«Люди ми тільки тоді, коли дуже сильно любимо», – днями гучно співали кілька сотень тернополян на концерті відомого українського гурту «Бумбокс», що відвідав Файне місто на підтримку свого максі-синглу «Люди». Журналістам «Номер один» вдалося поспілкуватись із солістом гурту Андрієм Хливнюком та розпитати як про музичні плани, так і про політичні аспекти, що впливають на творчість гурту.
Реліз розбили на два міні-альбоми
– Навесні минулого року відбувся реліз, який називається «Люди». Потім розпочався тур, який був розділений на три частини. Остання з них, третя, вже добігає кінця. Ще доведеться відіграти концерти в Німеччині, Австрії, Польщі та Чехії. Днями відбулася радіопрем’єра пісні вже з нової платівки, яка називатиметься «Голий король». Це також міні-альбом. Тобто фактично великий реліз ми розбили на два: перша частина – це «Люди», а друга, власне, «Голий король», – розповідає соліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк.
Максі-сингл «Люди» – другий в історії «Бумбокса». Дев’ять років тому «Бумбокс» уже випускав сингл «Тримай», який побив усі рекорди продаж.
– У рамках туру «Люди» приїхали і до Тернополя. Ми давно вже у вас не були, тому дуже приємно було навідатись, – каже Хливнюк.
До речі, 7 березня виходить кліп на зовсім «свіжу» пісню гурту «Колишня», а презентація нового альбому «Голий король» пройде під час фестивалю «Atlas Weekend» у Києві. Натомість відео на пісню «Люди» вже з’явилося на екранах.
– Ідея кліпу на пісню «Люди» була доволі простою, а от виконання – не дуже. Не зважаючи на так звані павільйонні зйомки, процес затягнувся, були невеличкі технічні проблеми. Один день ми знімали вісім годин, а в інший витратили аж чотирнадцять, – каже соліст «Бумбоксу».
Кліп на пісню «Люди», за словами Андрія Хливнюка, про те, що у світі юності та краси «щось пішло не так». Артист переконує, що це доволі просте відео, однак до його створення підійшли максимально якісно, бо хотіли в першу чергу показати, як гурт виглядає на сцені зараз. Адже це перший запис «Бумбоксу», в якому гурт грає у новому складі – до знайомої всім «п’ятірки» приєднався талановитий піаніст Павло Литвиненко, який понад рік їздив з гуртом в якості сесійного музиканта.
– Я жартував якось в інтерв’ю, мовляв, коли ви популярна команда, то принаймні хтось один має мати за спиною музичну освіту. Це так про нашого Пашу, з яким класно творити. Він віртуоз, чудовий композитор, знаний за кордоном. Учасник не одного джазового проекту, людина, яка бере участь у записах в Нью-Йорку і т.д., – каже Хливнюк.
«Люди» був записаний у Києві на студії «Бобіна» саундпродюсером Дмитром «Бобом» Хомулком. До синглу увійшли п’ять пісень: «Люди», «Выход», «Злива» (feat. Джамала та Pianoбой), «Рок-н-рол», «Мала». Об’єднати два сингли в один, на думку Хливнюка, не було змісту.
– Платівки, тривалістю понад 30 хвилин, уже відійшли в минуле. Важко потім працювати з цим матеріалом. Чому? Бо поки ви спроможетесь екранізувати хоча б декілька пісень, то цей альбом у такій швидкості інформаційного потоку стає застарілим для слухача. Тому багато музикантів, у тому числі й ми, роблять короткі альбоми ,- каже артист.
Андрій пояснює, що деякі пісні могли взагалі не з’явитися, якби гурт не розбив альбоми на два. Відповідно була б зовсім інша концепція платівки.
– Хотілося б, звісно, мати час, кошти і сили, аби умовно рік присвятити виключно роботі з матеріалом та записом великої платівки. Та на сьогоднішній день це не реально, – переконує співак.
«Граємо те, що в голову прийде»
Окрім п’яти пісень із максі-синглу, гурт виконує як нові пісні, так і давно відомі для слухачів хіти.
– Граємо те, що в голову прийде. Це мікс із різних платівок, які мені захотілося зіграти. Більш-менш він схожий на концерти в інших містах, але буває, що хочеться заграти якийсь кавер чи ще щось. До прикладу, в залі, де всі глядачі сидять, відповідно граємо концерт більш спокійний. У клубах же даємо більше драйву. Тобто по-різному. Вибір пісень цілком залежить від настрою команди, від того, що грали нещодавно. Вибачте, і від того, що полетіло (сміється, – авт.). Де струна надірвалася і її о п’ятій ранку не знайдеш, яку педаль треба замовляти знову в Америці, бо вона стерлася. Тобто залежить і від технічних нюансів, – розповідає Андрій Хливнюк.
