Тернопіль став першим містом, у якому представники громадської організації «Центр ЮА» в рамках всеукраїнського туру презентували так звану «білу» книжку рівного доступу до політики.
1000 грн. за … голос
Над виданням активісти працювали упродовж року, відвідали 63 міста, всі області України, поспілкувалися із представниками громад. За словами активістів, Тернопіль відвідали першим не випадково.
На їхню думку, в нас найбільш яскраво виражений громадський сектор, якому, як мінімум, не байдуже, що відбувається в регіоні та за його межами.
– «Біла» книжка – це результат річної роботи нашої команди. Спочатку тривала «домашня» робота в Києві, де ми спілкувалися із представниками ЦВК, різними політичними силами, юристами і ставили запитання, як забезпечити рівний доступ до політики. Бо зараз він в Україні не рівний. Якщо у когось є, грубо кажучи, «бабло», він легко може стати депутатом Верховної Ради, вигравши мажоритарний округ або потрапивши у закритий список партії. Ми аналізували все це і вийшли на ряд проблем, обговорили їх у рамках піврічного туру, результатом якого і стала «біла» книга, в якій ми зібрали основні проблеми, що потребують вирішення, – розповіла головний аналітик ГО «Центр ЮА» Марія Леонова.
Жінка каже, що їхнє дослідження переслідувало одну просту мету – зробити зміни в країні незворотними. Адже, за словами Леонової, зараз те законотворче «сміття», яке з’являється у парламенті, фактично не контрольоване.
– Будь-яка нова політика на заході починається з визначення проблем і шляхів їх вирішення. Ми, власне, з цього і почали, ставлячи запитання: «Як забезпечити право громадян бути обраними на вільних та чесних виборах?» Дуже часто у нас говорять про активне виборче право, тобто як вибрати когось. І дуже рідко ми піднімаємо питання, як бути обраними. Так ми вийшли на п’ять блоків проблем, які не слід ділити за значимістю, бо кожен із них є критично важливим. По-перше, це виборці правила. Зокрема, це та система, за якою ми обираємо і можемо бути обраними. По-друге, адміністрування процесу і довіра до нього. По-третє, це великі гроші у політиці. В цьому плані ми не є унікальними. Весь демократичний світ теж намагається вирішити цю проблему. Та зрушити з місця можливо. По-четверте, роль медіа в політиці. По-п’яте, освіта виборців, – пояснює пані Марія.
У рамках попереднього туру активісти вже встигли наслухатися, за які суми на виборах купують голоси. Цифри звучали різні: від 150 і до 1000 грн. за голос.
– Зокрема, тисячу гривень пропонували на Закарпатті під час виборів до ОТГ. Там політики були готові навіть привезти людей з Італії автобусами, щоб виграти. Крім того, є й ряд інших поточних проблем, окрім підкупів. І ми виходимо з того, що це не буде легкий шлях. Що це не один законопроект, не одна зміна в нормативних актах, які регулюють цю історію,- переконує Марія Леонова.
Тернопіль став першим містом, в якому активісти презентують «білу» книжку, тому що у нас, на їхню думку, найактивніші спільноти.
– Тернопіль нас вразив тим, що люди тут готові «вписуватись» у позитивні історії. Більше того, ваші депутати-мажоритарники, згідно з аналітикою, показали досить хороші показники за індексом реформаторства, роботи в регіоні. Тобто досить прогресивні на фоні інших. Та найголовніше, що Тернопільщина – це найактивніший регіон, де можна змобілізувати підтримку. Приклад дуже простий. Тернопіль свого часу став точкою, де завдяки ненасильницькому спротиву було скасовано рішення щодо побудови ГЕС на Дністрі. Це той випадок, коли люди, зважаючи на питання власної безпеки, питання екології, вийшли на вулиці, щоб заявити про це, – розповідає аналітик та один із авторів «білої» книги Єгор Поляков.
200 тисяч – на одного нардепа?
Однозначно, що своя сорочка ближча до тіла і все те, що стосується проблем «за вікном», викликає більший резонанс та цікавість, аніж загальноукраїнські реформи. Поляков погоджується з цією думкою, але запевняє, що, вдавшись до простої економіки, їх книга стане теж важливою.
