Кілька днів тому Генпрокурор Юрій Луценко підписав наказ, яким призначив на посаду керівника Тернопільської місцевої прокуратури молодого та амбітного, проте досвідченого Миколу Марцуна. Тож хто він, новий прокурор? Де народився та працював, де живе, якими принципами керується, як відпочиває та інше. Все це журналісти «Номер один» уже розпитали ексклюзивно для наших читачів. Давайте разом і познайомимось!
Підкорив комісію чесністю?
– Розкажіть, де працювали раніше? Які посади обіймали?
– Розпочав свій трудовий шлях у прокуратурів 2001 році після закінчення Харківської національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого.Був призначений на посаду старшого слідчого Тернопільської прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах. Певний час працював там. Потім був переведений на посаду старшого слідчого прокуратури Тернопільської області, де довший час працював. У 2010 році був призначений прокурором Монастириського району. Через рік, у 2011-му, ставпрокурором Підволочиського району, де працював фактично до реформ в органах прокуратури. Потім узяв участь у відкритому чотирирівневому конкурсі, за результатами якого був призначений на посаду першого заступника керівника Теребовлянської місцевої прокуратури. У 2016 році ще раз взяв участь в конкурсі і на даний момент обійняв посаду прокурора Тернопільської місцевої прокуратури.
– А звідки Ви родом?
-З Житомирщини. Любарський район, село Юрівка. Проте я на Тернопільщині живу та працюю уже понад 15 років. Тут маю дружину та двоє синів. Проживаю зараз у Тернопільському районі, в передмісті.
– Чи дійсно, на Ваш погляд, конкурс на посаду прокурора міста був прозорим?
– Я вважаю, що конкурс справді був відносно відкритим, чесним та прозорим. Хочу навіть звернути увагу на те, що Львівська конкурсна комісія була єдиною, яка проводила співбесіду, забезпечивши при цьому онлайн-трансляцію. Тобто громадськість та й загалом усі бажаючімали можливість спостерігати за перебігом. Мені було трішки простіше, бо вже мав за спиною досвід проходження подібного роду конкурсів. Тобто я відносно знав, що має бути і як це виглядає. Навіть якщо ті ж запитання на знання законодавства були дещо змінені, як і логічні тести, але в загальному я орієнтувався. Тому важко не було.
– Чим підкорили комісію, що набрали такий високий бал?
– Не можу вам відповісти на це запитання (сміється,-авт.), не бачив конкретно, за якою формулою нам виставляли бали. Тому за якими результатами отримав ті 20 балів, не знаю. Намагався відповідати чесно та правдиво. Можливо, це і стало причиною…
У шафи ще не зазирав
– За 15 років роботи у прокуратурі було, мабуть, чимало справ, якими Ви пишатиєтеся. Можете пригадати кілька таких?
– За ці роки фактично були справи дуже різноманітні. Позаяк, працюючи у слідчому відділі прокуратури області, розслідувались різні категорії кримінальних проваджень, здебільшого всі вони були скеровані до суду. Під час роботи у прокуратурах Монастириського та Підволочиського районів також чимало було цікавих справ. Пригадати щось конкретне – важко та й не потрібно. Адже кожна з цих справ – це чиясь доля…
– Чи будете приймати кадрові рішення? Приміром, змінювати заступників.
– На даний час двоє заступників є діючими. Це Андрій Сарахман та Галина Зарівна. Вони у 2015 році пройшли конкурсний відбір, були призначені на свої посади. Підстав та й повноважень їх змінювати у мене немає. На першого заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури також відбувся конкурс. Комісією було відібрано троє кандидатів. Думаю, у найближчий час прокурор області вирішить, кого саме будуть призначати.
– Чи є вакантні місця у Тернопільській місцевій прокуратурі?
– На даний час, окрім посади першого заступника, всі інші не є вакантними. Склад працівників дуже молодий. Здебільшого всі мають стаж роботи в органах прокуратури не більше трьох років.
– Знаю, що перед офіційним представленням колективуВи їздили в Генеральнупрокуратуру. Які настанови Вам давав Юрій Луценко?
– Ви, мабуть, читали повідомлення на сайті Генпрокуратури про те, що Юрій Луценко не мав можливості представити та вручити нам накази і посвідчення, тому це здійснювала його заступниця Стрижевська, яка й давала нам певні настанови. Зокрема наголосила, що нам доведеться працювати у нелегкий час, побажала нам удачі. Самого Юрія Луценка, на жаль, не було.
– Що встигли зробити за ці кілька днів на посаді? Чи будете щось змінювати у кабінеті?
– Фактично повноцінний робочий день я мав у четвер, 2 лютого. Провів нараду, познайомився з колективом. Про кабінет…Чесно, навіть над цим не задумувався. Просто не було часу. Навіть не відкривав шафи. Якби ви через місяць до мене прийшли, можливо б, якісь зміни тут і побачили (сміється,-авт.).
– Уже визначились, коли будете проводити прийом громадян?
