Завершується рік. І, як завжди, в останньому числі нашого видання ми визначаємо людей, котрі найбільше доклалися до розвитку нашої області протягом року. Ці особи отримують унікальну нагороду “Персона №1” як свідчення того, що відтепер вони є прикладом для нашого суспільства. Отож носити почесне звання у 2017 році достойні:
Степан Барна, голова Тернопільської ОДА
Понад два з половиною роки Степан Барна керує Тернопільською областю. Незважаючи на відносно молодий вік (а Степану Степановичу всього 38 років), він досить упевнено почувається у губернаторському кріслі. Хоча у ньому він майже не сидить. Практично немає такого дня, щоби він не був у якомусь районі чи громаді, часто буває за кордоном. А все задля підняття соціально-економічного стану області та покращення інвестиційної привабливості нашого краю. І зрушення, можливо, не такі великі, як би того всім мешканцям області хотілося, однак вcе ж є. До прикладу, Тернопілля цьогоріч, мабуть, уперше за останні 10-20 років зсунулося з останньої позначки в Україні за розміром середньомісячної зарплати (5384 грн.) – ми обійшли Чернівецьку область. Маємо рекордний рівень капітальних інвестицій: на кінець жовтня вони склали 4,7 млрд. грн. проти 3 млрд. торік. Якщо за всі роки незалежності в область було залучено 42 млн. доларів іноземних інвестицій, то лише за дев’ять місяців 2017-го – 45,3 млн. доларів. А це говорить про те, що інвестор побачив у тернопільській владі партнерів. І особлива заслуга Степана Барни в тому, що йому вдалося достукатись до виконавчої вертикалі нашої країни, яка виділила величезні кошти (яких область ще не бачила) на ремонт тернопільських доріг, зокрема у бік Львова та Кременця. Цьогоріч до надзбручанського регіону неодноразово приїжджали перші особи держави, яким було що показати. Все це підтверджує, що почесне звання «Персона №1» дістається тернопільському голові ОДА справедливо та заслужено.
Богдан Брич, сільський голова Гаїв Шевченківських
Молодий, амбітний, прогресивний сільський голова Гаїв Шевченківських Богдан Брич цілий рік не сходив з уст місцевих медіа. Адже упродовж року йому доводилось займатися не лише благоустроєм свого села, а й захищати його від влади міста Тернополя, яка на кожному кроці вставляє палиці в колеса. Зокрема, сільський голова Гаїв Шевченківських проявив свою стійку позицію щодо відшкодування плати за навчання для іногородніх дітей у тернопільських садочках. Така позиція «вдарила» по кишені та гідності практично всіх сіл, що межують із Тернополем. Однак лише Богдану Бричу вистачило сміливості відкрито про це заявляти на сесіях в очі міському голові Сергію Надалу.
Втім, хоробрості Богдану Бричу не бракувало ніколи. Адже на його очах були перші загиблі на столичній вулиці Інститутській під час подій Майдану. Тоді, у лютому 2014-го, йому й самому дивом вдалося вижити. Снайпер влучив чоловіку в голову. Каска розлетілася на друзки, металеві осколки застрягли в черепі… Далі були лікарні, операції.
Богдан Брич не з чуток знає ціну справедливості. Тому, судячи з публічної позиції, не збирається звертати із заданого ще Майданом шляху. Він, мабуть, чи не єдиний сільський голова, якому вже зараз пророкують крісло міського голови Тернополя. І це справедливо, адже Богдан Брич упродовж своєї каденції «не засвітився» фактично в жодному скандалі, де би йшлося про його незаконне збагачення чи дерибан. За ним горою стоїть громадський сектор області, а це дорого вартує!
Отець Юстиніан Городечний, священик храму Святого Петра у Тернополі
Один з найактивніших душпасторів Тернопілля, який, окрім священичої діяльності, всебічно сприяє нужденним. Саме з ініціативи цього монаха з тернопільського монастиря отців-францисканців у Драганівці, що за 13 кілометрів від Тернополя, уже понад два роки діє «Дім життя» при монастирі францисканок Матері Божої Неустанної Помочі. Цей будинок став притулком обездоленим матерям і шансом для життя їхнім дітям. Тут знаходять притулок вагітні жінки й породіллі з малими дітьми, котрі через складні життєві обставини опинилися на вулиці.