– Коли ми говоримо про виборчі правила, я завжди намагаюся зводити їх до питання економіки. Кожна сім’я одному депутату-мажоритарнику на чотири роки дає в управління своїх податків, прямих і непрямих відрахувань (увага!) мінімум двісті тисяч гривень. Тому виборчі правила можна сприймати не лише як питання розбудови демократії, а й питання фінансової безпеки. Від того, як буде сформовано процес виборів, залежатиме, хто представлятиме інтереси мої, ваші і зокрема Тернопільщини. І врешті-решт, хто буде розпоряджатися тими 200-ми тисячами гривень, – переконує Єгор Поляков.
На жаль, зараз українці в регіонах мало це усвідомлюють. Навіть, здавалося б, прогресивна молодь не хоче йти на вибори при діючій системі.
– Молодь вважає, що їхні голоси нічого не змінюють. І фактично це правда. Тому що при мажоритарній системі втрата голосів становить 65%. Коли ж буде реалізована пропорційна система з відкритими списками, втрата голосів знизиться до 20%. Людина тоді чітко розумітиме: коли вона ходила на вибори та голосувала за партію «Б» чи «К» й обирала у списку когось під умовним №5, то є значно більша імовірність, що цей голос буде впливати на загальний результат, – каже Поляков.
До слова, 17 жовтня ц.р. активісти планують провести акцію під стінами парламенту з вимогою якнайшвидше звернути увагу і прийняти їхні пропозиції. Адже при теперішній системі, на їх думку, потрапивши в партію, не отримуєш механізму до змін у країні, а стаєш «рабом» системи.
– Кандидат у закритому списку нагадує безмовного віслюка. Він як лялька на руці ляльковода в особі голови партії чи якихось прихованих лідерів. Коли буде впроваджено систему регіональних відкритих списків, то кандидат з тої ж Тернопільщини стане суб’єктом і говоритиме партії: «Завдяки мені ви отримали загальнонаціональний список і подолати 5%. Тому давайте разом приймати рішення!» Крім того, кандидат зможе сам вирішувати, з ким йому йти в раду. «Непідсмажені» регіональні політики, які мають досвід роботи, не підуть у сумнівний список партії. Нова виборча система створить умови, коли адекватні можуть знайти одне одного, а розумні виборці – їх підтримати. Бо з 2010 року в нас була історія, яка носила назву «Проти всіх!». Це люди, які не бачать нікого, хто б міг представити їх інтереси. Чому так? Бо в Україні сформована така політична система, що тобі доводиться, шукаючи собі яблуко, обирати із сортів лайна. Тут і вся проблема. Ми, активісти, можемо вести риторику якихось диких сектантів-проповідників, підбираючи красиві епітети. Та ми розуміємо, що так воно не запрацює. Політики мають потрапити в умови, коли їм важливіше три дні працювати у Чорткові чи Заліщиках, аніж озвучувати трихвилинний твір на тему: «Як я врятую село» на одному з телеканалів, – на емоціях розповідає Поляков.
Саме недолугу систему виборів активісти вважають першопричиною того, чому цілком успішні та порядні люди уникають виборів та відповідальності за них.
– Зараз якщо ви підійдете до будь-якої адекватної людини і запитаєте: «Чи хочеш ти стати нардепом?», то, на жаль, будете розчаровані. Бо дуже мало людей готові брати на себе відповідальність за такі речі. Всі говорять: політика – це брудно, дорого. Бо так прописана система, що людина має проситися, платити, скуповувати і конкурувати абсолютно на нерівних умовах, – каже Марія Леонова.
Активісти пробули на Тернопільщині кілька днів. За цей час встигли поспілкуватися з депутатами різних рівнів та партій, громадськими активістами і т.д. Кажуть, що принаймні розуміння знайти вдалося.
– Від ваших депутатів ми почули загальну готовність підтримати нас. Зрозуміло, що без штовхання в спину не обійтися. У рамках попереднього туру ми говорили з багатьма представниками політичних партій на місцях і запитували про їхню позицію щодо виборчого законодавства. Вони нам говорили: «Так! Ми підтримуємо пропорційну систему з відкритими списками». Проте чудово розуміли, що політична партія на центральному рівні говорила геть протилежні речі. Тому робота чимала. Та ми зацікавлені, щоб наша «біла» книжка отримала законодавче підґрунтя, – підсумувала Марія Леонова.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3412