діагностики початкових форм меланоми шкіри, активним використанням інформаційних технологій і навіть підвищенням рівня знань мешканців про пігментні пухлини шкіри. Щодо України, то маємо драматичну ситуацію – меланома шкіри займає 16-у рейтингову позицію серед усіх видів онкопатології, при цьому щорічний приріст за останні 25 років складає 5%. За даними Національного канцер-реєстру 2013 року, на меланому захворіло понад 3 тисячі осіб, а померли – понад тисячу. Показник 5-річної виживаності хворих становить майже 50%. Індекс-відношення показника смертності до захворюваності в Україні складає 0,32. До прикладу, цей же показник у США становить 0,13, що свідчить про несвоєчасну діагностику меланоми шкіри в Україні.
Незважаючи на візуальність локалізації, меланому шкіри у третини хворих діагностують уже на пізніх та інкурабельних стадіях, коли ефект від лікування мінімальний. Пізня діагностика пов’язана з недооцінкою ознак, які характерні для фонових передмеланомних захворювань, труднощами проведення диференційної діагностики з іншими пігментними пухлинами, відсутністю онкологічної настороженості як у лікарів, так і в пацієнтів.
– Що є запорукою вчасного діагностування та успішного лікування?
– Рання діагностика та своєчасне видалення первинної меланоми шкіри дають лікарю та пацієнту впевненість щодо позитивних прогнозів у лікуванні. Якщо діагноз меланоми встановлено на стадії «in situ», то вірогідність вилікування досягає практично ста відсотків. Скажімо, впровадження сучасних методів діагностики в Австралії дозволило підвищити частоту виявлення ранніх форм меланоми шкіри на 9,4% щорічно. За даними ВООЗ, меланома шкіри частіше розвивається на тлі меланоцитарних невусів, а у 20–40% випадків тлом слугують диспластичні невуси. До меланомонебезпечних невусів належать диспластичний, вроджені пігментні невуси, а також гігантські, граничний та голубий невуси.
На сьогодні у світі використовують чимало сучасних ефективних неінвазивних методів своєчасної діагностики меланоми шкіри, серед яких: епілюмінесцентна мікроскопія (дерматоскопія), спектрофотометричний інтрадермальний аналіз (SIA-скопія), конфокальна лазерна мікроскопія, високочастотне ультразвукове дослідження шкіри, оптична когерентна томографія, термографія та ін. Утім варто зауважити, що впровадження сучасних методів діагностики з використанням телемедичних технологій дозволило підвищити частоту виявлення ранніх форм меланоми шкіри на 10 відсотків.
– Отож Ви вирішили докласти і своїх зусиль до вдосконалення цих телемедичних методик…
– Саме так, адже у лікарів часто виникають труднощі щодо диференційної діагностики меланоми шкіри та меланомонебезпечних невусів через відсутність чітких макроскопічних ознак та алгоритмів клінічного виявлення цих пухлин. Через те науковці й не припиняють пошуків нових методів дослідження, які можна застосувати для скринінгової експрес-діагностики пігментних пухлин шкіри, зокрема, з використанням телемедичних консультацій. Варто зауважити, що телемедицина в дерматоонкології значно розширює можливості спеціалізованої онкологічної допомоги, бо ”не прив’язує” пацієнта до онкологічного закладу. Окрім того, дистанційне виявлення меланоми шкіри дозволяє уникнути діагностичних помилок в обстеженні пацієнтів, скоротити час надання спеціалізованої онкологічної допомоги, а відтак і зберегти життя багатьом хворим. Удосконалення методів своєчасного виявлення меланоми шкіри пов’язане з застосуванням комп’ютерних технологій, які використовують для обробки зображення пігментного новоутворення. Усі ці переваги свідчать про те, що розробка методики дистанційної діагностики пігментних пухлин шкіри в системі телемедичних послуг є доцільним та перспективним напрямом дерматоонкології.
Для діагностики потрібні спектрофотометричні критерії
– У чому ж саме відмінність та особливості ваших інновацій?
– Спершу хочу зауважити, що складність діагностування меланоми шкіри полягає в тому, що під виглядом доброякісних процесів маскується меланома. Не завжди присутні всі критерії злоякісного процесу, і доволі часто ранні форми меланоми шкіри мають всі ознаки доброякісних змін. Ясна річ, що більш пізні стадії цієї недуги уже яскравіше проявляють свої ”злоякісні риси”. Тому основним завданням для нас було розробити такі критерії виявлення хвороби на ранній стадії, які б могли дати і лікарю, і пацієнтові позитивний прогноз. Саме на цьому ми поставили основний акцент у наших дослідженнях.
В Україні розроблено та впроваджено у практику стандарти діагностики пігментних пухлин шкіри – це візуальний огляд та дерматоскопія. Втім дерматоскопія не зовсім доступна для пацієнта, бо необхідним моментом є його присутність на дослідженні. А через певні усталені стереотипи ставлення до родимих плям людина не завжди має бажання іти на прийом до дерматолога. Переваги нашої діагностики – у доступності, бо вона не потребує присутності пацієнта на дослідженні.
