Про резонансну справу незаконного звільнення з роботи медичної сестри КУТОР Кременецький дитячий психоневрологічний санаторій, депутата Кременецької міської ради, голови профспілки Оксани Пилипович не писали рік тому, мабуть, тільки ліниві ЗМІ. Нарешті у цій гучній і скандальній історії поставлено жирну крапку. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України залишила без змін рішення апеляційного суду Тернопільської області про поновлення на роботі працівника, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Почалося з дрібного конфлікту
Усі, хто пам’ятає події навколо КУТОР Кременецький дитячий психоневрологічний санаторій трирічної давнини, знають і про так звану «люстрацію» тодішнього головного лікаря Ярослава Лисаковського. На його місце прийшов колишній завідувач відділення судово-психіатричної експертизи в обласній психіатричній лікарні, пенсіонер-переселенець із Луганська Григорій Братанич. Після призначення його на посаду головного лікаря у дитячому психоневрологічному санаторії стало все з ніг на голову.
– Зараз, на щастя, усе позаду, принаймні для мене, – пригадує вже з полегшенням Оксана Пилипович. – Хоча керівництво санаторію і досі робить мені, як то кажуть, дрібні капості. Скажімо, упродовж місяця у мене можуть чотири чергування «припасти» на вихідні. Та у порівнянні з тими нервовими потрясіннями, що довелося пережити, це не суттєво. Почалося все ще задовго до офіційного мого звільнення. А саме – із незначного конфлікту з Наталією Ващенко, яка також працює у санаторії. Після зміни керівництва КУТОР вона мала певні амбіції щодо кар’єрного росту. І варто сказати, що головний лікар цьому всіляко сприяв, адже отримав свою посаду не без втручання покійного нині, а на той час активіста ГО «Народна рада», чоловіка Наталії Миколаївни – Віталія Ващенка.
У 2015 році в нашому колективі пройшли профспілкові збори. Головою обрали мене. Голова профспілки входить до складу будь-якої комісії, враховуючи й атестаційну. Після зміни керівництва у нас саме почали активно проводити атестації працівників, аби замістити на пільгових посадах «неугодних» потрібними їм людьми. Ці посади включають у себе додаткові доплати, додаткові дні до відпусток і т. д. Знаючи, що я не йтиму на різні протиправні дії проти своїх колег, головний лікар разом зі своїми однодумцями створив ще одну профспілку в санаторії (закон цього не забороняє). Інженера з безпеки праці, який також повинен входити до складу атестаційної комісії, тоді також звільнили. На його місце взяли одного з активістів «Народної ради», таким чином отримавши більшість голосів в атестаційній комісії, а заразом і можливість провести атестацію працівників «як треба». Проте, як депутат та голова профспілки, я мала повноваження контролювати правомірність дій керівництва та їхні порушення. А це їх аж ніяк не влаштовувало. Тож звільнити такого працівника було питанням принципу.
24 грудня 2015 року я як депутат брала участь у засіданні сесії Кременецької міської ради , – продовжує пані Оксана. – Одразу по його завершенню готувала протоколи. Адже це було закінчення року, наступного дня – католицьке Різдво, тож затягувати документальну роботу ніхто не хотів. За три дні до цього я написала заяву на ім’я головного лікаря санаторію з проханням відпустити мене з роботи для виконання моїх депутатських обов’язків. На що Григорій Дмитрович погодився і заяву завізував. Сесія завершилася о 16.00, а майже до 21.00 я ще готувала протоколи.
