Села відмовляються входити в об’єднані громади
Коли говорять про децентралізацію, то Тернопільщину згадують зазвичай у світлих тонах. Мовляв, область є локомотивом із впровадження реформи децентралізації, в об’єднаних громадах має місце значне перевиконання бюджетів. Та й коли ще в наш депресивний край заходило стільки державних грошей на розвиток територій? Безумовно, подібні твердження мають право на життя. Натомість є і зворотний бік децентралізації, про який у тернопільській владі намагаються не говорити.
За громаду – готові спалити хату
Наразі на Тернопільщині створено 36 громад.
– Об’єднані громади отримали минулого року 141 млн. грн. субвенції, реалізовано 170 проектів. Але найважливіше – це тенденції з наповнення місцевих бюджетів. За I-й квартал 2017 року ми маємо всюди перевиконання не менше, як на 20%. А подекуди і на 200%. У Вишнівці, Коцюбинцях, Великих Гаях, Байківцях станом на 1 квітня в громадах бюджет перевиконано на 130-200%. Додатково отримано 21 млн. грн. Такого раніше я не пригадую, а це все – результат децентралізації, – відзначив голова Тернопільської ОДА Степан Барна.
На жаль, у звітах перших осіб області практично не знайти негативних факторів реформи. А вони, безумовно, є. Роздуті чиновницькі штати, некваліфіковані працівники, небажання керівників громад створити соціальні центри, неспроможність бюджету громад забезпечити заробітною платою медиків та освітян, свідоме бажання громади залишити собі більше субвенцій, а в райони віддати менше, відповідно тамтешні заклади недофінансовуються. Це і багато іншого призводить до того, що сьогодні процес створення нових громад на Тернопільщині практично загальмувався.
Усе більше малочисельних громад розписуються у своїй неспроможності розвивати об’єднані території, а деякі села відкрито говорять про бажання вийти із громади або призупинити об’єднання. Першою ластівкою у цьому процесі стала Свидівська сільська рада Чортківського району. В 2015 році вона погодилася ввійти у Товстенську об’єднану громаду разом з іншими селами Заліщицького району. Але згодом почала давати задню, мовляв, її ввели в оману.
– На початку адміністративної реформи, згідно з першим перспективним планом, Свидівську сільську раду віднесли до Товстого. Згодом заступник голови Чортківської РДА, родом з Нагір’янки, представив інший перспективний план і включив нас у Нагір’янську громаду. Нас ввели в оману, сказавши, що ми не можемо бути самостійними: потрібно йти в ту чи іншу громаду. Тоді депутати ухвалили рішення про входження села у Товстенську громаду. Але коли прийшов час об’єднання, коли ми подивилися, що далеко не найкращі справи у двох громадах Чортківського району – Білобожницькій і Колиндянській, прочитавши критичні газетні публікації, громада села вирішила не приєднуватись ні до кого. Мені як сільському голові і депутатському корпусу нічого не залишалося, як 14 вересня 2016 року ухвалити рішення про призупинення добровільного об’єднання. Його надіслали у ЦВК, Верховну Раду, Адміністрацію Президента, обласну раду, районну раду й адміністрацію. Відповіді не було, – розповів Свидівський сільський голова Богдан Сорока.
Така неувага до людей спричинила черговий спротив.
– Коли в кінці 2016 року нам заявили, що Свидівська сільська рада бюджету не формує, тому що з нового року буде у Товстенській громаді, в селі сталося ледь не повстання. Громада притиснула депутатів і сказала: кардинально вирішуйте – нікуди входити не хочемо, ми є самодостатні, можемо себе утримати. На зборах біля церкви я пообіцяв виконати волю людей. Більше того, своїм розпорядженням доручив депутатам пройтися по селі та зробити опитування. Всі, хто в селі залишився, а це понад 600 жителів, відповіли, що готові залишитися самостійними. 14 березня 2017 року було ухвалено рішення сільської ради про скасування попереднього (від 27 липня 2015 року) – щодо добровільного об’єднання. Це рішення знову направили у Верховну Раду, ЦВК та обласну адміністрацію. Чекаючи відповіді, люди мені проходу не дають, до церкви не ходжу. Залякують: якщо не вийдемо з громади, мені хату спалять. Якщо на початку реформи 98 відсотків мешканців Свидової підтримували об’єднання в громаду, то зараз 100% проти, – сказав Богдан Юхимович.
У ситуації, яка склалася, обласна влада нічим допомогти не може.
– Ми поважаємо виявлення громад, навіть якщо воно з часом змінилося. Однак ситуацію потрібно вирішувати виходячи з нормативних і правових актів. Сьогодні на розгляді ЦВК перебуває подання сільської ради. Комісія поки не ухвалила рішення про призначення перших виборів в об’єднаній Товстенській громаді. Вихід з цієї ситуації бачу такий: дочекатися ухвалення рішення ЦВК або вирішувати дане питання в судовому порядку, як це і рекомендує Конституційний суд. Обласна адміністрація на сьогоднішній день не має правових підстав звертатися до ЦВК щодо відкликання нашого подання з клопотанням про призначення перших виборів. Рішення 2015 року потягнуло за собою ухвалення інших рішень. Відбулася дія, яка зачіпає інтереси 15 тисяч населення не тільки Свидівської сільської ради, – повідомив начальник управління містобудування та архітектури Тернопільської ОДА Володимир Харченко.