Нині у вітчизняній дерматології та світовій існує ціла низка методів та технологій для встановлення діагнозу ”меланома шкіри”, але не всі вони дають упевненість, щоб чітко резюмувати: меланома це чи меланомоподібний невус. Тому й виникла потреба у таких технологіях, які б базувалися на додаткових критеріях оцінки пігментних пухлин шкіри. Науковці нашої кафедри розробили критерії диференційної діагностики на основі спектрофотометрії, які характерні для меланоми (діапазон порогових значень), для меланомонебезпечних невусів та для звичайних пігментних невусів. Створено автоматизовану програму, яка вираховує діапазон порогових значень, тобто достатньо всього лиш проаналізувати фото пухлини і програма автоматично видає ці порогові значення. І вже на першому етапі діагностики лікар може одразу дати відповідь: доброякісна пухлина чи, навпаки, злоякісна. Наступний крок – більш деталізована диференціальна діагностика, яка дає змогу зі стовідсотковою впевненістю стверджувати: меланома це чи меланомонебезпечний невус.
Цифрові технології – у дерматологічну практику
– Цікаво, як відбувається сам процес діагностування за фотознімком?
– Дистанційна спектрофотометрична діагностика пігментних пухлин шкіри розпочинається з отримання цифрової фотографії. Її може зробити будь-хто – сімейний лікар чи фахівець, до якого звернулася людина з цією проблемою, та й, зрештою, сам пацієнт. Особливості дистанційного виявлення пігментних пухлин шкіри ґрунтуються на аналізі світлини пігментної пухлини. Тому фахівець, лікар- дерматоонколог, власне, й працює з цим зображенням. Спочатку аналізує його візуально, оцінюючи контури пухлини, її колір. Наступний етап – обробка отриманого цифрового фото з допомогою комп’ютерної програми «Імідж джейп». Це наукова комп’ютерна програма, розроблена у США, яка є у вільному доступі. Зміст цифрометричної обробки фотографії в тому, що з допомогою цієї програми з однієї ”вирізаної” на фото пухлини ми створюємо кілька каналів цифрового зображення у кількох кольорах (червоний, зелений та ін.) За допомогою цієї програми отримуємо великий набір числових даних, які надалі аналізуємо. Використовуємо програму «Майкрософт ХЛ» , математичні розрахунки, спеціальні формули, які дають нам цифрові дані про фото цієї пігментної пухлини.
Як відомо, майже 30-40 відсотків випадків меланоми розвиваються на тлі меланомонебезпечних невусів. Отож у нашому проекті ми досліджували як меланому, так і її ”попередників”, тобто недуги, на тлі яких дуже часто виникає меланома. Під час наукових досліджень, які проводила наша команда науковців, для спектрофотометричної діагностики було використано 180 цифрових зображень пігментних пухлин шкіри. З них діагностували: 45 меланом, 44 меланомонебезпечних невуси та 91 звичайний пігментний невус. Ця ситуація яскраво продемонструвала, що 80 відсотків з досліджених випадків були у першій стадії захворювання, що свідчить про раннє виявлення меланоми.
– Чи знайшла практичне застосування ваша методика?
– Запропонований нами метод спектрофотометричної діагностики втілено в практику, його використовують у 5 навчально-практичних центрах первинної медико-санітарної допомоги Тернопільського медичного університету, які розташовані в різних куточках нашої області. В кожному з них розміщено інформацію для пацієнтів, де вказано електронну адресу лікарів та адресу сайту, з якого пацієнт може отримати інформацію про пігментні пухлини та зареєструватися, щоб надіслати зображення для діагностики. А згодом отримати відповідь з рекомендаціями, які можуть бути різними – від спостереження до приїзду в онкологічну клініку для додаткового обстеження. На сайті медичного університету створено розділ з телемедичної діагностики, де може будь-хто зареєструватися, надіслати фото для діагностики та електронною поштою отримати відповідь нашого консультанта.
Підсумовуючи мовлене, хочу зазначити: чимало сил та енергії, наукового потенціалу й власного часу було витрачено у цьому проекті, але й гарного результату ми домоглися. Метод спектрофотометричної діагностики відкриває дерматологам ширші можливості для диференційної діагностики пігментних пухлин шкіри. А також дозволяє провести більш детальну диференційну діагностику меланоми, меланомонебезпечних та звичайних пігментних невусів, напротивагу візуальній діагностиці в режимі дистанційного діагностування пухлин.
Застосування інноваційних технологічних стратегій, а саме спектрофотометричного аналізу зображень патологічних новоутворень, може стати добрим підґрунтям дистанційної діагностики пігментних пухлин шкіри в системі телемедичних консультацій.
Лариса Лукащук
Джерело: Тижневик "Номер один"
3811