– Я, напевно, не буду змінювати прийомного дня. Якщо не помиляюся, то це щовівторка. Хоча, працюючи ще в районних прокуратурах, я брав собі за практику, попри визначений день прийому, слухати проблеми громадян і в інші дні.
У черзі на службове житло не стояв ніколи
– Якщо відверто, у Вас є певні симпатії до влади? Чи все ж тернополяни можуть розраховувати на об’єктивність та неупередженість до всіх?
– Ні! У мене симпатій ні до кого із влади немає. Я повністю об’єктивний та незалежний. Звичайно, в межах наших повноважень ми будемо працювати. В тому числі і займатися боротьбою з корупцією в різних ешелонах влади, і з незаконним гральним бізнесом, і злочинами у сфері економіки. Крім того, до Тернопільської місцевої прокуратури належать ще й інші райони. Мається на увазі Тернопільський і Зборівський, тому для нас актуальні і правопорушення у сфері лісів та надрокористування.
– Чи буде прокуратура під вашим керівництвом реагувати на викривальні публікації у ЗМІ?
– Тернопільська місцева прокуратура буде реагувати на публікації у ЗМІ, якщо вони стосуватимуться правопорушень, які є підвідомчі нам. Звичайно, ми постійно моніторимо інтернет-видання, газети. За наявності підстав, однозначно, будемовживати заходів!
– Якими принципами керуєтесь у роботі?
– Напевно, у першу чергу – чесністю та відкритістю. Законністю також. Це основні принципи, на яких базуватиметься моя робота.
– Мабуть, саме ці критерії Ви цінуєте і в інших. З цього приводу запитання: як вчините зі своїм підлеглим, який оступився та порушив ці принципи?
– На співбесіді у Львові я, до речі, висловив свою думку з цього приводу. Вважаю, що кожна людина має право на помилку. І якщо вона була виявлена завчасно без критичних наслідків, то я б не робив категоричних висновків щодо неї. У першу чергу поспілкувався з людиною, з’ясував її позицію та зробив усе можливе, аби таке не повторилося. Якщо цього буде в результаті замало – вживатиму інші заходи.
– Трішки «слизьке» запитання, але все ж… Як Ви ставитесь до службового житла для прокурорів? Чи самі ставатимете на чергу, чи лобіюватимете його виділення своїм підлеглим?
– Законом України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурори за відсутності власного житла мають право на те, щоб їх цим житлом забезпечили органи місцевого самоврядування. Я не готовий вам відповісти зараз на це запитання. Думаю, що вивчу інформацію стосовно наявності у працівників Тернопільської місцевої прокуратури житла та необхідності у ньому, а тоді вже прийматиму рішення. Я за 16 років жодного разу не стояв у черзі на отримання житла і не планую цього робити. Помешканням я забезпечений, хоч воно і відносно не моє, бо будинок побудували батьки моєї дружини і подарували нам перед весіллям. Мені його повністю достатньо.
Дружина призначенню зраділа найбільше
– Чи поза роботою залишається час на хобі? Як відпочиваєте?
– Багато вільного часу, якщо він, звісно, є, я проводжу з сім’єю – дружиною і синами (Андрій та Артем,- авт.). Старшому 13 років, молодшому – три. Вихідні намагаюся проводити вдома, вважаю, що сім’ї потрібно приділяти час.
Люблю з дітьми кататися на ковзанах. При можливості їдемо у Буковель. Якщо ні, то тут, у Тернополі, є теж непогані ковзанки. Приміром, на вулиці Тарнавського. Влітку, якщо є нагода, то їдемо з сім’єю на море.
– То у Тернопільському районі ви живете у приватному будинку? Маєте власне авто?
– Так. Використовую авто, яке належить моєму тестю. Точніше, використовував, бо влітку він його продав. Зараз не маю. Тому користуватимусь автомобілем, на якому їздить дружина. Хоча це теж не її транспорт, а мами.
– Дружина у вас домогосподарка чи також працює?
– Моя дружина працює у прокуратурі Тернопільської областіпрокурором відділу представництв. Ми з нею познайомились під час навчання. Одружилися ще студентами.
– Хто першим привітав із призначенням? Що побажали?
– Першим привітав батько…Він сказав, щоб я набирався сили та терпіння. І беріг своє здоров’я.
– Ваш батько теж свого часу працював у прокуратурі, вірно? Він пишається, що син так кар’єрно росте?
– Так, батько теж пройшов довгий шлях у прокуратурі району, в якому народився. Проте десь п’ять років, як він перебуває на пенсії. Звісно, що пишається! Як без цього?
– А як відреагувала на кадровий ріст ваша дружина?
– Дружина, напевно, зраділа найбільше. Та не в плані того, що я очолив прокуратуру, а тому, що тепер буду ближче до неї.
– Яким Ви хочете запам’ятатись як керівник Тернопільської прокуратури?
– Напевно таким, яким я є на даний час. Мені дуже приємно, коли, приїжджаючи в ті райони, де працював раніше, йду по вулиці, і люди зі мною вітаються, посміхаються, а не відвертаються. Тому в такому напрямку і буду працювати тут: відкрито та чесно!
Тетяна Колеснік
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: прокуратура, прокурор, тернопіль
3812