Конкурувати українському бізнесу з європейською зарплатнею стає дедалі важче. Після введення безвізового режиму людям стало значно простіше виїздити за кордон у пошуках кращого життя та пристойних грошей. Від цього страждає місцевий бізнес, адже покластися на «тимчасового працівника», який може в одну мить спакувати валізи, важко. У таких умовах розвивати свою справу – надскладна задача. Як з цим боротися та чи можливо в українських реаліях формувати сталий колектив?
13 зарплатня і бонуси
Ці та ряд інших запитань ми задали успішній тернопільській бізнес-рестораторці, співвласниці мережі «Сім’я ресторанів Файного міста» Оксані Заставній, яка не з чуток знає, як важко формувати стійкий колектив, проте на власному прикладі демонструє, що людей можна заохотити працею тут.
Пані Оксана запевняє, що єдиного чинника для залучення працівників у ресторанному бізнесі немає. Проте кількома «рецептами» боротьби з плинністю кадрів усе ж поділилася.
– Перш за все треба створити престижний успішний проект, що ми й зробили, створивши мережу «Сім’я ресторанів Файного міста», де людям буде несоромно працювати. Значну роль відіграє й мікроклімат у колективі, щоб усі його частинки працювали синхронно і злагоджено. Люди повинні бачити результат своєї роботи, це передусім оплата їхньої праці, яка дає стабільність, соціальну захищеність, відповідальність за які має брати на себе підприємство. І лише одночасна дія усіх цих факторів здатна сформувати хорошу команду, яка виконує свою роботу якісно та показує хороший результат,- розповідає Оксана Заставна.
Очевидно, злагодженого колективу недостатньо, щоб заклад харчування чи будь-яке інше підприємство працювали як годинник. Для цього потрібні також і професіонали.
На жаль, не з чуток відома практика, коли люди влаштовуються на роботу, аби навчитися, і вже за кілька місяців звільняються, щоб використовувати здобуті знання на практиці, але вже, приміром, у сусідній Польщі.
Оксана Заставна каже, що вона як роботодавець теж докладає зусиль, щоб навчити людей професійно готувати, подавати страви, надавати відповідні послуги відвідувачам. А щоб згодом не розгубити кадри, варто запровадити систему заохочення.
– У нас існує солідарна відповідальність за колектив. Для заохочення працівників ми запровадили додаткову зарплату, так звану 13-ту, бонусну. Суть методу в тому, що виплачуємо ми цю заробітну плату через рік після того, як людина працює в нашому колективі, так звана нагорода за те, що вона вже рік у нашій команді. Приблизно щокварталу проводимо індексацію заробітних виплат. Ці чинники також дозволяють сформувати стійкий колектив. Доказом є те, що плинність кадрів у нашій мережі досить низька. Завдяки матеріальному зацікавленнюі працівників, створенню їм належних соціальних умов і залучаємо людей у нашу команду. Тобто ми даємо їм упевненість у завтрашньому дні та найближчому їхньому майбутньому,- продовжує Заставна.
«Частина тих, що поїхали, вже повернулися»
Власне впевненість у завтрашньому дні, на думку рестораторки, формує дружній колектив, який у разі хвороби чи проблем у когось із працівників одразу пропонує допомогу, надає підтримку – як моральну, так і матеріальну. Заставна запевняє, що сьогодні «Сім’я ресторанів Файного міста» пропонує працівникам найвищу заробітну плату серед місцевих ресторанів, а також сплачує найбільше податків у Тернопільській області.
– Щодо виїзду потенційних кадрів за кордон, то частина тих, що поїхали, вже повернулися. Ми повертаємо на робочі місця таких людей за умови, що вони чесні перед колективом і роботодавцем. Тобто не розповідали байок, начебто були відсутні через хворобу чи інші причини, а зізнавалися, що просто хотіли спробувати таких заробітків або ж мали інші мотиви, наприклад, терміново заробити грошей, щоб віддати комусь заборговану суму. Відтак люди бачать, що, працюючи в нас, вони не тільки отримують достойну зарплату, яка не суттєво сьогодні відрізняється від, приміром, польської, а в комплексі до цього – живуть удома, серед рідних, друзів. За кордоном українці все ж є «гастрабайтерами» – їм дають найважчу роботу, при цьому платять менше, ніж вона вартує. Та й проживання, харчування за кордоном значно дорожче. Для прикладу візьмемо Німеччину і її відомий «ОктоберФест»: одне пиво там коштує сьогодні 11 євро, це орієнтовно 330 грн. У Тернополі ж на цю суму можна шикарно відпочити. І зараз молоді люди починають враховувати такі нюанси,- пояснює Оксана Заставна.
На думку рестораторки, в Україні є можливість не тільки непогано заробити, а й здобути кар’єрний ріст.
– У наших закладах, наприклад, хороші офіціанти згодом стають адміністраторами, а от кухарі, зокрема виключно чоловічий молодий колектив «Ян Амору», самореалізуються в кулінарній справі, піднімаються кар’єрними сходинами. І сьогодні су-шеф нашого закладу отримує, напевно, більше, ніж заробітна плата за кордоном,- каже рестораторка.
Попри мігрування наших кадрів за кордон, є й ряд інших, не менш важливих проблем, з якими стикаються місцеві підприємці. На думку Оксани Заставної, люди відвикли працювати за останні 20 років. Адже об’єктивно існує нестача низькокваліфікованих спеціалістів, таких як посудомийниці, прибиральниці.
– На цю роботу в основному йде старше покоління, а от молодь зараз освоює більш сучасні професії. І хоч багато хто часто переоцінює власні сили при працевлаштуванні, більшою проблемою сьогодні є недооцінювання людьми своїх можливостей. У нас нерідко бувало, що, прийшовши випадково до нас, люди відкривали в собі ті чи інші вміння, за підтримки виростали професійно і ставали хорошими спеціалістами своєї справи. Загалом же із професійною освітою до нас прийшли на роботу всього 15% існуючих працівників, що катастрофічно мало. А решту колективу ми вчили з нуля. Напевно, це привід для закладів профтехосвіти задуматися, чи справді кваліфіковано вони вчать молодих людей, – пояснює Оксана Заставна.
Власники мережі «Сім’я ресторанів Файного міста» зуміли навіть сформувати невеликий кадровий резерв.
– У результаті командної роботи і спільних старань сьогодні в «Сім’ї ресторанів Файного міста» працюють хороші спеціалісти, що відносяться до роботи, як до чогось більшого, наче до мистецтва, пишаючись, що працюють у нашій мережі, а ми, у свою чергу, пишаємось такими кадрами,- підсумувала Оксана Заставна.
Джерело: Тижневик "Номер один"
3412