На сайті Президента України з’явилася петиція, в якій автор пропонує перенести святкування Різдва Христового з 7 січня на 25 грудня. Ця пропозиція отримала великий резонанс у суспільстві. Адже українці святкують Різдво Христове, Новий і Старий новий рік, тобто за григоріанським та юліанським календарями. Чому так відбувається, що Різдво ми відзначаємо не з усім християнським світом, спробували розібратися журналісти «Номер один».
– Відбувається це з причини існування різних календарів, – зазначив тернопільський історик Павло Сливка. – Перший календар, названий у 46 році до Різдва Христового на честь Юлія Цезаря, став календарем християнського світу. В XIV ст. юліанський календар показав усі свої похибки, він відставав від астрологічного на 10 діб. Тому назріла необхідність реформи календаря. Папа Римський Григорій XIII у 1582 році провів реформу календаря. Декретом Папи лік днів був перенесений на 10 днів уперед, і день 4 жовтня 1582 р. належало вважати 15 жовтня. Юліанський календар дав похибку в 1 день на 128 років і католицька церква це відкоригувала. Вселенський собор постановив, щоб кожних 400 років вилучали 3 зайві дні, які «набігали».
Відразу після введення григоріанського календаря його було прийнято в Італії, Іспанії, Португалії, Франції, Польщі, Австрії, а з 1700 року – в Німеччині, Норвегії, Швеції, Данії, Великій Британії. Тобто григоріанський календар спочатку був прийнятий у католицьких, а потім протестантських країнах.
– Константинопольський патріарх до нового календаря поставився вороже. А відтак – і всі орієнтовані на нього церкви візантійського обряду та країни, де домінувало православ’я. Польський король Стефан Баторій надав православним в Україні право зберегти юліанський календар. Цей календар перетворився на своєрідний щит, який відгороджував православ’я від решти християнського світу. Зрозуміло, що прогресивні та освічені люди виступили проти такої ізоляції. Зокрема, в 1830 році Петербурзька академія наук запропонувала запровадити григоріанський календар. Але цар Микола I не підтримав пропозиції вчених. У 1899 році в Росії була нова спроба запровадити григоріанський календар, але Синод російської церкви виступив проти. Це виходило із політичних мотивів. Росія завжди претендувала на роль «третього Риму», обстоювала теорію богообраного народу, – зауважив пан Сливка.
У Радянській Росії декретом РНК від 25 січня 1918 року було введено григоріанський календар, а церковний і надалі залишився юліанським. Правда, частина Російської православної церкви в 1923 році перейшла на григоріанський календар, але тодішньому керівництву РПЦ при допомозі радянської влади вдалося розправитись із «новокалендарниками». Комуністи усвідомили переваги старого юліанського календаря, оскільки навіть релігійні свята в СРСР не збігалися з відповідними святами у країнах «загниваючого капіталізму».
Що ж до Різдва Христового, то нині його святкують 25 грудня не лише католики й протестанти, а й багато православних церков.
– На Синоді православних церков у травні 1923 року Вселенський Патріарх запропонував перенести церковне життя на григоріанський календар. Десять помісних православних церков – Константинопольська, Александрійська, Антиохійська, Грецька, Румунська, Кіпрська, Албанська, Польська, Чеська, а в 1963 році – Болгарська православна церква, це зробили. Різдво ж 7 січня святкують православні в Україні (УПЦ КП, УАПЦ, УПЦ МП), Росії (до російської церкви належать православні Білорусі та Молдови), Грузії, Сербії, Єрусалимська церква, монастирі Афону (Греція). Окрім православних в Україні, за старим стилем живе також УГКЦ, хоч інші католицькі церкви східного обряду (унійні) святкують Різдво 25 грудня, – зауважив історик.
Загалом у світі нараховується приблизно 2,2 млрд. християн, з них Різдво святкують 25 грудня близько двох мільярдів і тільки 200-220 млн. – 7 січня.