За словами сільського голови, Свидова у майбутньому не хоче залишитися самою, але готова об’єднуватись лише тоді, коли будуть прийняті всі закони і підзаконні акти, затверджено перспективний план та оголошено єдині вибори в громадах по всій Україні.
Кількість громад зменшать заради якості
Володимир Харченко переконаний, що на прохання Свидівських мешканців і їм подібних ніхто адмінреформу зупиняти не буде.
– Кілька днів тому взяв участь у конференції, яку проводив уряд щодо територіальної реформи. На сьогодні це один із пріоритетних напрямків роботи уряду, і ніхто не в змозі зупинити проведення адміністративної реформи, тому що вона набрала великих обертів. Я не кажу, що просто і легко ці реформи впроваджувати, але думки людей змінюються, в тому числі в бік об’єднання. До прикладу, якщо на початках по Кременецькому району було повне несприйняття реформ, то зараз, після консультацій, сільські ради починають ухвалювати рішення про входження у громади, – повідомив пан Харченко.
Тим часом на Тернопільщині визначаються, скільки ж саме необхідно громад для області. Бо вже розуміють, що головне таки не кількість, а якість, тобто спроможність громади забезпечити себе всім необхідним.
– Маємо дві проблеми. З однієї сторони, села, які не об’єдналися в громади і на території яких немає великих підприємств, самі по собі не проіснують. Так, деякі з них живуть за рахунок фермерів, але сьогодні вони є, а завтра – немає. З другої – потрібно об’єднуватись у великі, економічно спроможні громади. Візьмемо, наприклад, Золотопотіцьку громаду. На сьогоднішній день там вчителі та лікарі зарплати не мають! – повідомила депутат обласної ради Надія Заріцька.
Жінку підтримав і Володимир Харченко, повідомивши, що науковці, які аналізували фінансову діяльність громад, стверджують, що дрібні громади, такі як Білобожницька, Колиндянська, Колодненська, Лопушнянська на Тернопільщині, є неспроможними.
– Cтало помітно, що малим громадам не вистачає ресурсів для своєї діяльності. Спочатку ми планували, що на Тернопільщині буде 25 ОТГ. А далі почалися коломийки місцевих «князьків». У результаті ми отримали 36 громад. У перспективі бачимо їх 50: 8 – в існуючих межах, 25 розширяться і ще 17 нових. Але потім поступово змушені будемо і їх укрупнювати, тому що життя змусить. На сьогодні ми призупинили об’єднання і робимо все для того, щоб не з’являлися нові малі громади, – сказав чиновник ТОДА.
Роздуті штати
Територіальна реформа ставила собі за мету покращення умов життя в громадах, наближення адміністративних послуг до людей тощо. На практиці у більшості випадків має місце банальне збільшення ставок.
– У Чортківському районі є Заводська громада. Коли ще була сільська рада, в Заводському було 11 ставок і ще чотири – в селі Угринів, тобто разом 15. Зараз вони об’єдналися в одну громаду і набрали понад 60(!) працівників. Для чого стільки штату, що вони там роблять? Практично всі надходження в їхній бюджет ідуть на виплату зарплати, – повідомив Свидівський сільський голова Богдан Сорока.
Ще красномовніші дані озвучив Володимир Харченко: «Мінрегіонбуд склав рейтинг спроможності територіальних громад. Так от, Білобожницька та Колиндянська громади Тернопільської області ввійшли в антилідери по Україні за кількістю «проїдання» грошей на утримання апарату».
Також дивує той факт, що, з одного боку, збільшуються штати в громадах, а з іншого – в районах вони не зменшуються, хоча роботи суттєво поменшало.
За інформацією Богдана Сороки, у Чортківській районні адміністрації працює 130 людей, у раді – ще близько 40. Раніше 53 сільських ради Чортківського району утримували районних чиновників, а зараз – 36.
Подібне і в інших районах області.
– В адміністрації Заліщицького району працюють 115 чоловік. Нещодавно я побував у Румунії в Сучавському районі, який за територією схожий з моїм рідним Заліщицьким. У них управлінський апарат налічує 25 чоловік. Уточнив: це адміністрація, виконком, рада? Мені кажуть: це загалом, у нас немає більше управлінців – тільки в громаді! Тоді навіщо нам такий роздутий чиновницький апарат, невже ми не маємо куди направляти гроші? – дивується депутат обласної ради Іван Навольський.
Підсумовуючи, варто сказати, що найперше потрібно показати людям реальний економічних ефект від створення громад. По-друге, хтось мав би порахувати та зробити методику розрахунку штатних одиниць у новостворених об’єднаннях. І, насамкінець, варто на державному рівні вирішити, як діяти з чиновниками, яким немає що робити після того, як одна за одною з районів відходять цілі території…
КОМЕНТАР
Анатолій Ткачук, директор з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства:
– Чи існує процедура виходу з об’єднаної територіальної громади? Закон про добровільне об’єднання і закон про місцеве самоврядування (змінена ст. 6) говорять, що вихід із громади здійснюється на підставі… закону. Закону немає, а якщо його немає – немає і виходу. Можливо, незабаром з’явиться такий, але там процедура буде складнішою. Адже коли з’єднали фінансові ресурси, податкову систему, реєстраційні справи тощо, то не просто це все роз’єднувати. Тому якщо й виникнуть такі процедури, то вони будуть дуже ускладнені.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3417