Наступного дня у мене розпочалася відпустка, по завершенні якої на роботі мене чекав неприємний «сюрприз». Головний лікар попросив написати пояснювальну записку і зазначити, чому після закінчення сесійного засідання мене не було на робочому місці (зміна медсестри триває до 20.00). За версією керівництва виходить, що я «прогуляла» три години роботи. Очевидно, що такий документ був потрібен для того, щоб створити прецедент для догани. І я майже переконана, що сам Григорій Дмитрович цього рішення не приймав…
Через абсурдність цього прохання я відмовилась писати пояснювальну. Минуло близько місяця і мене наказом попереджають про те, що через два тижні звільнять за прогул. Варто сказати, що таких способів «попередження» у законодавстві не існує. Того ж дня керівництво КУТОР дає подання у районну профспілку працівників охорони здоров’я. Наш голова профспілки згоди на моє звільнення не дав, проте головний лікар санаторію на це не зважив. 1 березня, перебуваючи на лікуванні у реанімаційному відділенні Кременецької РКЛ (офіційно на лікарняному), Григорій Братанич підписав наказ про моє звільнення.
Колеги стали за захист
Майже половина працівників санаторію (26) тоді написали звернення у Департамент охорони здоров’я ТОДА, Тернопільську обласну раду (балансоутримувач санаторію) та у профспілку, де стали на захист своєї колеги.
Згодом почалася судова тяганина тривалістю рік у трьох інстанціях.
Звільнену медсестру (маму трьох дітей) погодилися тоді взяти на тимчасове місце роботи у Кременецьку РКЛ. Проте адвокат, що захищав інтереси Оксани Пилипович у суді, була категорично проти. Бо у такому випадку, навіть у разі задоволення позову, грошова компенсація не виплатилася б.
– Спочатку в Кременецькому районному суді справу розглядала суддя Людмила Варневич. Оскільки головний лікар не міг адекватно представляти очолювану ним установу в судових розглядах, її представили троє працівників: кадровик, секретар та медична сестра Наталія Ващенко. Через три місяці від початку розгляду представники КУТОР вирішили висловити недовіру судді, бо згадали, що колись чоловік однієї із представниць санаторію кинув суддю у смітник, і вона, мовляв, може ставитись через це упереджено до всієї установи, – каже Оксана Пилипович.
Опираючись на свідчення водія КУТОР, котрий ввечері того дня, коли Оксана Пилипович «прогуляла» роботу, нібито бачив її на зупинці, суд прийняв рішення не на користь позивача. Ще одним доказом, яким керувався суд, була довідка, надана Кременецькою міською радою про те, що після сесійного засідання депутата Пилипович до додаткової паперової роботи не залучали. Щоправда, опрацювання протоколів так чи інакше входило до її обов’язків як секретаря пленарного засідання, про що згодом міськрада дала відповідне пояснення.
Під час розгляду справи у Тернопільському апеляційному суді почалася та ж «вистава», що й у Кременецькому районному. Проте судді значно прискіпливіше поставились до доказів звільненої медсестри й ухвалили рішення на її користь, яке, звісно ж, не задовольнило ні керівництво установи, ні активістів «Народної ради».
Поновити на роботі Оксану Пилипович, з горем пополам, головного лікаря змусила виконавча служба. Бо навіть по пред’явленню рішення апеляційного суду він відмовлявся скасувати свій незаконний наказ про звільнення. Управління державного казначейства в Кременецькому районі вчинило простіше. Заблокувавши рахунки КУТОР Кременецький дитячий психоневрологічний санаторій, домоглися виплати компенсації звільненій медсестрі.
Після задоволення позову Оксани Пилипович в апеляційному суді на медичній комісії обласної ради підняли питання про притягнення до відповідальності головного лікаря дитячого психоневрологічного санаторію. Проте його відклали до завершення розгляду справи у Касаційному суді. Тож, за логікою, проблему з керівником мали б порушити знову.
Кременецькому районному суді розглядаються ще дві справи колишніх працівників санаторію, які судяться з головним лікарем Григорієм Братаничем через незаконне скорочення.
Олена Ілинич
КОМЕНТАР
Григорій Братанич, головний лікар Кременецького обласного дитячого психоневрологічного санаторію:
– Усе, що визначив суд, уже давно виконано: здійснено виплати, позивача поновлено на роботі. У нас немає з Оксаною Пилипович жодних конфліктів і не збираюся в них вступати. Сьогодні ситуація у колективі стабільна. Упередженого ставлення до Оксани Пилипович у мене не було і бути не може.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418