Історія про те, як 60-річний боєць АТО з Чорткова Михайло Дроздовський, рятуючи життя дітей, загинув у річці Серет, не залишила байдужою всю Україну. На жаль, «Діду» (позивний, який отримав атовець на війні) не вдалося ступити на берег після свого героїчного вчинку. Як і не вдалося врятувати 12-річного хлопчика Максимка, який разом зі своїм рятівником бездиханно пішов на дно. Проте у цій історії, як виявилось, був ще один не менш відважний юнак. Ми дізналися всі деталі цієї моторошної історії.
Троє дітей потай від батьків пішли купатися
Сумна подія трапилась 11 липня в Чорткові. Троє дітей – 12-річний Максим, його дев’ятирічний брат Роман та їхній 8-річний друг, нічого не сказавши батькам, подалися на річку Серет купатися.
– Вони сказали мамі, що йдуть до друзів,тобто обманули. Самі ж приготувалися, взяли рюкзак, змінну білизну і пішли на річку Серет, – розповів нам рідний дядько Максима та Романа Олег Кушнір.
За його словами, у Чорткові є досить таки небезпечне місце для купання біля залізничного мосту. Люди розповідають, що під час Другої світової війни у водойму впала бомба, яка утворила глибоку яму. Крім того, та тому місці інтенсивно б’ють джерела.
– Там постійно ледь не щороку тонуть люди. Хоч і є напис про те, що купатися заборонено, але, на жаль, на це не зважають. Туди регулярно приходять, купаються ігноруючи попередження про небезпеку, – продовжує пан Олег.
Попри небезпечне місце та заборони, діти, за словами Олега Кушніра, пішли купатися, не вміючи плавати.
– У воді є таке місце, що здається, нібито мілко, але спрацьовує принцип, як на морі, верхня течія по річці спускається, а знизу свого роду круча затягує. Плюс до того ще й та яма… От Роман пішов туди і його стало одразу затягувати. Він почав тонути. Старший брат Максим кинувся рятувати його, – продовжує О. Кушнір.
Роман розповів рідним, що брату вдалося виштовхати його на мілину. Проте ціною власного життя.
– Останні слова, які Роман чув від брата: «Ой, рятуйте!», – розповідає рідний дядько хлопчиків. – Хоча спочатку ми думали, що Максим із переляку просто втік. Позаяк перший раз, коли пірнав водолаз, він не знайшов нікого. Тому до останнього була надія, що старший хлопчик живий. Та потім ми помітили на березі ще й одяг рибалки…
Як з’ясувалося згодом, 60-річний Михайло Дроздовський – боєць 14-го мотопіхотного батальйону, в той час рибалив на другому березі Серету. Почувши крики про допомогу 12-річного Максима, кинувся його рятувати. Але не зміг…
– Третій хлопчик (8-річний друг двох братів, – авт.) показав, куди саме у воду заходили його товариші та як усе це відбулося. Тоді водолаз занурився вдруге. Спочатку знайшов рибалку – Дроздовського, а потім і Максима,- каже Олег Кушнір.
Чудом вижив 9-річнийРоман. Попри те, що Максиму вдалося виштовхнути брата на мілину, однак Роман уже добряче напився води і його почало нести течією.
– Романа вдалося врятувати. Зараз його стан стабільний. Лікарі хлопчика відпустили, та, тим не менше, він досі перебуває під медичним наглядом. Спочатку йому не говорили, що брат загинув. Однак потім почали приїздити журналісти з різних каналів і він сам зрозумів, що брата вже немає, – розповів пан Олег.
За словами рідного дядька хлопчиків, є різні версії цієї історії. Зокрема, що саме атовець виштовхнув з води двох хлопців. Проте, як розповів згодом 9-річний Роман, це не до кінця правда.
– Роман заліз у воду і почав тонути. Двоє інших хлопчиків – брат та друг – пішли його рятувати. Однак течія їх почала зносити. Максим усе ж зумів виштовхнути Романа на мілину. Далі почав тонути Максим… Жінка, яка була на мості в той час, побачила дитину, яку несе течія (Романа, –авт.) і закричала. 15-річний хлопчина побачив це і кинувся рятувати Романа. Витягнув його з води, надав першу допомогу, після чого вже приїхала «швидка»,- каже Олег Кушнір.
Якби не відважність 15-річного юнака, що проїздив поруч, 9-річний Роман міг також більше ніколи самостійно не ступити на берег. Хоча й не менш хоробро проявив себе 60-річний боєць АТО.
– Хоч на березі в той день було багато людей, але вони, на жаль, не відреагували на те, що відбувається. А ось саме рибалка єдиний, хто кинувся рятувати Максима,- каже пан Олег. – Я знав Михайла Дроздовського особисто. Він був сапером. Пішов добровольцем, відслужив свій термін. Позивний у нього був «Дід». Мав двоє дітей, онуків. Був дуже хорошим, щирим та відвертим. Це було по-чоловічому з його боку, не стояти осторонь, а кинутися рятувати дитину. Наскільки мені відомо із висновків патологоанатома, смерть у Михайла була миттєвою. І не від води, а через серцевий напад. Коли Михайла витягали з води, то руки у нього були простягнуті, як і у 12-річного Максима. Значить, Михайло дійсно намагався врятувати дитину.
