Більшість мешканців обласного центру за звичкою отоварюються на центральному ринку. Там і вибір великий, і поторгуватися можна. Натомість покупців завжди тривожить, чи товар, який вони купують на ринку, якісний, чи немає там шкідливих речовин. Ми вирішили допомогти в цьому питанні тернополянам і самим переконатися, наскільки якісні продукти там продають і чи не шкодять вони нашому здоров’ю.
Бабусині огірки з нітратами
Свій журналістський експеримент ми розпочали з овочів та фруктів. Хто з нас не любить кавунів та динь? Ці солодкі баштанні до вподоби як дітям, так і дорослим. Але далеко не завжди вони якісні та корисні, тим більше – на початку їхнього сезону. Користуючись моментом, недобросовісні підприємці, які вирощують баштанні, вдаються до різних стимуляторів, щоб вони якомога швидше дозріли і за більшу ціну їх можна було продати. До прикладу, буквально два тижні тому, як розповів начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Василь Хомінець, працівники служби не допустили до реалізації на ринку цілу фуру динь, які до Тернополя привезли з Херсонщини з підвищеним вмістом нітратів. Ми не могли не скористатися моментом та перевірили кавуни і дині, які продавали у день нашого рейду.
Але щоб робота наша не обмежилась лише баштанними, вирішили перевірити також інші затребувані нині тернополянами овочі та фрукти. Для цього у різних продавців узяли на аналіз огірки, капусту та чорницю. Хоча продаж останньої вже завершується, але її особливість у тому, що вона нерідко має перевищений рівень радіації, як і дикорослі гриби, але їх на ринку ми не знайшли, тому обмежилися виключно чорницею.
На «Тернопільському міському ринку ЛТД» функціонує лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, яка здійснює дослідження всіх видів продукції. Зокрема, овочі, фрукти перевіряють на нітрати, дикорослі ягоди і гриби – на рівень радіації, також ветеринарні лікарі досліджують та допускають до продажу м’ясо і м’ясомолочну продукцію.
Зібравши найпопулярніші нині овочі та фрукти, ми подалися до лабораторії. Експертизу нам люб’язно провела провідний лікар ветмедицини-ветсанексперт Наталія Остапів. Спершу для аналізу ми взяли чорниці. Зважили їх, а потім помістили у спеціальний апарат. Кілька хвилин потрібно було зачекати, що комп’ютер видав нам рівень радіації. Виявилось, що у цих ягодах вона становить 15,61, що в чотири рази менше гранично допустимої норми (ГДН).
Далі був його величність кавун, мабуть, сьогодні найулюбленіший. Пані Наталія потерла частинку кавуна на спеціальній тертці і, додавши певну речовину, занурила в цю кашку пробірки, які підключила до нітрометра. За гранично допустимим вмістом нітратів для кавуна – 60 мг/кг, наш прилад зупинився на позначці – 20,6. Схожі процедури зробили з капустою та огірком. Щодо капусти, то тут все у нормі – 512,3 при ГДН 900 мг/кг, а от з огірком були певні проблеми. Спершу прилад показав нам 380 мг/кг, хоча цей показник не мав перевищувати 150. Навіть працівники лабораторії були здивовані такою різницею. Тому разом із завлабораторією пішли на попередню точку, щоб підібрати ще один зразок та переконатися, чи, борони Боже, вся партія огірків містить перевищення нітратів. Виявилось, що наші побоювання передчасні, бо огірки, вирощені у відкритому ґрунті, тобто в домашніх умовах, мають гранично допустиму концентрацію нітратів 150, а в закритому, тобто тепличні, – 400 мг/кг. Запитавши продавця, той підтвердив, що огірки вирощували у теплиці, тому з невеликим запасом щодо нітратів вони виявились придатними до споживання.
Якщо вже така ситуація трапилась, то все-таки хотілося дослідити і домашні огірки. Дивно, але на офіційних ринкових точках таких відшукати не вдалося. Натомість кілька старших жіночок домашні огірки продавали на тротуарі біля видавництва «Збруч». Оскільки це вже вважається стихійна торгівля, відповідно на експертизу товар звідти ніхто не несе, то довелося придбати кілька штук (якщо вірити продавцю, то вони вирощені в селі Максимівка, Збаразького району), щоб зробити аналізи.
– Результат вразив. Бубусині огірки містили у два рази більше допустимої норми нітратів! Пам’ятайте, на ринку діє лабораторія, яка контролює потрапляння продуктів харчування на прилавок та не допускає продуктів, які мають перевищений вміст необхідних показників. Стихійна торгівля є неконтрольованою і може нести загрозу життю і здоров’ю ваших рідних, – зазначив Василь Хомінець.
