З 1 липня в Україні зменшуватимуть обсяги заготівлі молока другого гатунку
Кінцева мета цього процесу, який мав би розпочатися ще з 1 січня нинішнього року, взагалі припинити заготівлю в державі другосортної сировини для молоковиробництва. Таку сільськогосподарську продукцію виробляють особисті селянські господарства. Щоби не створювати для них соціального ажіотажу, зміни впроваджуватимуть поетапно упродовж кількох років. Про це йшлося на прес-конференції, яку з цієї нагоди спільно дали для місцевих ЗМІ перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживчслужби в області Володимир Богоніс та виконуючий обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА Володимир Стахів. Фахівці вважають, що домашнє молоко можливо підняти до якості першого ґатунку, аби селяни не втратили заробітку. Окрім цього, вони роз’яснили, як відбуватиметься прийом підприємствами молока другого сорту від селян з липня 2018 року.
Другосортне молоко не лише не відповідає стандартам ЄС, а й економічно неефективне
Згідно з вимогами нових держстандартів (ДСТУ 3662-2015), які мали вступити в силу з 1 січня і відтермінували у виконанні до 1 липня, буде відмінено другий ґатунок при заготівлі молока, – повідомив перший заступник начальника Головного управління Держпродспоживчслужби в області Володимир Богоніс.
– На сьогодні в Україні розрізняють 4 ґатунки молока. Основними відмінностями між сортами молока є загальна бактеріальна забрудненість, кількість соматичних клітин та кислотність молока. Відтак, екстра ґатунок має мати ЗБЗ до 100 тис./куб. см, вищий ґатунок — до 300 тис/куб.см, перший ґатунок — до 500 тис/куб.см, другого сорту — до 3000 тис/куб.см. Взагалі нам потрібно відійти від поняття ґатунок молока, а оцінювати його згідно з показниками безпечності. Практично все молоко, що йшло на молокозаводи з особистих селянських господарств, належало до другого ґатунку.
Здійснюючи євроінтеграційні процеси, Україна, за словами пана Богоноса, поступово адаптує до вимог євроспільноти вітчизняні держстандарти, в тому числі й щодо сільськогосподарської та переробної продукції.
– Якщо взяти згідно з європейськими стандартами, то в країнах ЄС дозволяється реалізувати в торгових мережах тільки те молоко, яке за нашими критеріями відповідає лише екстракласу. В Україні ще в 2004 році намагалися наблизити держстандарти щодо заготівлі молока до європейських. Але як через економічні обставини, так і політичну ситуацію тоді не вдалося реалізувати задуманого. Нині цю новацію впроваджуватимуть поступово.
Як зазначає Володимир Васильович, здаючи на переробні підприємства другосортне молоко, селяни втрачають на цьому майже 50 відсотків коштів.
– Коли переробне підприємство приймає молоко другого сорту, то для того, щоби воно стало безпечним для споживання, затрачає багато коштів і чимало часу. Для цього застосовують додаткове дослідження сировини. Також при виявленні великого мікробного забруднення соматичних клітин проводиться подвійна пастеризація. На це йдуть затрати, які впливають на ціну молока. І якщо селяни при його виробництві дотримуватимуться гігієнічних норм першого ґатунку, то це буде зовсім інша закупівельна ціна. Другосортне сире молоко купують за дешевшими від першосортного цінами майже на 50 відсотків.
Селяни можуть підняти якість і безпечність сирого молока
На запитання, що потрібно зробити особистим селянським господарствам, щоби підняти якість і безпечність сирого молока, Володимир Богоніс наголосив, що під час доїння треба дотримуватись елементарної гігієни.
– Необхідно, щоби були чисті руки, щоби доїли в рукавичках, належно обробляли гігієну вимені, дотримувались відповідних вимог при фільтруванні молока, мали чисту посудину, в яку зливають молоко. Але основне завдання – це транспортування молока як сировини на переробне підприємство. Ідеальний варіант, коли доять доїльними апаратами і зливають у спеціальне обладнання, а після цього молоко перевозять на переробне підприємство.