Розпочалося все з того, що отець Юстиніан попросив монашок із Драганівки надати притулок молодій породіллі – вихованці одного із сиротинців. У дитбудинку, де вона виховувалась, її спонукали до аборту, але молода жінка вирішила зберегти дитину. Хлопчик народився здоровий і гарний на радість матері. Отець Юстиніан Городечний разом із настоятелькою жіночого монастиря, сестрою Аліцією, побачили в цьому благочинну християнську мету і вирішили охопити такою ж опікою й інших жінок, які цього потребують. Відтак тут упродовж року можуть перебувати матері з немовлятами, які опинилися у складних життєвих обставинах. Отець Юстиніан не лише створив цей духовно-благочинний заклад, а й постійно опікується мешканцями «Дому життя». До того ж, цей монах допомагає нужденним, особливо дітям, і в Тернополі.
Роман Заставний, народний депутат України
Роман Заставний і після завершення своєї каденції на посаді міського голови Тернополя надалі продовжує сприяти громаді обласного центру і краю. Уже понад три роки він лобіює інтереси жителів Тернопільщини у Верховній Раді України. Тернопільський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф на чолі з Михайлом Джусом тривалий період добивався на державному рівні створення сучасної єдиної диспетчерської служби швидкої допомоги. І це стало можливим лише за сприяння народного обранця Романа Заставного, який добився від Фонду регіонального розвитку виділення на цю потребу 7,6 млн. грн. Завдяки цьому, дзвінки з мобільних надходять безпосередньо до бригад медпрацівників, а не через різні комутаційні пристрої. Щоби зекономити дорогоцінний для життя людини час, спрямовують до хворого найближчу за місцем фактичного перебування до нього карету швидкої.
Цю розробку в. о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун, яка побувала на презентації оновленої диспетчерської служби в Тернополі та побачила її в дії, назвала найкращою серед нині діючих аналогів в Україні. Відрадно, що тендер для оснащення як самого центру, так і його працівників та карет швидкої допомоги сучасним сервером й усім мобільним електронним обладнанням здійснила тернопільська компанія. Тобто завдяки цьому, ТЦЕМДМД суттєво поліпшив якість надання невідкладної медичної допомоги жителям Тернополя і краю, а місцева фірма отримала та успішно використовує дороге замовлення. А це не лише вагомий внесок у галузь охорони здоров’я, а й потужне вливання в економіку Тернопілля.
Анастасія Меркушина, біатлоністка
Після того, як відома біатлоністка Олена Підгрушна змінила тернопільську прописку на київську, в цьому виді спорту їй прийшла гідна зміна – 22-річна Анастасія Меркушина. У грудні минулого року про неї заговорив увесь біатлонний світ, коли дівчина протягом одного тижня виборола два «золота» на кубку IBU та «бронзу» – на кубку світу. 2017-й спортивний рік приніс їй найбільші здобутки. Наприкінці січня Настя здобула дві бронзові нагороди на чемпіонаті Європи – індивідуальну і у змішаній естафеті. А найсерйознішого успіху біатлоністка домоглася на чемпіонаті світу: разом із колегами по команді Анастасія Меркушина виборола срібні нагороди в естафеті. При цьому на третьому етапі дистанції Настя стріляла не просто швидко, а й реактивно, чим зробила великий вклад у загальнокомандний успіх української жіночої біатлонної збірної. Дебютантка подібних змагань, крім того, що здобула «срібло» в естафеті, у двох гонках була у десятці найкращих, а мас-старт, який бігла вперше у житті, закінчила на 14-му місці. А все завдяки феноменальній стабільності у стрільбі. На «стійці» Настя взагалі жодного разу не схибила – 40 точних пострілів із 40-ка в усіх гонках. Це просто космічний показник! А загальний відсоток точності стрільби українки склав 95%.
Зважаючи на молодий вік Насті, маємо підстави сподіватися, що після підвищення своїх швидкісних показників та поліпшення стрільби лежачи, тернополянка з часом стане головною конкуренткою для старшої на півтора року від неї німкені Лаури Дальмаєр. Тоді саме ці двоє мали би змагатися за головні нагороди світового біатлону!
Джерело: Тижневик "Номер один"
3418