– Для багатьох і в нас, і на Заході церковне життя за старим стилем виглядає певним відмежуванням України від західного світу, водночас підкреслює її спільність із Росією. У нинішній час, коли Україна підписала Угоду з ЄС, прагне влитись у сім’ю європейських народів, потрібно розірвати і релігійні зв’язки з Росією. Нашим повсякденним девізом повинен стати заклик «Геть від Москви!», – вважає Павло Сливка.
Таку ж думку підтримують багато відомих українських моральних авторитетів. Процитуємо слова колишнього глави УГКЦ, Архієпископа Любомира Гузара: «Переконаний, що ми, християни, після доброї, здорової підготовки повинні святкувати разом… Тому підкреслюю: треба пояснити, людей підготувати, щоб не мішали горох з капустою».
ОПИТУВАННЯ
Як Ви ставитесь до ініціативи перенесення святкування Різдва з 7-го на 25-те?
Любомир Крупа, заступник голови облради:
– Ми живемо стереотипами, які не дають нам повноцінно розвиватися! Логічно святкувати разом з усім світом Різдво Христове, єднатися в одній молитві. Це дасть змогу впорядкувати увесь християнський календар і почуватися у великій християнській родині! Крім того, перехід на григоріанський календар дасть змогу позбутися в деякій мірі московського духу!
Михайло Зубик, представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення в Тернопільській області:
– Я – за збереження національних, духовних традицій. Але ж ми – органічна частка цивілізованого світу. Тому разом зі своїми традиціями, звичаями, обрядами приставаймо до світової спільноти. Підтримую перенесення святкування Різдва на 25 грудня.
Петро Мокрій, голова обласної громадської організації “Підприємці Тернопілля”:
– Однозначно – “за”. Оскільки Різдво 25 грудня святкує весь цивілізований світ. Крім Української православної церкви, нинi лише Росiйська, Сербська, Єрусалимська та Грузинська православні церкви святкують Різдво 7 січня. То нам і в цьому питанні пора визначитись, з ким ми. Також мені здається, що немаловажним є і те, що Новий рік ми святкуємо в піст 1 січня. Феєрверки, гуляння – все мало би відбуватися після закінчення посту, тобто після Різдва.
Михайло Ратушний, голова Української Всесвітньої координаційної Ради:
– Я не проти перенесення, бо логічно мало би бути спочатку народження Того, від кого ведеться літочислення, а потім перший день нового року, а не навпаки. Але традиція Різдва 7 січня сидить ще глибоко в народі. Якось я мав нагоду з цього приводу говорити з Патріархом Філаретом, він сказав, що спроба перенести відзначення Різдва на 25 грудня робилася в СРСР після приходу до влади більшовиків (оновленою православною церквою), але не прижилася. Думаю, зараз інші часи, і з огляду на те, що про це все більше людей в Україні і світі говорять, таке перенесення найближчими роками відбудеться.
Вадим Боярський, директор департаменту соцзахисту населення Тернопільської ОДА:
– Практично весь світ святкує Різдво Христове 25 грудня, керуючись точнішим григоріанським календарем, окрім тих країн, які перебували під впливом Радянського Союзу. Напевно, прийшов час і Україні перейти на святкування Різдва 25 грудня разом з більшістю цивілізованих країн. Це, на мою думку, була б гарна ініціатива Ради християнських церков України. А у перехідний період святкувати і 25 грудня, і 7 січня. Але основне – розуміти суть народження Ісуса Христа.
Руслан Заброцький, директор ЗОШ №18 (м. Тернопіль):
– Вважаю, що варто Різдво святкувати 25 грудня, як більшість християнського світу. За церковним календарем це так і є, бо він відповідає старому стилю. Питання лише полягає в тому, щоб православна церква перейшла на новий стиль, який є неточним. Якщо користуватися юліанським календарем, то з 2100 року відбудеться зміщення усіх нерухомих свят на 1 добу і Різдво святкуватимуть вже не 7-го, а 8 січня. А в далекому 5000 році Різдво припаде на 29 січня.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418