«Мамо, напевно, кожен би так зробив!»
Роман дуже важко переживає смерть брата. Однак, якби не ряд збігів у цій трагічній історії, 9-річний хлопчик міг теж не вижити.
– Син мені все розповів. Якщо чесно, навіть сама спочатку його словам не повірила. Він у мене дуже скромна дитина. Так, плавати вміє добре з дитинства. Та щоб зробити масаж серця… Кажу: «Саша, я ж тебе не вчила». Він мені: «Та нас у школі вчили. От я і запам’ятав!»- розповіла Майя Дитиняк, мама 15-річного Сашка, який витяг 9-річного Романа з води та надав першу допомогу.
Жінка мовила, що в сонячну погоду її син Сашко часто ходить на річку з бабусею.
– У той день також Саша з братом Вітею їхали на велосипедах попереду, а позаду йшла бабуся. От вони доїхали до середини мосту і почули, як якась жінка крикнула: «Поможіть, дитина тоне!». Мій Саша це почув, віддав велосипед Віті і стрибнув у воду, взяв на руки хлопчика, виніс на берег і почав робити масаж серця. Каже, що робив, поки дитина (9-річний Роман, –авт.) не почала хропіти і з рота вийшла вода. На той момент уже хтось викликав «швидку». Медики приїхали і сказали, що мій Саша молодець, адже фактично врятував життя дитині,- каже Майя Дитиняк.
Відважному Сашку лише нещодавно виповнилось п’ятнадцять років. У цьому році він закінчив школу та поступив до училища.
– Саша розповідав, що навіть не звернув уваги, чи був хтось ще у той момент поруч. Просто кинув велосипед і побіг. Я його питаю,як він так стрибнув. А син мені: «Ти знаєш, мамо, напевно, кожен би так зробив!»- каже пані Майя.
15-річний рятівник, дійсно, видався дуже скромним. За словами його матері, навіть не хотів, щоб вона згадувала у соціальних мережах про те, який у неї виріс сміливий син. Хоча пишатися є чим. Адже, за словами медиків, маленький Ромчик уже добряче напився води, і якби не Саша, міг не вижити.
Планують облаштувати безпечний пляж
За словами жителів Чорткова, місце, де потонув боєць АТО та 12-річний Максим, після трагедії не обгородили. Люди продовжують там купатися, навіть попри знак про заборону. У міськраді Чорткова кажуть, що ця проблема не є новою, про неї знають усі місцеві жителі. Проте чомусь зухвало ігнорують.
– Там чітко написано: «Купатися заборонено!». Про цю яму знає вже кілька десятків років усе місто Чортків. Навіть тоді, коли витягали тіла з води, збоку поряд сиділи-лежали люди, а їх діти купалися біля тієї ж ями. Коли їм вигукували: «Що ви робите? Дивіться, що сталося!»,батьки відповіли: «Це наші діти, ми за них відповідаємо!». Тобто проблема не лише в ямі. Крім того, є рішення техногенної комісії, в якому йдеться, що обладнаних місць у Чорткові для купання немає. Розумієте, там можна втопитися не лише в тій ямі, а й метр вище чи нижче,- розповів міський голова Чорткова Володимир Шматько.
Мер каже, що яма, в яку потрапили діти, глибиною близько п’яти метрів. Її неодноразово намагалися засипати проте все марно.
– Та яма існує ще від війни і постійно її вимиває. Мабуть, варто закидати великими бетонними брилами. Ми над цим працюємо. Маємо на цьому тижні домовитись із будівельниками, аби вони надали нам бетонні плити. Далі спробуємо їх туди завезти та закидати яму,– каже пан Шматько.
Крім того, за словами пана Володимира, згідно з проектом Генплану міста, влада передбачила місце під облаштування пляжу. Однак для реалізації проекту потрібен інвестор.
– Ми зараз шукаємо інвестора, щоб прийшов та обладнав місця для купання і ніс відповідальність за людей. Маємо наміри виставити ту ділянку на аукціон та шукати, хто б цим зайнявся. Комунальний пляж, однозначно, ми робити не будемо, – констатує міський голова Чорткова.
Володимир Шматько каже, що на тому місці, де сталася трагедія, на жаль, згубили життя не один десяток людей.
– Це не є, так би мовити, необстежене місце. Ту яму видно чітко навіть з берега. Засипати її намагалися ще з часів Радянського Союзу, але не вдалося. Я не виправдовуюсь. Проблема існує. Зрозуміло, що при цій біді єдине, що ми могли зробити, – це оплатили частково з бюджету поховання бійця та дитини. Це, звісно, не врятує життя, але бодай зменшить трішки навантаження на бюджет рідних,– підсумував Володимир Шматько.
Дійсно, якою б не була подальша доля злощасної ями, життя 12-річного Максимка та 60-річного Михайла Дроздовськоговже не повернути. Єдине тішить, що все-таки небайдужі люди є на світі, проте їх дуже мало…
P.S.:Колектив «Номер один» висловлює щире співчуття рідним та близьким загиблих.
На фото:
– Ціною власного життя 12-річний Максим врятував свого братика
– 15-річний Олександр виявився справжнім рятівником, витягнувши з води 9-річного Романа та до приїзду лікарів зробив йому масаж серця
Джерело: Тижневик "Номер один"
3415