За словами Володимира Богоноса, найефективнішим у молокозаготівлі є так званий «холодильний ланцюг» від виробника до переробника.
– Якщо люди створюватимуть сімейні ферми і кооперативи, а держава сприятиме їм у придбанні доїльних апаратів, то такі селяни не триматимуть одну-дві корови, а захочуть мати їх три-п’ять, а то й більше. Якщо такий селянин матиме декілька корів, то він щодо здачі молока напряму контактуватиме з переробником. І при цьому йому доведеться або десь купувати, або на вигідних умовах орендувати в молокозаводу холодильне обладнання. І цей холодильний ланцюг, який піде від виробника до переробника, суттєво зменшить бактеріальне забруднення молока.
Тернопілля відшкодовує селянам по 5 тисяч гривень за придбання кожного доїльного апарата
Як вважає виконуючий обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Володимир Стахів, одним зі шляхів підвищення якості молочної продукції в особистих селянських господарствах є застосування селянами доїльних апаратів.
-В області діє програма, згідно з якою торік ми виділили на такий вид сприяння агровиробництву 300 тисяч гривень. Ми відшкодовували селянам, у кого є три і більше корів, по 5 тисяч гривень за придбання доїльного апарата. Тож у попередньому році ми компенсували кошти за придбані ними 60 доїльних апаратів.
У зв’язку зі зростанням попиту на збільшення поголів’я корів та бажанням їхніх власників придбати для них доїльні апарати, профільний департамент облдержадміністрації надіслав до облради відповідне клопотання збільшити обсяги фінансування цього напрямку допомоги агровиробникам, – стверджує Володимир Миронович.
– Приємно відзначити, що попит поголів’я в 3 і більше корів є і він прогресує. Тож ми просимо збільшити суму відшкодування власникам особистих селянських господарств для придбання доїльних апаратів із 300 тисяч до півмільйона гривень. І будемо приймати документи від селян, хто купив їх як у поточному, так і в попередньому роках. І надалі компенсуватимемо за кожен апарат по 5 тисяч гривень. Приблизно таку суму цей пристрій і вартує.
«У кооперативах кожен учасник переживає за якість своєї продукції»
Другим напрямком підвищення якості молоковиробництва в особистих селянських господарствах, на думку очільника агропромислової галузі краю, є об’єднання одноосібників у сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи. Такі агрооб’єднання успішно функціонують у країнах ЄС.
– У Європі прийнято бачити, від якого суб’єкта господарювання прийшла сировина. Не від якоїсь невідомої людини я влила молоко в загальну бочку, а від сільськогосподарського кооперативу, який відповідає за якість сировини. І який здав не 10 кг, а щонайменше – тонну молока. У таких кооперативах, яких у нашій області з молочного виробництва є вже чотири, кожен учасник переживає за свою продукцію. Бо завдяки обладнанню з визначення якості, тут до загальної бочки не потрапить неякісне молоко. Бо один недобросовісний виробник може змарнувати працю всього кооперативу. Також ці суб’єкти господарювання мають холодильне обладнання, що дозволяє охолодити молоко до 4 градусів. І коли вже така сировина попадає на молокопереробне підприємство, то вона відповідає не менше, як першому сорту. Відповідно і закупівельна ціна на молоко є значно вищою за те, що здають одноосібники. Якщо сьогодні селяни другий сорт продають у межах 5 грн., то екстраклас вартує від 10 до 12 грн. Вони воюють за ціну і в той же час не дбають про якість свого молока. Тому один зі шляхів покращення якості молокопродукції і підвищення закупівельної ціни на неї – саме у створенні обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів.
На підтримку цих новостворених об’єднань сільськогосподарських виробників передбачено фінансування з боку держави, – повідомив пан Стахів.