На прилавку молоко – у пластиковій пляшці
З паном Хомінцем також пройшли ключовими об’єктами ринку, де продають м’ясо, птицю, рибу, молоко, рослинну продукцію. А все для того, щоб переконатися, що у продавців є відповідний експертний висновок, виданий лабораторією ветмедицини. Це маленький клаптик паперу, завірений печаткою фахівцями лабораторії на підтвердження якості продукції. Вже перший продавець нас здивував. Старша жіночка, яка торгувала на другому поверсі петрушкою, кропом та іншою городиною, на запитання про експертний висновок сказала, що він десь є, але вона забула, куди його поклала. Як виявилось, це був одиничний випадок, у всіх решта продавців м’яса, риби, молока, овочів та фруктів даний висновок був у наявності. Щоправда, у деяких місцях потрібно було на нього трішки зачекати, поки до торгової точки прийде власник, бо не завжди продавець обізнаний (хоча мав би це знати), де знаходиться цей висновок. Єдина прикрість нас спіткала у молочному відділі, де у продавця на столі поряд зі сметаною і сиром стояла пластикова пляшка молока. І це в той час, як напроти на стіні розміщений великий плакат, де чорним по білому повідомлялося, що продаж молока у такій тарі заборонено. Продавець пояснила, що молоко у пластиковій тарі її попросила продати знайома, тому вона його і виставила на прилавок. На зауваження Василя Хомінця продавщиця одразу забрала зі столу це молоко, сказавши: «Хотіла людині зробити добре, а вийшло гірше. Тепер буду знати і більше подібного не робитиму».
Зауважимо, що покупець на ринку може попросити експертний висновок на продукцію і продавець зобов’язаний його надати на першу вимогу на кожен вид продукції. Більше того, як зауважив Василь Петрович, якщо у покупця є сумніви як щодо якості придбаного товару, так і щодо його ваги, то на ринку в обов’язковому порядку є контрольна вага, а спеціалісти лабораторії безкоштовно можуть перевірити товар на нітрати і радіацію.
Не допущено до реалізації 506 кг продукції
Як повідомив нам завідуючий лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на «Тернопільському міському ринку ЛТД» Євген Сенчак, за І-ше півріччя 2017 року працівниками лабораторії проведено 54 336 експертиз усіх видів продукції, які підлягають ветеринарно-санітарній експертизі і ветеринарно-санітарному огляду на ринку, при цьому зроблено 73 049 лабораторних досліджень. Не допущено до реалізації 506 кг продукції, а саме: печінка яловича – 10 кг, печінка свина – 12 кг, молоко – 45 кг, сметана – 38 кг, сир кисломолочний – 35 кг, риба свіжа – 100 кг, фрукти – 140 кг, овочі – 130 кг. Спеціалістами лабораторії також виявлено 9 партій овочів із підвищеним вмістом нітратів, які теж забракували.
– Між адміністрацією ринку та лабораторією ветеринарно-санітарної експертизи є хороша співпраця в організаційних питаннях роботи спеціалістів та недопущенні стихійної торгівлі. Якщо лабораторією виявлено неякісні продукти, негайно повідомляють адміністрацію ринку і вживають усіх необхідних заходівщодо недопущення такої продукції до реалізації, а також її утилізації. Зокрема, адміністрацію ми повідомляли про реалізацію м’ясних і овочевих консервів, напівфабрикатів домашнього виготовлення, сухофруктів без будь-яких супровідних документів, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи в лабораторії, – розповів Євген Сенчак.
За словами завідувача лабораторії, з 2016 року значно покращився санітарний стан залу реалізації м’яса, замінено керамічну плитку на стінах, встановлено кондиціонери, проте потребує заміни покриття ряд столів для реалізації м’яса. А ще, за словами пана Сенчака, невчасно ремонтуються візки для перевезення м’яса, що ускладнює їхнє миття і дезінфекцію, яка інколи проводиться незадовільно, про що неодноразово доводилось повідомляти адміністрації ринку. Також на території ринку недостатньо місця для торгівлі битою птицею, через що частина реалізаторів проводить торгівлю надворі.
– На території ринку, недалеко від критого, розміщені складські приміщення, які орендують двоє підприємців і використовують їх інколи для зберігання м’яса. Дані приміщення взагалі не пристосовані для таких цілей, знаходяться в антисанітарних умовах, контроль за завезенням м’яса відсутній, так як вони це роблять у неробочий час. Адміністрація ринку не може вирішити цього питання, позаяк власник складів -інша юридична особа і його на даний час немає, – підсумував пан Сенчак.
Джерело: Тижневик "Номер один"