Попри те, що гурт «Бумбокс» знаний та бажаний не лише в Україні, а й у світі, в музикантів, на відміну від інших ТОП-зірок, доволі невибагливий побутовий райдер.
– Побутовий райдер – це речі, які ти не можеш піти і купити одразу сам. Скажімо, якщо ми о четвертій ранку виїхали, відповідно під обід приїхали в Тернопіль, переодягнулись і пішли готуватися до виступу. То ось те, заради чого не варто зупиняти роботу на дві години, щоб поїхати у великий маркет, воно, мабуть, і опиниться в райдері. Якщо говорити про примхи, то зазвичай їх друкують для того, щоб організатор подзвонив і сказав: «Що, фіалки? Навіщо вам фіалки?». І ти кажеш йому: «Добре, я радий. Значить, ти читав технічний райдер. Значить, є надія, що барабани будуть, що буде комбік, гітари». Це просто прикол, якщо можна так назвати», – розповідає Хливнюк.
Гастролювати в Росії перестали
Попри те, що в «Бумбоксу» є як українські, так і російські пісні, виступати у Російській Федерації після подій на сході перестали.
– Після перемоги, можливо, і виступатимемо. Я б особисто хотів побачити своїх друзів та рідних у Росії. Коли закінчиться війна, я сподіваюся, що ці рани з часом загояться. Сьогодні це мені нагадує, як чоловік-алкоголік не хоче відпустити дружину, яка не може більше жити в цьому безладі. Він ладен навіть її вбити, аби залишилась. Десь так я б охарактеризував відносини між нашими країнами. Хоча це не війна з Росією як такою. Мені здається, що це війна з узурпаторами влади у Кремлі. Вони дуже хочуть, аби ми сприймали це, як міжетнічний, культурний конфлікт. Але це не так. Тому приклад – наш нещодавній концерт у Мінську, на який приїхали слухачі з Росії. Вони були щасливі й раді. Деякі навіть у розмові тет-а-тет говорили зовсім інші речі, ніж те, що ми чуємо по ТБ. Розумні люди все розуміють, – переконаний Андрій Хливнюк.
Припинив співпрацю «Бумбокс» і з деякими російськими виконавцям, з якими раніше мали спільні проекти.
– На жаль, ми не спілкуємося з «Бастою» після всіх цих подій. У нього в нашій спільній пісні такі слова: «Те, що лишиться після нас, – наша правда». Хотілось би, щоб, написавши такі рядки, він і говорив ту правда. Я не можу звинувачувати людей за відсутність позиції. Багато хто не мислить такими категоріями і просто займається шоу-бізнесом та не хоче втратити ринок та слухача. Зовсім неприбуткова штука бути дисидентом, повірте. Я сподіваюся, що колись ми будемо спілкуватися. Знаєте, у Стародавній Греції в одному з вічних творів було сказано, що коли війна скінчиться (а мова йшла про Троянську війну), ми будемо пам’ятати не ненависть наших ворогів, а мовчання наших друзів, – продовжує Хливнюк.
«Крутять нас часто, я б сказав, аж зачасто»
Після того, як набув чинності закон про квоти на україномовні пісні, «Бумбокс» став частіше з’являтися на радіохвилях. Нагадаємо, згідно з документом, з 8 листопада 2016 р. частка пісень українською мовою має становити не менше 25%, а частка ведення передач державною мовою – не менше 50%. Рівно через рік квоти збільшаться: для пісень вони становитимуть 30%, а для передач – 55%. Ще через рік вони повинні будуть зрости до 35% і 60% відповідно.
– Крутять нас часто, я б сказав, аж зачасто. Таке враження, що, окрім Хливнюка, Вакарчука, нікого в країні немає. Та все нормально. Жалітися причин немає, все чудово. Однак давайте поговоримо про це через років десять, коли з’явиться нове покоління музикантів. Думаю, тоді ми відчуємо переваги цього «квотування» на собі, бо буде більше якісного музичного продукту українського походження, – зазначає Андрій Хливнюк.
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: Андрій Хливнюк, Бумбокс
3415