– Держава на поточний рік передбачає фінансову підтримку в 100 млн. грн. винятково на створення кооперативів і надання їм спеціального обладнання. Зосереджено це на підтримку заготівлі молока та м’яса, ягідних і овочевих культур, будівництво плодо- і овочесховищ. Порядок їх виділення сільгоспвиробникам невдовзі буде визначено. Департамент агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації подавав свої пропозиції. І включив до них виділення коштів на придбання холодильного обладнання для кооперативів.
До того ж у Тернопільській області є своя програма розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. Для її успішної реалізації профільний департамент ОДА, за словами його очільника Володимира Стахіва, пропонує збільшити фінансування цього напрямку сприяння сільгоспвиробникам до 1 млн. грн.
-Торік на цю потребу було виділено 600 тис. грн. Це дозволило 10 кооперативам придбати 45 одиниць сільськогосподарської техніки та спеціалізованого, в тому числі й молочарського, обладнання. На поточний рік уже заклали в бюджеті 650 тис. грн. Але є досить багато бажаючих створювати і розвивати кооперативний рух. Тому ми подали пропозицію збільшити цей напрямок фінансування до 1 млн. грн.
Одноосібникам і кооперативам даватимуть консультації дорадчі служби
Як повідомив в. о. директора департаменту агропромислового розвитку ТОДА Володимир Стахів, у рамках підтримки агропромислового виробництва уряд виділив кошти на консультативну допомогу особистим селянським господарствам і обслуговуючим селянським кооперативам.
– Для ефективного ведення селянами нових форм господарювання держава виділила 5 млн. грн. на дорадчі послуги. Тобто у нас є дорадчі служби, які можуть надавати як власникам особистих селянських господарств, так і кооперативам роз’яснювальну роботу, здійснювати їхнє навчання тощо.
«В Україні ніхто не заборонить молоко другого сорту»
І Володимир Богоніс, і Володимир Стахів як представники офіційної влади запевняють селян, що з 1 липня молоко від їхніх особистих господарств і надалі прийматимуть. За їхніми словами, на переробні підприємства в Україні поступає приблизно 30 відсотків другосортної молочної продукції – на рік приблизно півтора мільйона тонн. Щоби його зменшити, вийде відповідний наказ Мінагрополітики. Згідно з ним, нові держстандарти (ДСТУ 3662-2015) впроваджуватимуть від 2-х до 5-и років і вони наразі не обов’язкові до виконання. Але якщо переробне підприємство хоче експортувати свою продукцію у Євросоюз, то воно не повинно брати молока другого сорту.
– В Україні ніхто не заборонить молоко другого сорту. І є підприємства, які не йдуть на зовнішній ринок. Але в державі є проблема в сировині і ми не хочемо, щоби наші люди купували неякісну молочну продукцію. У Європі такого молока не вживають, то чому ж ми його продаємо українцям? Тому хочемо підняти держстандарти до вимог першого, вищого і екстрасорту молока. Другосортне у нас прийматимуть теж, бо в Україні не вистачає молокосировини. Тобто, швидше за все, проблему вирішуватимуть завдяки економічним стимулам – платитимуть більше за якіснішу і безпечнішу сировину, – вважає Володимир Богоніс.
Навіть якщо ДСТУ 3662-2015 повністю вступить у силу, в Мінагрополітики є напрацювання щодо використання вже після цього молока другого гатунку.
– Якщо згаданий Держстандарт повністю вступить у силу, то навіть у цьому випадку від населення й наділі прийматимуть молоко другого сорту. У Мінагрополітики є напрацювання, щоби таку сировину використовувати на корм або технічну переробку. Тобто його не використовуватимуть для харчових потреб, а для виготовлення казеїну тощо, – підсумував Володимир Стахів.
Олесь Миколайчук
Джерело: Тижневик "Номер один"
Мітки: газета, гатунок, заготівля, молоко, номер один, тернопіль, тернопільські новини
3811